Основні складові частини комп’ютера і їх призначення, Детальна інформація

# мікропроцесори Pentium і розраховані на його використання системні плати поки що коштують дуже дорого тому їхній доцільно застосовувати для таких додатків, як відтворення відеозображень у реальному часі, великі задачі тривимірного проектування і моделювання, створення могутніх файлів-серверів і багатопроцесорних систем.

МАТЕМАТИЧНИЙ СПІВПРОЦЕСОР. Мікропроцесори Intel-80286 і Intel-80386 не містять спеціальних команд для роботи з числами з крапкою, що плаває. При проведенні розрахунків з такими числами кожна операція над ними моделюється за допомогою декількох десятків операцій мікропроцесора. Це сильно знижує ефективність застосування комп'ютера для наукових обчислень, при використанні машинної графіки і для інших застосувань з інтенсивним використанням чисел із крапкою, що плаває. Тому в цих випадках варто використовувати комп'ютери IBM PC із установленим математичним співпроцесором Intel-8087,Intel-80287 чи Intel-80387. Наявність співпроцесора може збільшити швидкість виконання операцій із крапкою, що плаває, у 5-15 разів. Мікропроцесори Intel-80486DX і DX2 і Pentium самі підтримують операції з крапкою, що плаває, тому при їхньому використанні математичний співпроцесор не потрібно.

ОПЕРАТИВНА ПАМ'ЯТЬ. Оперативна пам'ять комп'ютера IBM PC із процесором Intel-8088 чи Intel-8086 (наприклад IBM PC XT) може мати розмір не більш 1 Мбайта, оскільки ці мікропроцесори можуть звертатися не більш ніж до 1 Мбайта пам'яті. Ця пам'ять складається з двох частин. Перші 640 Кбайт пам'яті можуть використовуватися прикладними програмами й операційною системою. Інші адреси пам'яті ("верхня пам'ять") зарезервовані для службових цілей:

# для збереження частини операційної системи DOS, що забезпечує тестування комп'ютера, початкове завантаження операційної системи, а також виконання основних низькорівневих послуг введення-виведення;

# для передачі зображення на екран;

# для збереження різних розширень операційної системи, що поставляються разом з додатковими пристроями комп'ютера. Як правило, коли говорять про обсяг оперативної пам'яті комп'ютера, то мають на увазі саме першу її частину, що може використовуватися прикладними програмами й операційною системою. Ми теж будемо надалі надходити в такий спосіб.

КЕШ – ПАМ'ЯТЬ. Для досить швидких комп'ютерів (наприклад, на основі Intel-80386 з тактовою частотою більш 25 Мгц чи Intel-80486) необхідно забезпечити швидкий доступ до оперативної пам'яті, інакше мікропроцесор буде простоювати і швидкодія комп'ютера зменшиться. Для цього такі комп'ютери можуть оснащуватися кеш-пам'яттю тобто "зверхоперативною" пам'яттю щодо не великого обсягу (звичайно від 64 до 256 Кбайт),у якій зберігаються найбільше часто використовувані ділянки оперативної пам'яті. Кеш-пам'ять розташовується "між" мікропроцесором і оперативною пам'яттю, і при звертанні мікропроцесора до пам'яті спочатку виробляється пошук потрібних даних у кеш-пам'яті. Оскільки час доступу до кеш-пам'яті в кілька разів менше, ніж до звичайної пам'яті, а в більшості випадків необхідні мікропроцесору дані містяться в кеш-пам'яті, середній час доступу до пам'яті зменшується. Для комп'ютерів на основі Intel-80386DX чи 80486SX розмір кеш-пам'яті в 64 Кбайт є задовільним,128 Кбайт — цілком достатнім. Комп'ютери на основі Intel-80486DX і DX2 звичайно оснащуються кеш-пам'яттю ємністю 256 Кбайт.

МОНІТОРИ. Монітор (дисплей) комп'ютера IBM PC призначений для висновку на екран текстової і графічної інформації. Монітори бувають кольоровими і монохромними. Вони можуть працювати в одному з двох режимів: текстовому і графічному.

ТЕКСТОВИЙ РЕЖИМ. У текстовому режимі екран монітора умовно розбивається на окремі ділянки — знакомісця, найчастіше на 25 рядків по 80 символів (знакомісць).У кожне знакомісце може бути виведений один з 256 заздалегідь заданих символів. У число цих символів входять великі і малі латинські букви, цифри, символи, а також псевдографічні символи, використовувані для висновку на екран таблиць і діаграм, побудови рамок навколо ділянок екрана і т.д.

ГРАФІЧНИЙ РЕЖИМ. Графічний режим монітора призначений для висновку на екран графіків малюнків і т.д. Зрозуміло, у цьому режимі можна також виводити і текстову інформацію у виді різних написів, причому ці написи можуть мати довільний шрифт, розмір букв і т.д.

