Проблеми розвитку електронних видань в інформаційному суспільстві, Детальна інформація

Носії електронних видань виділені в таблиці курсивом. При порівняно незначній, але сумірною з книгами, долею видань на CD-ROM, абсолютна першість - 39% за нижньою оцінкою та 66% за верхньою - належить інформації на жорстких дисках (за нижніми оцінками - друге місце після відеострічок). Темпи її щорічного приросту оцінюються в 100%, а тому її доля ставатиме в майбутньому ще значнішою. Приблизно такою ж цифрою оцінюються темпи зростання кількості хостів в Інтернет [5]. Це значить, що все більша частина інформації на жорстких дисках ставатиме доступною через Інтернет. Сьогодні обсяги "поверхневого" Інтернету (статичні HTML-сторінки) оцінюється від 25 до 50 Терабайтів (темпи росту - 0,1 Терабайт в день!), а обсяг "глибинного" (динамічні сторінки, бази даних, інші документи та ресурси) вважається в 400-550 разів більшим (10 000 - 27 500 Терабайтів).

Правда все більше інформації не знаходить свого споживача. За тими ж даними [4] в одному домашньому господарстві споживається 3 345 гігабайтів інформації в рік, що абсолютно несумірно обсягу інформації, виготовленої протягом року (103 проти 1015 гігабайт). Сюди віднесено всі види медій (книги, періодику, телебачення, радіо, а також Інтернет). Час, витрачений середньо-статистичною сім'єю на традиційні медії, практично не змінився за останні 8 років, а от час, витрачений на Інтернет зріс більше, ніж у 20 разів, хоча пересічна сім'я проводить в Інтернет поки що всього 43 години на рік.

Дані про споживання інформації в Інтернет цікаво порівняти з даними про динаміку Веб-сайтів. Таку статистику веде Центр онлайнових комп'ютерних бібліотек (Online Computer Library Center) [6].

Рік Кількість Веб-сайтів Живучість Веб-сайтів

1997 1 570 000   -   -

1998 2 851 000 100%   -

1999 4 882 000 56% 100%

2000 (стан на 1 грудня) 7 399 000 35% 55%

Останні дві колонки показують долю Веб-сайтів, які продовжували своє існування в наступні після їх створення роки. Тому щорічна кількість нових сайтів не складає різниці між наведеними кількостями. Якщо зважати на це, то на кінець 1999 року залишиться лише 2 774 000 з числа сайтів, створених протягом року, а тому кількість нових сайтів складе не 2 517 000, а майже вдвічі більшу цифру 4 625 000. Цікаво, що за оцінками [7] ринок Інтернет в Україні протягом наступних трьох років зросте в 10 разів.

Що ж розповсюджується в мережах? Чи зумовлюється інтерес до Інтернет його змістом? Цікаву аналогію проводить А.Oldyzko [8], порівнюючи прибутки телефонних компаній - чистий зв'язок без змісту - (256,1 млрд. доларів в 1999 р.) з прибутками кінокомпаній - чистий зміст - (63,0 млрд. доларів). В Інтернеті контраст ще гостріший. Кількість електронних листів в 300 раз перевищує кількість Веб-сторінок, пересланих протягом 1999 року (610 млрд. проти 2,1 млрд.), а обсяг листів в 500 раз перевищує обсяг створених Веб-сторінок [4]. Ці дані говорять, що Інтернет продовжує відігравати перш за все роль засобу особистого та ділового спілкування. За оцінкою [9] ділові спілкування значно перевищують спілкування особистого характеру. Так, наприклад, модель B2B (business to business) складає більше 90% застосувань електронної торгівлі (e-commerce).

Склад користувачів Інтернет дуже неоднорідний. Як і загалом в галузі інформаційних технологій, світова першість тут утримується Сполученими Штатами - 66,9% або понад 100 млн. американців використовують Інтернет [10], що складає більше половини світової спільноти користувачів Інтернет. Приблизно чверть її - 50 млн. користувачів знаходяться у Західній Європі [9]. Вони розподілені дуже нерівномірно між малонасиченим Півднем (6% у Греції, 9% у Португалії, 11% в Італії та Іспанії, 15% у Франції) до майже відповідної американським стандартам Півночі (48% у Швеції, 49% у Фінляндії). Німеччина та Великобританія знаходяться посередині, відповідно, 27 і 29%. Найбільш суттєво залежить доступ до Інтернет від освітнього (від 31% для користувачів, що не мають середньої освіти до 86% для користувачів з вищою освітою) і майнового цензів (41% для користувачів з прибутками меншими 15 тис. доларів на рік, 61,5 - від 15 до 50 тис. доларів на рік, 81% - від 50 до 100 тис. доларів на рік, 88,6% - від 100 до 150 тис. доларів на рік і 87,3 - понад 150 тис. доларів на рік)[10]. І взагалі можливість і відповідно відсутність доступу до інформаційно-комунікаційних технологій породили новий вид нерівності в інформаційному суспільстві - цифрову нерівність (digital divide), боротьбу з якою проголошено одним із завдань інформаційного суспільства.

Відзначаючи роль Інтернет в сьогоденному житті, іноді проводять паралель між Інтернет і телеграфом, називаючи останній Вікторіанським Інтернет. Хочеться вірити, що це порівняння не зовсім точне. В порівнянні технічної сторони і наповнення перевага сьогодні на боці техніки. Але можливості Інтернет значно виходять за рамки цифрового телефону або телеграфу. Виробництво змісту для Інтернет, тобто електронних видань, ще не приносить великих прибутків. Але проведений нами аналіз пояснює, чому електронні видання віднесені сьогодні до пріоритетних галузей у багатьох країнах світу, зокрема в країнах Європейського Союзу. Їх розвиток фінансується чисельними програмами, перебіг яких широко висвітлюється у пресі. Одна з них, п'ятирічна програма технологій інформаційного суспільства IST "Information Society Technologies"[11] виконувалася 3 1995 по 1999 рік, друга - п'ятирічна програма розвитку створення і використання мультимедіа - INFO2000, закінчилася цього року [12]. На зміну їм приходять нові програми. Програма розвитку інформаційного суспільства в Європі PROMISE "PROMoting the Information Society in Europe" [13] розпочата 1 січня 1998 р. Інша ініціатива, названа "еЄвропа Інформаційне суспільство для всіх", розпочата Європейською Комісією 8 грудня 1999 р. [14]. Необхідно відзначити, що перші кроки в напрямі державної підтримки Інтернет зроблено цього літа і в Україні [15], а тому вивчення світового досвіду у цій галузі набуває особливо важливого значення.

Першою міжнародною програмою, покликаною сприяти створенню, використанню і розповсюдженню електронних видань, стала програма INFO2000, підсумки якої було підведено в липні 2000 р. [12] Мета програми була сформульована як:

створення сприятливих умов для розвитку європейської промисловості мультимедійних електронних видань;

сприяти розвитку попиту та використанню електронних мультимедійних видань;

сприяти професійному, соціальному і культурному розвитку громадян;

сприяти взаєморозумінню споживачів і виробників.

Програма розвивалася в чотирьох основних напрямах.

Напрям стимулювання попиту та поліпшення розуміння було орієнтовано на окремих громадян і промислові кола, головним чином, малі та середні підприємства. Було створено Мережу вузлів для демонстрації та підтримки мультимедійної інформації (MIDAS-NET), кожен з яких об'єднував організації із спільними інтересами, спільну діяльність яких було спрямовано на створення Веб-сайтів, проведення семінарів, виставок, тощо. Всього проведено більше 2 500 заходів, серед яких всесвітньовідомий конкурс EuroPrix[16] - "Кращі в мультимедіа".

Напрям використання офіційної інформації містив 26 проектів, спрямованих на об'єднання зусиль державних установ-утримувачів інформації з розробниками електронних видань (приватними підприємствами або науковими установами) для поліпшення доступу підприємців до офіційної інформації, покликаній сприяти розвитку їх бізнесу. Цей напрямок зіткнувся з найбільшими труднощами, для подолання яких було видано окремий документ[17], в якому, зокрема, було викладено концепцію електронного уряду.

Напрям розвитку Європейського мультимедійного потенціалу полягав у стимулюванні підприємницької діяльності, спрямованої на висвітлення чотирьох тем: культурна спадщина, ділова інформація, географічна інформація, а також наукова, медична або технологічна інформація. Завдяки цій діяльності з'явилося декілька абсолютно унікальних видань, які інакше були б просто неможливими, наприклад, альбом ілюстрацій до рукопису з Сіто [18].

Допоміжні заходи - четвертий напрям - сприяли дослідницьким та навчальним заходам у цій галузі.

Успішне виконання програми INFO2000 ініцювало нову програму побудови інформаційного суспільства для всіх, мета якої полягає в

Створенні умов для переходу до використання цифрових технологій онлайн кожним громадянином, кожною сім'єю, кожною школою, кожним підприємством і органом влади.

Створенні комп'ютерно-грамотної Європи, підтримуваної підприємницькою культурою, готовою на фінансування і розробку нових ідей.

Гарантуванні соціальної спрямованості цих процесів та забезпеченні довіри споживачів.

Проблеми розвитку електронних видань знаходяться в центрі уваги принаймні шести пріоритетних напрямах. Це:

eContent: сприяння змістовному розвитку Інтернет з метою подолання бар'єрів, що стримують європейських розробників від повного використання їх потенціалу в всесвітній мережі;

eLearning: застосування цифрових технологій в навчанні;

eCommerce: нарощування електронної комерції;