Чинники ступеню мотивації у сфері діяльності в умовах небезпек, Детальна інформація

При аналізі району розташування об'єкта враховується перебування на даній території інших об'єктів, що можуть служити джерелом виникнення вторинних факторів поразки (гідровузли, хімзаводи ), природні умови місцевості ( ліс - джерело пожеж, дороги, ріки ), метеорологічні умови ( кількість опадів, напрямок вітру ).

При розгляді будинків і споруджень даної території враховуються поверховість, основні конструкції, вогнестійкість і інші характеристики, що впливають на стійкість і уразливість до впливу світлових випромінювань, ударної хвилі; відзначаються спорудження, що не можуть брати участь у виробництві основної продукції.

При оцінці внутрішнього планування території об'єкта враховуються щільність і тип забудови на можливість виникнення і поширення пожеж, утворення завалів входів у притулках, ЗЖ, з отруйними речовинами, склади ВВ, аміачні установки ).

При вивченні технології на об'єктах враховується можливість зміни у виробничому процесі на час НС ( часткове виробництво, випуск нової продукції ), можливість електропостачання від внутрішніх джерел, виявляється мінімальна потреба в енергії, газі, води, пари й інших видів енергопостачання в період НС. Особлива увага звертається на газопостачання, тому що газ може створювати погрозу населенню і виробництву, перевіряється можливість відключення подачі газу на об'єкт і окремі ділянки.

При аналізі системи керування враховують можливість зв'язку, надійності її; можливості взаємозамінності керівного складу, надійність системи оповіщення.

Враховують системи матеріально-технічного постачання в період НС, оцінюються запаси сировини, деталей і можливості їхнього поповнення.

Вивчається можливість відновлення виробництва після поразки об'єкта, передбачаються заходи для якнайшвидшого відновлення: можливості будівельно-монтажних організацій, запаси будівельних матеріалів, наявність проектної документації для проведення відбудовних робіт.

Планування заходів по забезпеченню безпеки життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій. Реальність та дієвість планування.

Захист населення в надзвичайних ситуаціях - одна з головних задач цивільної оборони. Обсяг і характер захисних заходів визначаються особливостями окремих районів і об'єктів, а також ймовірної обстановки, що може скластися в результаті, хімічного, бактеріологічного (біологічного) і інших видів зараження. Захист населення при виникненні надзвичайних ситуацій в умовах мирного і воєнного часу організується і здійснюється відповідно до визначених принципів, основними з який є :

1. Постійне керівництво проведенням заходів щодо захисту населення з боку визначених органів, керівників міністерств, відомств і об'єктів народного господарства.

2. Заходи щодо захисту населення завчасно плануються і проводяться по всій території країни у всіх містах, населених пунктах і на всіх об'єктах народного господарства.

3. Захист населення планується і проводиться диференціювання з обліком політичного, економічного й оборонного значення економічних районів, міст і об'єктів народного господарства.

4. Заходи щодо захисту населення плануються і проводяться у взаємодії з заходами, проведеними Збройними Силами України.

5. Заходи щодо захисту населення плануються і здійснюються в комплексі з планами економічного і соціального розвитку держави, краю, області, міста й об'єкта народного господарства.

Під режимом захисту розуміється застосування засобів і способів захисту людей, що передбачає максимальне зменшення можливих випадків зараження, отруєння або опромінення людей і найбільш доцільні їхні дії в зоні поразки.

Способами захисту населення є:

1. своєчасне оповіщення населення;

2. заходи протирадіаційного і протихімічного захисту (ПР і ПХЗ);

3. укриття в захисних спорудженнях;

4. використання засобів індивідуального захисту;

5. проведення заходів щодо евакуації (розосередження й евакуації населення з міст у заміську зону).

Крім цього організується і проводиться загальне обов'язкове навчання населення способам захисту. Також проводиться захист продовольства, споруджень на системах водопостачання і водозаборів на підземних джерелах води від зараження радіоактивними, отруйними речовинами і бактеріальними засобами, радіаційна, хімічна і бактеріологічна розвідка, установлення режимів захисту робітників, службовців і виробничій діяльності об'єктів, а також дозиметричний і лабораторний (хімічний і бактеріологічний) контроль. Плануються профілактичні протипожежні, протиепідемічні і санітарно-гігієнічні заходи, рятувальні і невідкладні аварійно-відбудовні роботи у вогнищах поразки, санітарна обробка людей, знезаражування техніки, одягу, взуття, території і споруджень.

Надання допомоги при ураженні електричним струмом.

Явища, що виникають від зіткнення з електричним струмом, залежать від ряду умов, серед яких головну роль грають властивості електричного струму і функціональний стан самого організму. Властивості електричного струму визначаються характером струму (постійний чи перемінний), напругою і частотою його, напрямком, тривалістю дії. Постійний струм діє швидше, ніж перемінній, але перемінний небезпечніше постійного при відносно невеликій його напрузі і низькій частоті, тому що опір тканин перемінному струму слабкіше, ніж постійному. Збільшення частоти періодів зменшує шкідлива дія струму. Високочастотні струми не небезпечні і застосовуються в лікувальних цілях.

При поразці електричним струмом найважливіше значення має швидка і кваліфікована перша допомога потерпілому. Необхідно пам'ятати, що оживлення ефективне, якщо воно почато не пізніше 4-х хвилин після зупинки серця. Якщо постраждалий сам не в змозі звільнитися від дії електрики, то йому необхідно надати допомогу. При цьому необхідно прийняти міри безпеки, щоб той, хто надає допомогу не постраждав. Насамперед потерпілого звільняють від контакту з електрострумом (якщо це не зроблено раніше). Виключають джерело електроживлення, а якщо це неможливо, те скидають обірваний провід дерев'яним сухим ціпком. Підходити до потерпілого короткими кроками, щоб не потрапити під крокову напругу. Якщо той, хто надає допомогу одягнений у гумові чоботи і рукавички, то можна відтягнути потерпілого від електропроводу.

Після звільнення потерпілого від впливу електрики, необхідно йому надати долікарську допомогу відповідно до його стану, причому на місці його перебування, якщо це не загрожує життю постраждалого чи того, хто надає допомогу. Не слід утрачати час на роздягання або звільнення потерпілого від запобіжного пояса і т.п. , а також змінювати його положення, якщо це не перешкодить робити допомогу.

1. Якщо потерпілий не знепритомнів і може самостійно пересуватися, відвести в приміщення для відпочинку, покласти, дати випити води. При травмі - надати допомогу, направити в медпункт чи викликати лікаря.

2. Якщо потерпілий знаходиться в несвідомому стані, але нормально дихає і прослухується пульс, необхідно викликати лікаря і зробити допомогу на місці - привести до пам'яті, дати нюхати нашатирний спирт, забезпечити надходження свіжого повітря.

3. Якщо потерпілий знаходиться у важкому стані, тобто не дихає або дихає важко, переривчасто, то викликавши лікаря, необхідно негайно приступити до штучного дихання.

При відсутності пульсу продовжувати штучне дихання й одночасно приступити до проведення зовнішнього масажу серця. Зовнішній (прямий) масаж серця підтримує кровообіг.