Клініка, перша медична допомога, організація рятувальних робіт в осередку хімічного ураження, Детальна інформація

Клініка, перша медична допомога, організація рятувальних робіт в осередку хімічного ураження
Тип документу: Реферат
Сторінок: 8
Предмет: Медицина, БЖД
Автор: Олексій
Розмір: 0
Скачувань: 1398
пивзавод — 30 т;

міськмолокозавод № 1 — 4,5 т;

і т.д. див. Додаток № 1.

Аміак у газоподібному стані може самозайматися при температурі 650°С. Рідкий аміак горіння не підтримує. Запах речовини стає відчутний при концентрації 0,035 мг/л. Це поріг сприйняття. Ледь почувши специфічний запах аміаку необхідно приймати відповідні рішення. Отже:

поріг сприйняття — 0,035 мг/л;

подразнення верхніх дихальних шляхів відзначається при концентрації 0,3 мг/л;

подразнення очей — 0,5 мг/л;

подразнення шкіри — 7,21 мг/л (з’являється червоність, пухирі);

кашель задушливий — 1,25 мг/л;

токсична доза при 1,5 мг/л протягом 1 години (50% персоналу може загинути від набряку легенів);

концентрація — 3,5 мг/л протягом декількох хвилин призводить до смерті.

Клініка.

@

ронхіти, пневмонії, трахеобронхіти, набряки гортані, токсичний набряк легенів. Вплив аміаку на ЦНС виявляється у збудженні, судомах. Воно мабуть пояснюється нестачею кисню в крові і нервових клітинах.

Аміак також здійснює місцеве подразнення слизових оболонок очей, дихальних шляхів. Звідси задушливий кашель, нежить, утруднення дихання, різі в очах, сльозотеча. Пульс частий, серцебиття.

Перша медична допомога.

При попаданні рідкого аміаку в очі негайно промити водою або 0,5-1% розчином квасців; при болях — закапати очі новокаїном 1%, дикаїном 0,5% —1-2 краплі.

При інгаляційному ураженні необхідний терміновий винос, виведення з зараженої атмосфери, застосування промислових протигазів зі спеціальними коробками марки “ДО” або “М” або ізолюючих протигазів (ІП-4). Поза зараженою атмосферою інгаляція кисню, вдихання теплих водяних парів, гарячі компреси на шию. При спазмі голосової щілини — тепле молоко із содою.

Шкіру і слизові промивати водою або 2% розчином борної кислоти. Вода добре дегазує аміак.

При попаданні рідкого аміаку усередину:

промивання шлунка, викликати блювоту;

дати розчин оцту (3%) або лимонної кислоти кілька ложок;

давати рослинну олію, молоко, яєчний білок.

Сірководень — безбарвний газ із запахом тухлих яєць. Температура кипіння — 60,9°С. Концентрація 1 мг/л викликає важку форму отруєння. Легко загоряється і горить блідо-блакитним полум’ям.

Сірководень відноситься до групи отруйних речовин задушливої і загальнотоксичної дії. Є сильною нервовою отрутою. Він порушує внутрішньотканинне дихання і викликає аноксію. Місцева дія; сильно подразнює слизові оболонки очей і дихальних шляхів. Отруєння сірководнем протікає дуже швидко: судоми, утрата свідомості і смерть від припинення дихання або паралічу серця. При малих концентраціях сірководню: сльозотеча, нежить, задишка, кашель, біль за грудиною, тахікардія, слабість, непритомність або навпаки, стан збудження з наступним потьмаренням свідомості.

Перша медична допомога.

Винос із зараженої атмосфери, спокій, тепло, вдихання кисню, штучне дихання. При утраті свідомості, у комі — кровопускання 300-400 мл із наступним уведенням внутрівенно хромосмону 20-30 мл. Протигаз марки “У”, захисні окуляри — обов’язкові засоби індивідуального захисту. Дегазацію проводять лужними розчинами.

Оксид сірки — безбарвний газ із гострим запахом. Добре розчиняється у воді, створюючи сірчану кислоту. При впливі на організм подразнює верхні дихальні шляхи, викликаючи запалення слизових оболонок носоглотки, бронхів. Високі концентрації оксиду сірки в повітрі викликають у людини задишку, можуть призвести до утрати свідомості.

Перша медична допомога.

Постраждалого винести на свіже повітря, інгаляція киснем, промивання очей і носоглотки 2% розчином питної соди. Для захисту від парів оксиду сірки використовуються промислові протигази марки “У”. Дегазують (знезаражують) його лугами, аміаком, гашеним вапном.

The online video editor trusted by teams to make professional video in minutes