Принципи побудови інтерфейсів операційних систем, Детальна інформація

Принципи побудови інтерфейсів операційних систем.

Нагадаємо що ОС завжди виступає як інтерфейс між апаратурою комп’ютера і користувачем з його задачами. Під інтерфейсами операційних систем тут і надалі слід розуміти спеціальні інтерфейси системного і прикладного програмування призначених для виконання слідуючи задач:

Управління процесами, котрі включають в себе слідуючий набір основних функцій:

Запуск, зупинка і зняття задачі з виконання;

Задання і змінення пріоритету задачі;

Взаємодія задач між собою;

REC (remote procedure call) – віддалений визов програм.

Управління пам’яттю:

Запит на виділення блока пам’яті:

Відображення файлів і виводом:

3.Управління вводом і виводом:

Запит на управління віртуальними приладами.

Файлові операції (запити до системи управління файлами на створення, змінення і знищення даних, організованих у файли).

Тут ми перерахували основні набори функції, котрі виповнюються ОС по відповідним запитам від задач. Що стосується користувацького інтерфейсу операційної системи, то він реалізується з допомогою спеціальних програмних модулів, котрі приймають його команди на відповідному язиці і транслюють їх в звичайні визови t відповідно основному інтерфейсу системи.

Зазвичай ці люди називають інтерпретатором команд. Так наприклад функції такого інтерпретатора в МS-POS виповнює модуль GOMMAND.COM.

Получив від користувача і синтаксичного аналізу або сам виповнює дії, або звертається до інших модулів ОС, використовує механізм АРІ.

Треба примітити, що в послідовні роки велику популярність отримали графічні інтерфейси. (GUI), в котрих задіяні відповідні маніпулятори типу “Миш” або “трек бал”.

Інтерфейс прикладного програмування.

Передусім необхідно однозначно розділити загальний термін ФРІ (applicatiio program intertace – інтерфейс прикладного програму3вання) на слідуючи напрямки:

АРІ як інтерфейс високого рівня, належить до бібліотек RTL;

АРІ прикладних і системних програм, що входять в поставку операційної системи; та інші АРІ.

АРІ представляє собою набір функцій, представлених системою програмування розробнику прикладної програми і орієнтованих на організацію взаємодії результуючої прикладної програми з цільовою враховуючою системою.

Цільова вираховуюча система представляє собою сокупність програмних і апаратних засобів в оточенні яких виконується результативна програма.

В практиці АРІ використовується не тільки прикладними, но і багатьма системними програмами як в складі ОС так і в складі системи програмування.

Функції АРІ позволяють розробнику будувати результуючу прикладну програму так, щоб використовувати засоби цільової вираховучою системи для виповнення типових операцій.

Існує декілька варіантів реалізації АРІ:

Реалізація на рівні ОС

Реалізація на рівні системи програмування.

Реалізація на рівні внутрішньої бібліотеки процедур і функцій.

Можливості АРІ можна оцінити з слідуючи позицій: