Виділення та ідентифікація ліпідів з насіння сосни Pinus silvestris, Детальна інформація
Виділення та ідентифікація ліпідів з насіння сосни Pinus silvestris
Насичені жирні кислоти
СН3 — (CH)2 — COOH— масляна
CH3 — (CH2)4 — СООН — капронова
CH3 — (CH2)6 — СООН — каприлова
CH3 — (CH2)8 — СООН — капринова
CH3 — (CH2)10 — СООН — лауринова
СН3 — (CH2)12 — СООН — міристинова
CH3 — (CH2)14 — СООН —пальмітинова
CH3 — (CH2)16 — СООН — стеаринова
СНз — (CH2)18 — СООН —арахідонова
CH3 — (CH2)20 — СООН —бегенова
СНз — (CH2)22 — СООН — лігноцеринова
Ненасичені жирні кислоти
— СН == CН—СООН — кротонова
— СООН — пальмітоолеїнова
— СООН — олеїнова
— СООН — ерукова
—СООН — нервонова
— СООН —лінолева
—СООН — ліноленова
—СОOН — арахідонова [7].
Жирні кислоти відрізняються між собою температурою плавлення і здатністю розчинятися у воді й органічних розчинниках. Збільшення числа вуглецевих атомів у молекулахнасичених жирних кислот супроводжується пІдвищенням їх температури плавлення. Збільшення числа подвійних зв’язків у молекулах ненасичених жирних кислот призводить до зниження їх температури плавлення. Жирні кислоти з довгим вуглецевим ланцюгом практично не розчинні у воді. Їх натрієві і калієві солі утворюють у воді міцели.
Деякі ненасичені жирні кислоти не синтезуються в організмі людини і тварин або утворюються з недостатній кількості. Тому Їх називають незамінними. До таких жирних кислот відносять лінолеву, ліноленову, арахідонову та деякі інші вищі ненасичені жирні кислоти. Основ ним джерелом поповнення ними організму людини є лляна, конопляна, кукурудзяна та соняшникова олія. Ці рослинні жири містять переважно лінолеву і ліноленову кислоти. Вершкове масло багате на арахідонову кислоту. Ненасичених жирних кислот в організмі зумовлює припинення росту молодих тварин, викликає захворювання шкіри до складу нейтральних жирів входять жирні кислоти з різним числом вуглецевих атомів і різним ступенем насиченості. Жирні кислоти значною мірою визначають фізичні властивості жирів. Так, наприклад, якщо в складі тригліцеридів переважають насичені (тверді) жирні кислоти, то такі жири матимуть тверду консистенцію і високу температуру плавлення. Якщо в складі тригліцеридів переважатимуть ненасичені жирні кислоти, вони матимуть низьку температуру плавлення і перебуватимуть у рідкому стані. В організмах людини і тварин жири нагромаджуються головним чином з підшкірній жировій клітковині. Це так звані резервні (запасні) жири[8].
Стериди. Це складні ефіри стеринів і вищих жирних кислот. Стерини, або стероли, похідні циклопентапергідрофенантрену. Останнє можна розглядати як продукт конденсації гідрованого фенантрену і циклопентану;
циклопентапергідрофенантрен
Основним представником стеринів є холестерин
який є ненасиченим одноатомним циклічним спиртом. На зовнішній вигляд—це біла кристалічна речовина, яка розчиняється лише в органічних розчинниках. Із жирними кислотами холестерин утворює складні ефіри — холестерид. Вони мають таку будову.
холестерид (ефір холестерину)
Із вищих жирних кислот, виявлених у складі стеридів є переважно пальмітинова, стеаринова та олеїнова кислоти. В організмах людини і тварин кількість холестерину, яка етерифікова нажирними кислотами, коливається в межах 10—20%.більша частина холестерину з організмі існує у вільному (неетерифікованому) стані.
У шкірі людини і тварин виявлено гідровану форму холестерину — 7-дегідрохолестерин
СН3 — (CH)2 — COOH— масляна
CH3 — (CH2)4 — СООН — капронова
CH3 — (CH2)6 — СООН — каприлова
CH3 — (CH2)8 — СООН — капринова
CH3 — (CH2)10 — СООН — лауринова
СН3 — (CH2)12 — СООН — міристинова
CH3 — (CH2)14 — СООН —пальмітинова
CH3 — (CH2)16 — СООН — стеаринова
СНз — (CH2)18 — СООН —арахідонова
CH3 — (CH2)20 — СООН —бегенова
СНз — (CH2)22 — СООН — лігноцеринова
Ненасичені жирні кислоти
— СН == CН—СООН — кротонова
— СООН — пальмітоолеїнова
— СООН — олеїнова
— СООН — ерукова
—СООН — нервонова
— СООН —лінолева
—СООН — ліноленова
—СОOН — арахідонова [7].
Жирні кислоти відрізняються між собою температурою плавлення і здатністю розчинятися у воді й органічних розчинниках. Збільшення числа вуглецевих атомів у молекулахнасичених жирних кислот супроводжується пІдвищенням їх температури плавлення. Збільшення числа подвійних зв’язків у молекулах ненасичених жирних кислот призводить до зниження їх температури плавлення. Жирні кислоти з довгим вуглецевим ланцюгом практично не розчинні у воді. Їх натрієві і калієві солі утворюють у воді міцели.
Деякі ненасичені жирні кислоти не синтезуються в організмі людини і тварин або утворюються з недостатній кількості. Тому Їх називають незамінними. До таких жирних кислот відносять лінолеву, ліноленову, арахідонову та деякі інші вищі ненасичені жирні кислоти. Основ ним джерелом поповнення ними організму людини є лляна, конопляна, кукурудзяна та соняшникова олія. Ці рослинні жири містять переважно лінолеву і ліноленову кислоти. Вершкове масло багате на арахідонову кислоту. Ненасичених жирних кислот в організмі зумовлює припинення росту молодих тварин, викликає захворювання шкіри до складу нейтральних жирів входять жирні кислоти з різним числом вуглецевих атомів і різним ступенем насиченості. Жирні кислоти значною мірою визначають фізичні властивості жирів. Так, наприклад, якщо в складі тригліцеридів переважають насичені (тверді) жирні кислоти, то такі жири матимуть тверду консистенцію і високу температуру плавлення. Якщо в складі тригліцеридів переважатимуть ненасичені жирні кислоти, вони матимуть низьку температуру плавлення і перебуватимуть у рідкому стані. В організмах людини і тварин жири нагромаджуються головним чином з підшкірній жировій клітковині. Це так звані резервні (запасні) жири[8].
Стериди. Це складні ефіри стеринів і вищих жирних кислот. Стерини, або стероли, похідні циклопентапергідрофенантрену. Останнє можна розглядати як продукт конденсації гідрованого фенантрену і циклопентану;
циклопентапергідрофенантрен
Основним представником стеринів є холестерин
який є ненасиченим одноатомним циклічним спиртом. На зовнішній вигляд—це біла кристалічна речовина, яка розчиняється лише в органічних розчинниках. Із жирними кислотами холестерин утворює складні ефіри — холестерид. Вони мають таку будову.
холестерид (ефір холестерину)
Із вищих жирних кислот, виявлених у складі стеридів є переважно пальмітинова, стеаринова та олеїнова кислоти. В організмах людини і тварин кількість холестерину, яка етерифікова нажирними кислотами, коливається в межах 10—20%.більша частина холестерину з організмі існує у вільному (неетерифікованому) стані.
У шкірі людини і тварин виявлено гідровану форму холестерину — 7-дегідрохолестерин
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021