/  
 ДОКУМЕНТІВ 
20298
    КАТЕГОРІЙ 
30
Про проект  Рекламодавцям  Зворотній зв`язок  Контакт 

Парнокопитні і непарнокопитні ссавці, Детальна інформація

Тема: Парнокопитні і непарнокопитні ссавці
Тип документу: Реферат
Предмет: Біологія
Автор: фелікс
Розмір: 0
Скачувань: 1025
Скачати "Реферат на тему Парнокопитні і непарнокопитні ссавці"
Сторінки 1   2  
Наприклад: птахи і савців повний розділений серце на ліву (артеріальну) і праву (венозну) половини.

Артеріальна система у птахів встановлена, як у рептилій, тільки ліва дуга в онтогенезі реуцірується. У ссавців зберігається ліва дуга, причому у зародку боталлів протік до самого народження доставляє в нього кров із легеневої артерії.

Венозна система у всіх позвоночних в ембріогенезі повторяються за вихідним планом побудови венозної системи, коли на рівні серця парні передні і задні кардинальні вени об’єднуються із кожноюсторою в короткі протоки, які проводять кров в венозні судини. Сюда впадають печіночна вена, збираюча кров із капілярів воотної системи печінки, постачаючи воторною веною. В ході філогенезу и онтогенезу позвоняних редуцируються кардинальні вени замінюються спереду яремними і передніми (верхніми) венами, збираючими кров від голови и передніх кінцівок, а ззаді – системою задніх (нижніх) полів вени, до якої добавляється печіночна. Крім воротної системи печінки у аномний (і частково у птахів) є воротня систем нирок, пропускаючи кров від задньої половини тіла перед чим та попадає в серце. У ссавців доповнюючи в задню полу вену.

4. Ссавці і екологія навколишнього середовища.

Завдяки теплокровності і високому рівню організації ссавці дуже поширились по землі від тропіків до високих широт. Для ссавців характерне значення вертикальне поширення. Так, вовк у горах Тянь-Шань піднімається на висоту до 7000 м, козуля в Карпатах – 1700 м, а снігова полівка – до 2000 м. Із водних ссавців кашалоти можуть занурюватися на глибину до 2-3 тис. м. Більшість ссавців, як теплокровні тварини, можуть витримувати значні коливання температури, більшість видів існують при досить різноманітній вологості.

Світло має менше значення у житті звірів, ніж птахів.

Залежно від середовища існування звірів поділяють на ряд екологічних груп:

Наземні звірі – поділяються на дві підгрупи: звірі лісові і звірі відкритих просторів. Для звірів, що населяють ліс і ведуть наземний спосіб життя, характерина обмеженість зору (лось, олень благородний, козуля).

Норники – ссавці, що живуть у норах, але значну частину часу проводять на поверхні землі, де знаходять корм. Це бабаки, ховрахи, хом’яки, борсуки.

3) Підземні ссавці все життя проводять у ходах під землею, знаходячи там притулок у корм. До них належать, кроти, сліпаки, цокори, сліпці.

4)Деревні ссавці більшу частину життя проводять на деревах. Це більшість мавп, напівмавп, окремі хижаки (куниця, кіт лісовий).

5) Літаючі ссавці є вузькоспеціалізованою групою, представники якої пристосувались до польоту *ряд Рук окрий).

6)Водні ссавці все життя проводять у водному середовищі.

7)Напівводяні ссавці, живуть як у воді, так і на суші (видра, норка, нутрія, ондатра, бобер, хохуля та ін.).

5.Тваринний світ і екологія навколишнього середовища.

Кожен вид тварин живе в певному середовищі, зазнаючи впливу його різноманітних факторів, пристосовується (адаптовується) до відповідних умов і в свою чергу – як зворотний зв’язок – вприває на середовище.

Середовище – сукупність усіх зовнішніх умов, діють на організм, популяцію, або на більш складні біологічні угрупування, спричинюючи їх відповідну реакцію. Окремі елементи середовища (фактори) – абіотичні, біотичні, антропогенні – діють на тваринний оранім комплексно, безпосередньо або опосередковано.

Найбільш сприятливий вплив того або іншого фактора на тваринний організм характеризується як оптимум (лат. Найкраще). Розрізняють мінімуми і максимум цього фактора, поза якими життя організму припиняється. Отже, кожен вид тварин існує при певному кількісному вираженні того, або іншого фактора середовища.

Види з широкою пластичністю, краще пристосовуються до мінливих умов середовища і здебільшого випливають.

ВИСНОВОК

Тварина – одна із форм існування живої матерії на Землі. Тварина є цілісною біологічною системою, здатною до росту. Розмноження і саморегулювання. Усі тварини генераторні організми, які характеризуються здатність. Використовувати лише готові органічні спонуки і не можуть синтезувати їх із неорганічної речовини. Більшості, тварин властива підвищена активність, здатність до пересування в просторі.

Екологія тварин складова частина загальної екології.

Сторінки 1   2  
Коментарі до даного документу
Додати коментар