Механiзацiя лiчби. Машина Паскаля. Рахiвниця, Детальна інформація

На жаль, машини Хрущова i Щукарєва не збереглися. Проте, у статтi "Механiзацiя мислення (логiчна машина Джевонса)", опублiкованої професором А.Н.Щукарєвим у 1925 р. ("Вiсник знання", №12), дається фотографiя машини сконструйованої Щукарєвим i її достатньо докладний опис, а також, що дуже важливо - рекомендацiї по її практичному застосуванню.

Таким чином, в Алана Т'юринга, що опублiкував в 1950 р. статтю "Чи може машина мислити?" були попередники в Українi, що цiкавилися цим питанням.

Найкраще про "iнтелектуальний" розвиток машин вiдповiв В.М.Глушков.

"Навряд чи можна сумнiватися, що в майбутньому усе бiльш i бiльш значна частину закономiрностей навколишнього нас свiту буде пiзнаватися, i використовуватися автоматичними помiчниками людини. Але настiльки ж, безсумнiвно, i те, що усе найбiльш важливе в процесах мислення i пiзнання завжди буде належати людинi. Справедливiсть цього висновку обумовлена iсторично.

...Людство не являє собою просту суму людей. iнтелектуальна i фiзична мiць людства визначається не тiльки сумою людських мускулiв i мозку, але i всiма створеними їми матерiальними i духовними цiнностями. У цьому змiстi нiяка машина i нiяка сукупнiсть машин, що є у кiнцевому рахунку продуктом колективної дiяльностi людей, не можуть бути "розумнiшими" людства в цiлому, тому що при такому порiвняннi на одну чашу ваг кладеться машина, а на другу - усе людство разом iз створеною їм технiкою, що включає, зрозумiло, i машину яка розглядалася.

Слiд зазначити також, що людинi iсторично завжди буде належати остаточна оцiнка iнтелектуальних, так само як i матерiальних цiнностей, у тому числi i тих цiнностей, що створюються машинами, так що й у цьому змiстi машина нiколи не зможе перевершити людини.

Таким чином, можна зробити висновок, що в чисто iнформацiйному планi кiбернетичнi машини не тiльки можуть, але й обов'язково повиннi перевершити людину, а в рядi поки ще вiдносно вузьких галузей вони роблять це вже сьогоднi. Але в планi соцiально-iсторичному цi машини є i завжди залишаться не бiльш нiж помiчниками i знаряддями людини". (В.М.Глушков. Мышление и кибернетика//Вопр. философии. 1963. № 1).

Що стосується мiкроелектронiки, то варто сказати, що розмiри електронних компонентiв у даний час наближаються до межi - 0,05 мiкрона.

Проте, iстотно нових i ефективних елементiв ще не з'явилося, а виходить, що для термiна "iнтелектронiка" можливе довге життя.

Як говорилося вище, розвиток цифрової ОТ останнi десятилiття йде, у першу чергу, по шляху нарощування в ЕОМ вбудованного штучного iнтелекту. Комп'ютери, що одержали свою назву вiд початкового призначення - автоматизацiї обчислень, одержали друге, дуже важливе застосування - стали незамiнними помiчниками людини в його iнтелектуальнiй дiяльностi.

Iнтелектуалiзацiя засобiв аналогової технiки не вiдбулася, i це поряд iз невисокою точнiстю обчислень, призвело до її поразки в змаганнi з цифровою технiкою.

Буде воно тимчасовим або остаточним - покаже час.