|
|  |
Відродження втрачених святинь, Детальна інформація
|
Відродження втрачених святинь.
Києво-Печерської лаври. Тоді далі дискусій справа не пішла.
Реальне відтворення втрачених визначних пам`яток у загальнодержавному масштабі було започатковано Указом Президента України Л.Д.Кучми від 9 грудня 1995 року "Про заходи щодо відтворення видатних пам`яток історії та культури". Цим Указом було створено Комісію з питань відтворення видатних пам`яток історії та культури при Президентові України, головою якої призначено академіка П.Т.Тронька, передбачено створення Всеукраїнського фонду відтворення пам`яток [1]. Цим же Указом Кабінету Міністрів України було доручено розробити і затвердити довгострокову Державну програму відтворення визначних пам`яток історії та культури. Кабінет Міністрів України розробку цієї програми поклав на відповідні міністерства і відомства, Комісію з питань відтворення визначних пам`яток історії та культури при Президентові України та Національну академію наук України.
До розробки програми було залучено провідні науково-дослідні організації України, зібрано пропозиції щодо відтворення пам`яток від обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій, уряду Автономної Республіки Крим. На цій основі фахівці інституту ''Укрпроектреставрація'', Управління охорони та реставрації пам`яток містобудування і архітектури Держбуду України за участю автора цієї статті протягом 1996-97 років опрацювали перелік пам`яток, методичні та організаційні засади їх відтворення.
Проект Державної довгострокової програми відтворення визначних пам`яток історії та культури України в 1998 році було розглянуто і схвалено Науково-методичною радою з питань охорони та реставрації пам`яток містобудування і архітектури Держбуду України, Комісією з питань відтворення визначних пам`яток історії та культури при Президентові України, а також Мінкультури, Національною академією наук України, Українським товариством охорони пам`яток історії та культури, Українським комітетом Міжнародної ради з питань пам`яток і визначних місць (ІКОМОС). В ході доопрацювання перелік об`єктів, запропонованих до відтворення, був значно змінений.
На цій основі Кабiнет Мiнiстрiв України постановою вiд 23 квiтня 1999 року № 700 затвердив Програму вiдтворення видатних пам'яток iсторiї та культури України. В нiй визначено перелiк пам'яток, якi передбачається вiдтворити, критерiї та пiдстави допустимостi та правомiрностi вiдтворення, порядок ведення науково-дослiдних, проектних, реставрацiйних та будiвельних робiт.
На Держбуд України покладено функцiї координацiї та нормативно-методичного забезпечення всіх робiт з вiдтворення пам'яток.
Мiнiстерствам, iншим центральним органам виконавчої влади, Радi мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, обласним, Київськiй та Севастопольськiй мiським державним адмiнiстрацiям доручено продовжити роботу з вивчення та складання реєстру втрачених пам'яток iсторiї та культури, розробити комплекс заходiв щодо забезпечення реалiзацiї Програми. Їм також доручено вишукувати кошти для реалiзацiї заходiв Програми. Перелік пам'яток, включених до ''Програми'', включає 56 об`єктів з усіх регіонів України. Найбільшою кількістю пам`яток ( 11) представлено місто Київ. Прикметно те, що з цих 56 об'єктів рівно половина, а саме - 28 є православними храмами. Зокрема, потребують першочергового відтворення такі храми:
м.Київ.
Комплекс Михайлівського Золотоверхого монастиря, ХII-ХVIIIст. (собор з іконостасом, мури, дзвіниця, брама). Зруйновано в 1934-36рр.
Успенський собор Києво-Печерської Лаври, 1078-1883рр. Знищено 1941р.
Богоявленський собор та дзвіниця Братського монастиря, XVII-поч.XIХст. Зруйновано 1935р.
Церква Різдва Христового, 1814 р. Зруйновано в 1950-х рр.
Надбрамна церква з дзвіницею Кирилівського монастиря, 1760 р. Зруйновано 1937р.
Дзвіниця Троїцької церкви Китаївської пустині, 1768 р. Зруйновано в 1950-х рр.
Церква (дерев`яна) із с.Вороблячин Львівської області, XVII ст. Розібрана і перевезена в 1980-х рр. на територію Музею народної архітектури та побуту України (м. Київ). Підлягає відтворенню на території Музею.
м.Севастополь.
Володимирський собор у Херсонесі, 1877р. Частково зруйновано 1942р. Автономна Республіка Крим.
Собор Олександра Невського у Сімферополі, 1810-29рр. Знищено в 1930-х рр. Волинська область.
Хрестовоздвиженська церква в Луцьку, 1622р. Частково зруйнована в 1803-64рр. Донецька область.
Павільйон біля церкви Антонія і Феодосія XVII ст. у Святогірському монастирі в м.Слов'яногірську. Знищено в 1920-х рр.
Івано-Франківська область.
Хрестовоздвиженська церква (дерев'яна) Скиту Манявського в с.Манява Богородчанського р-ну, 1681р. Спалена 1914 р.
Церква Святої Параскеви П'ятниці (дерев'яна) в с.Космач, Косівського р-ну, 1753р. Спалена в 1960-х роках.
Київська область.
Вознесенська церква у Переяславі-Хмельницькому, ХII ст. Зруйнована в XIII-XIV ст.
Троїцький собор в Яготині, 1795 р. Зруйновано 1936 р.
Луганська область.
Михайлівська церква (дерев'яна) в с.Осинове Новопсковського р-ну, 1789р. Знищено в 1930-х рр.
Одеська область.
|
| Коментарі до даного документу |
|
|
|
|
|
|
Скачати "Реферат на тему Відродження втрачених святинь"
