Обчислювальні й локальні мережі та системи, Детальна інформація

1. Обчислювальні й локальні мережі та системи.

Роздивимся особливий клас методів та засобів , які можна використовувати для об'єднання обчислювальних машин та зв'язаних з ними пристроїв. Обчислювальні машини можуть бути самих різних типів, починая від мікропроцесорів, вбудованих, наприклад, у друкуючий пристрій, до супер-ЕОМ. Сукупність цих методів та засобів називається локальними обчислювальними мережами (ЛОМ).

Їх відрізняє від інших обчислювальних мереж те, що вони завжди розміщуються на обмеженій території та звичайно мають з'єднуючий кабель довжиною до декількох кілометрів даних.

Хоч найбільш важливою областю примінення локальних мереж у дійсний час являється передача цифрових даних, деякі методи можуть бути розповсюджені на передачу мовної , текстової та відеоінформації, що, наприклад , дозволяє об'єднати різні форми учрежденського зв'язку у рамках однієї мережі. Локальні мережі почали використовуватися з середини 70-х років. У результаті зниження цін на електронні компоненти і розширення можливостей термінальних пристроїв, які використовуються в обчислювальних системах, кількість різноманітного обчислювального обладнання, який встановлений у закладах, школах, універсітетах, на заводах та т.д., збільшилось. Засоби обчислювальної техніки стали більш значними завдяки можливості взаїмодії цих засобів один з одним, доступа до спеціальних служб та пристроїв, одночасного розділення обчислювальних ресурсів. Так, користувачі відносно дешевих "інтелектуальних" пристроїв, які зроблені на мікропроцесорах, почали пошуки таких же дешевих методів їх з'єднання між собою. Це стало можливим з появою локальних мереж, хоч частіше всього вони розроблялись для інших цілей. В результаті локальні мережі з успіхом стали застосовуватися для вирішення цих нових завдань.

Локальні мережі получили швидкий розвиток за короткий час.Однаково слід мати на увазі, що методи та засоби, які використовуваються при їх створюванні, по всій видимості, довго не будуть мінятися, так як вони на протязі багатьох років обстежувались у наукових лабораторіях. У подальшому область застосування локальних мереж буде розширюватися. Крім того, отримає розповсюдження сервіс, який локальні мережі являє користувачу.



Локально-обчислювальна мережа може робити тільки на обмеженій теріторії. Як правило, це теріторія одієї споруди чи робочого участку, а її довжина від кількох сотен метрів до кілометра.

Основні особливості (ЛОМ):

# розміщення ЛМ тільки на обмеженій теріторії;

# з'їднання в ЛМ незалежних пристроїв;

# забезпечення високого рівня взаїмозв'язку пристроїв мережі;

# використання ЛМ для передачі інформації в цифровій формі;

# дешеві засоби передачі інформації в інтерфейсні пристрої;

# можливість взаїмодії кожного пристроя з будь-яким іншим.

Більш детально необхідно опреділити наступні характеристики локальної мережі:

# розмір мережі;

# пристрої які використовуються;

# швидкість передачі інформації;

# топологію мережі;

# фізичне середовище, яке використовується для передачі інформації;

# використовуючі протоколи та методи доступу;

# наявність або відсутність керуючого вузла.

Роздивимся деякі характеристики існуючих мереж. Оскільки ця область розвивається швидко, зрозуміло, що ці характеристики можуть значно мінятися в залежності від нових методів передачі даних та додатків локальних мереж.

Вже йшла мова про пристрої, які можуть бути об'єднані з допомогою локальних мереж, та про подібні відстані між ними. Обговоримо решту характеристик локальних мереж.

Швидкість передачі. Швидкість передачі даних звичайно складає від 1 до 20 Мбіт/с. Деякі системи зараз роблять з меншими швидкостями.

Топологія.

Існує дві основні топології: шина та кільце. Можливо, з розробкою високошвидкісних цифрових комутаторів, придатних для змішаної передачі мови та даних, більше значення незабаром придбають мережі зі зіркоподібною топологією.

Передаюче середовище. Основним передаючим середовищем, яке використовується у дійсний час, являються коаксиальний кабель та вита пара телефоних дротів.Для широкого використання волокнянно-оптичних кабелів необхідно вирішити деякі практичні проблеми.

Метод доступу. Використовується два основних метода доступу (мережевих протокола): зі змаганням та контролем несучої для використання у мережах з розділяємою шиною та тактуючий доступ з циклічною черговістю для мереж з кільцевою структурою. Інші методи знаходяться на стадії розробки та, беззаперечно, з'являться в майбутньому. Найбільш перспективними з них є метод передачі маркера (яка годиться для шинної, кільцевої та зіркообразної типологій), а також метод вставки регістра для кільцевих мереж.

Керуючі вузли мережі.