У графічному режимі екран монітора складається з крапок, кожна з який може бути темної чи світлий на монохромних чи моніторах одного з декількох квітів — на кольоровому. Кількість крапок по горизонталі і вертикалі називається здатністю монітора, що дозволяє, у даному режимі. Варто помітити, що здатність яка дозволяє не залежить від розміру екрана монітора, подібно тому як і великий так і маленький телевізори мають на екрані 625 рядків розгорнення зображення.

ЧАСТО ВИКОРИСТОВУВАНІ МОНІТОРИ. Найбільш широке поширення в комп'ютері IBM PC одержали монітори типів MDA, CGA, Hercules, EGA і VGA.

В даний час монітори MDA і CGA використовуються вже дуже рідко, тому що вони не володіють належною здатністю, що дозволяє, що приводить до швидкого стомлення очей. Крім того не мають можливості програмного завантаження шрифтів символів, тому для зображення букв кирилиці в текстовому режимі приходиться заміняти електронні схеми, що зберігають шрифти (знакогенератори). Іноді, в іншому, можна не заміняти знакогенератор, а записати в нього за допомогою спеціальних приладів потрібні шрифти символів.

Більшість комп'ютерів випущених наприкінці 80-х років, оснащувалися моніторами типу VGA. Вони забезпечують достатню кількість зображення в текстовому і графічному режимі екрана при роботі з DOS програмами. Трохи гірше монітори EGA, вони вважаються ще більш застарілими. Але для сучасних програм, що використовують графічний інтерфейс взаємодії з користувачем дозвіл VGA (640*480 крапок) уже явно недостатньо. Тому практично всі сучасні комп'ютери оснащуються моніторами типу Super-VGA, що забезпечують роздільну здатність 1024*768 і 800*600.

КЛАВІАТУРА. Клавіатура IBM PC призначена для введення в комп'ютер інформації від користувача. Розташування латинських букв на клавіатурі IBM PC, як правило, таке ж, як на англійській друкарській машинці, а букв кирилиці — як на російській друкарській машинці.

УВЕДЕННЯ ПРОПИСНИХ І МАЛИХ ЛІТЕР. Для введення прописних букв і інших символів, що розташовуються на верхньому регістрі клавіатури мається клавіша Shift. Наприклад, щоб увести малу літеру "d" треба натиснути клавішу, на якій зображено "D", а щоб увести прописну букву "D", треба натиснути клавішу Shift і, не відпускаючи неї натиснути на клавішу D.

Клавіша Caps Lock служить для фіксації режиму прописних букв. Це зручно при введенні тексту з таких букв. Повторне натискання клавіші Caps Lock скасовує режим прописних букв. У режимі Caps Lock натискання клавіші Shift дає можливість уведення малих літер. Іноді клавіша Caps Lock використовується для інших цілей, наприклад для переключення на російський алфавіт.

СПЕЦІАЛЬНІ КЛАВІШІ КЛАВІАТУРИ. Крім алфавітно-цифрових клавіш і клавіш зі знаками пунктуації, на клавіатурі мається велике число спеціальних клавіш. Клавіша Enter призначена для закінчення введення рядка. Наприклад, при введенні команд DOS уведення кожної команди повинний закінчуватися натисканням клавіші Enter. Клавіша BackSpace видаляє символ, що знаходиться ліворуч від курсору (, звичайно зображується миготливим символом, схожим на знак підкреслення). Клавіша Del (Delete—видалення) використовується для видалення символу, що знаходиться під курсором. Клавіша Inc (Insert—вставка) призначена для переключення між двома режимами введення символів: введення із розсуненням символів (вставка) і введення із заміщенням раніше набраних символів (заміна). Клавіша Esc (escape—тікати, рятуватися), як правило, використовується для скасування якої-небудь дії, виходячи з режиму програми і т.д. Клавіша Tab (табуляція) при редагуванні текстів звичайно використовується для переходу до наступного позиції табуляції. В інших програмах її значення може бути іншим: переключення між "віконцями" на екрані полями запиту і т.д. Функціональні клавіші F1-F12 (на деяких клавіатурах F1-F10) призначені для різних спеціальних дій. Їхня дія визначається виконуваною програмою.

КЛАВІШІ CTRL і ALT. На клавіатурі маються спеціальні клавіші Ctrl і Alt. Як клавіша Shift, вони призначені для зміни значень інших клавіш. Клавіші Ctrl і Alt вводяться в комбінації з іншими клавішами, і програма, що виконується, може особливим образом реагувати на такі комбінації клавіш.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Скотт Мюллер «Модернизация и ремонт ПК», 11-е издание, издательский дом «Вильямс», М 2000.

2. С.В.Симонович «Вы купили компьютер», М 2000.

3. Hard и Soft N5, Май 1995

4. Ахметов К.И. «Курс молодого бойца», 1997.

5. Фигурнов В.Э. IBM PC для пользователя. Изд.7-е, переработанное и дополненное.- М.: ИНФРА - М, 1999.

PAGE

PAGE 11