Система файлів MS DOS, Детальна інформація
Система файлів MS DOS
Команди операційній системі дають з допомогою клавіатури. Вписуючи команду, можна користуватися великими чи маленькими літерами — це не має значення. Після вводу тексту слід натиснути клавішу (.
Натиснувши ( можна побачити зміст диска. Інформація про файли висвітлюється в п'яти колонках:
імена файлів;
розширення;
довжина файлів, тобто кількість байт, що займають файли;
інформація про дату останньої модифікації (чи створення) файла;
інформація про час останньої модифікації файла.
На екран також виводиться інформація про каталоги та підкаталоги, що знаходяться на даному диску. Підкаталоги розбивають диск на логічні частини, довжина яких попередньо невизначена. В підкаталогах можна розміщати файли чи підкаталоги більш низького рівня. Кожен підкаталог повинен мати ім'я. Тільки головний каталог (який називають кореневим) не має імені і позначається символом "\".
Система файлів — це всі логічні елементи запам'ятовування інформації на диску. У випадку операційної системи DOS система файлів складається з кореневого (головного) каталогу, підкаталогів, підкаталогів нижчого рівня і файлів.
Для того, щоб змінити поточний каталог, служить команда CD. Щоб змінити поточний підкаталог, слід набрати команду CD, а в якості параметру ввести ім'я каталога, який повинен стати поточним, або "..", якщо поточним каталогом повинен стати вищестоящий каталог. Зміну поточного каталогу можна розуміти як "вхід в каталог" чи як "відкриття" каталогу.
ue
th
т знищення цього підкаталогу. Користувач не повинен виконувати ніяких операцій з допомогою записів, що позначають ці файли. Тільки запис ".." може бути використана для зміни поточного каталогу на вищестоящий. Ці файли представляють:
. — поточний каталог;
.. — вищестоящий каталог.
Щоб змінити поточний диск, достатньо ввести його ім'я, наприклад:
А: ( — змінити поточний диск на А:;
D: ( — змінити поточний диск на D:.
Команда DIR може виконуватись з параметром /р, що дає можливість висвітлювати список файлів посторінково. Якщо список файлів довгий і не вміщується на екрані, то можна поручити DOS, щоб вона висвітлювала список посторінково, тобто після заповнення монітора зупиняла вивід і чекала реакції користувача.
Центральний процесор, його будова, принцип дії і характеристика
Процесор зсередини
Всі інтегральні схеми (чіпи) в комп'ютері — це невеликі плоскі шматочки кремнію, захищені корпусом. Структура типового чіпа показана на малюнку:
Він складається із захисного шару, металічних шарів, самих пристроїв, кремнієвої підкладки та корпусу. Ось функція кожного з шарів:
Захисний шар. Цей шар захищає чіп від дії повітря.
Металічні шари. Металічні доріжки на пристроях забезпечують можливість підключення. Вони подібні до доріжок на друкованих мікросхемах, але набагато вужчі і більш точно напрямлені.
Пристрої. Пристрої, що дозволяють чіпу виконувати його функції, друкуються на кремнієву підкладку з використанням ретельно дозованих домішок. Ці домішки змінюють характеристики чистого кремнію.
Кремнієва підкладка. Це плоский шматок чистого кремнію, з якого і починається виготовлення чіпа.
Корпус. Оберігає кремнієві чіпи. Оскільки в процесорах Pentium та Pentium Pro чіп кріпиться до нижньої частини корпусу, для таких процесорів наш малюнок слід перевернути.
Виробники чіпів друкують пристрої і розводку на плоский шматок чистого кремнію. Таким чином, на одній кремнієвій пластині одночасно створюється багато чіпів. При розрізуванні такої пластини отримуються окремі чіпи, які вмонтовуються в порожнину всередині корпусу.
Натиснувши ( можна побачити зміст диска. Інформація про файли висвітлюється в п'яти колонках:
імена файлів;
розширення;
довжина файлів, тобто кількість байт, що займають файли;
інформація про дату останньої модифікації (чи створення) файла;
інформація про час останньої модифікації файла.
На екран також виводиться інформація про каталоги та підкаталоги, що знаходяться на даному диску. Підкаталоги розбивають диск на логічні частини, довжина яких попередньо невизначена. В підкаталогах можна розміщати файли чи підкаталоги більш низького рівня. Кожен підкаталог повинен мати ім'я. Тільки головний каталог (який називають кореневим) не має імені і позначається символом "\".
Система файлів — це всі логічні елементи запам'ятовування інформації на диску. У випадку операційної системи DOS система файлів складається з кореневого (головного) каталогу, підкаталогів, підкаталогів нижчого рівня і файлів.
Для того, щоб змінити поточний каталог, служить команда CD. Щоб змінити поточний підкаталог, слід набрати команду CD, а в якості параметру ввести ім'я каталога, який повинен стати поточним, або "..", якщо поточним каталогом повинен стати вищестоящий каталог. Зміну поточного каталогу можна розуміти як "вхід в каталог" чи як "відкриття" каталогу.
ue
th
т знищення цього підкаталогу. Користувач не повинен виконувати ніяких операцій з допомогою записів, що позначають ці файли. Тільки запис ".." може бути використана для зміни поточного каталогу на вищестоящий. Ці файли представляють:
. — поточний каталог;
.. — вищестоящий каталог.
Щоб змінити поточний диск, достатньо ввести його ім'я, наприклад:
А: ( — змінити поточний диск на А:;
D: ( — змінити поточний диск на D:.
Команда DIR може виконуватись з параметром /р, що дає можливість висвітлювати список файлів посторінково. Якщо список файлів довгий і не вміщується на екрані, то можна поручити DOS, щоб вона висвітлювала список посторінково, тобто після заповнення монітора зупиняла вивід і чекала реакції користувача.
Центральний процесор, його будова, принцип дії і характеристика
Процесор зсередини
Всі інтегральні схеми (чіпи) в комп'ютері — це невеликі плоскі шматочки кремнію, захищені корпусом. Структура типового чіпа показана на малюнку:
Він складається із захисного шару, металічних шарів, самих пристроїв, кремнієвої підкладки та корпусу. Ось функція кожного з шарів:
Захисний шар. Цей шар захищає чіп від дії повітря.
Металічні шари. Металічні доріжки на пристроях забезпечують можливість підключення. Вони подібні до доріжок на друкованих мікросхемах, але набагато вужчі і більш точно напрямлені.
Пристрої. Пристрої, що дозволяють чіпу виконувати його функції, друкуються на кремнієву підкладку з використанням ретельно дозованих домішок. Ці домішки змінюють характеристики чистого кремнію.
Кремнієва підкладка. Це плоский шматок чистого кремнію, з якого і починається виготовлення чіпа.
Корпус. Оберігає кремнієві чіпи. Оскільки в процесорах Pentium та Pentium Pro чіп кріпиться до нижньої частини корпусу, для таких процесорів наш малюнок слід перевернути.
Виробники чіпів друкують пристрої і розводку на плоский шматок чистого кремнію. Таким чином, на одній кремнієвій пластині одночасно створюється багато чіпів. При розрізуванні такої пластини отримуються окремі чіпи, які вмонтовуються в порожнину всередині корпусу.
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021