Транзистори, Детальна інформація
Транзистори
Потужнім каскадом прийнято вважати каскад в якому транзистори віддають в навантаження потужність, близьку до максимально можливої. Основними вимогами, які ставляться до потужних вихідних каскадів, є одержання необхідної потужності в навантаженні і її максимальний коефіцієнт корисної дії при допустимих спотвореннях сигналу. Вимога максимального ККД має найбільше значення для підсилювачів з живленням від автономних джерел. Максимальне підсилення – другорядна вимога, оскільки необхідне підсилення може бути одержане в інших каскадах.
Транзистори, які стоять в підсилювачах потужності можуть працювати в режимах класів А, В, АВ.
Режим А – це такий режим, при якому робоча точка знаходиться по середині лінійної частини прохідної характеристики. Амплітуда вихідного струму змінюється напротязі повного періоду підсилювального сигналу. Тобто кут відсікання \x03B8=180(
Режим В – режим з такою відсічкою, при якій вихідний струм тече практично тільки напротязі півперіода сигналу \x03B8=90(. При цьому робоча точка лежить на початку прохідної характеристики.
Режим АВ – проміжний режим, при якому вихідний струм протікає напротязі більш, як одного півперіоду. Кут відсікання лежить в межах 30( < \x03B8 <180(
Вибір режиму здійснюється прикладенням відповідної напруги між базою та емітентом. В режимах класів АВ і В можуть працювати тільки двотактні каскади.
Однотактні вихідні каскади застосовуються деколи в підсилювачах з малою вихідною потужністю, оскільки їх ККД не перевищує 40%
Трансформаторні двотактні вихідні каскади в основному використовуються в режимі АВ, при якому ККД перевищує 50%. В цьому режимі втрати енергії джерелом живлення досить малі при відсутності сигналу і підвищується з підвищенням рівня сигналу, а рівень нелінійних спотворень більший, ніж при роботі в режимі класу А.
І. Вибір типу транзистора:
1) Вихідна (коливальна) потужність сигналу в колекторному колі трансформатора:
[Вт],
де \x03B7т=0,8 – ККД вихідного трансформатора.
2) Потужність, яка розсіюється на колекторі транзистора:
,
де \x03B7А=0,45 – ККД колекторного кола транзистора в режимі роботи А (лежить в межах 0,4(0,45).
3) Максимальна потужність яка розсіюється на колекторі транзистора з врахуванням температури навколишнього середовища:
,
де Рkmaxp. – максимально допустима розрахункова потужність транзистора, який вибирається.
Трмах=+850С – максимальна температура колектор-ного переходу для германієвих транзисторів.
Тр ном=+200С – номінальна температура, при якій значення потужності, яка розсіюється на колекторі транзистора максимальна.
Тдс=+330С – температура довколишнього середовища
4) Розрахункове значення граничної частоти транзистора для схеми з спільним емітером:
[кГц],
де Мв – визначається у відносних одиницях:Мв=Мн(дБ)=20lgМв
5) Вибираємо тип транзистора виходячи з умов:
Вибрав транзистор ГТ403А:
fh21e=1000 кГц;
Pk max=4 Вт (з тепловідводом).
Транзистори, які стоять в підсилювачах потужності можуть працювати в режимах класів А, В, АВ.
Режим А – це такий режим, при якому робоча точка знаходиться по середині лінійної частини прохідної характеристики. Амплітуда вихідного струму змінюється напротязі повного періоду підсилювального сигналу. Тобто кут відсікання \x03B8=180(
Режим В – режим з такою відсічкою, при якій вихідний струм тече практично тільки напротязі півперіода сигналу \x03B8=90(. При цьому робоча точка лежить на початку прохідної характеристики.
Режим АВ – проміжний режим, при якому вихідний струм протікає напротязі більш, як одного півперіоду. Кут відсікання лежить в межах 30( < \x03B8 <180(
Вибір режиму здійснюється прикладенням відповідної напруги між базою та емітентом. В режимах класів АВ і В можуть працювати тільки двотактні каскади.
Однотактні вихідні каскади застосовуються деколи в підсилювачах з малою вихідною потужністю, оскільки їх ККД не перевищує 40%
Трансформаторні двотактні вихідні каскади в основному використовуються в режимі АВ, при якому ККД перевищує 50%. В цьому режимі втрати енергії джерелом живлення досить малі при відсутності сигналу і підвищується з підвищенням рівня сигналу, а рівень нелінійних спотворень більший, ніж при роботі в режимі класу А.
І. Вибір типу транзистора:
1) Вихідна (коливальна) потужність сигналу в колекторному колі трансформатора:
[Вт],
де \x03B7т=0,8 – ККД вихідного трансформатора.
2) Потужність, яка розсіюється на колекторі транзистора:
,
де \x03B7А=0,45 – ККД колекторного кола транзистора в режимі роботи А (лежить в межах 0,4(0,45).
3) Максимальна потужність яка розсіюється на колекторі транзистора з врахуванням температури навколишнього середовища:
,
де Рkmaxp. – максимально допустима розрахункова потужність транзистора, який вибирається.
Трмах=+850С – максимальна температура колектор-ного переходу для германієвих транзисторів.
Тр ном=+200С – номінальна температура, при якій значення потужності, яка розсіюється на колекторі транзистора максимальна.
Тдс=+330С – температура довколишнього середовища
4) Розрахункове значення граничної частоти транзистора для схеми з спільним емітером:
[кГц],
де Мв – визначається у відносних одиницях:Мв=Мн(дБ)=20lgМв
5) Вибираємо тип транзистора виходячи з умов:
Вибрав транзистор ГТ403А:
fh21e=1000 кГц;
Pk max=4 Вт (з тепловідводом).
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021