Новинки біотехнологій сучасності, Детальна інформація

Тож незважаючи на те, що Вt-культури репрезентуються як екологічно нешкідливі, вони такими не є. Бо культури, які безупинно виробляють В1-ендотоксин, сильно прискорюють процес поширення генетичного опору до нього у комах, що харчуються цими рослинами. У шкідників посилюється стійкість до цього токсину і для боротьби з ними стає необхідним застосування нових, більш токсичних засобів.

Серйозну занепокоєність викликає і те, що гени ГЗО можуть переміщуватися у споріднені сорти і види рослин. Це може призвести до того, що "нормальні" культури набудуть небажаних якостей своїх трансгенних аналогів - з усіма ризиками для здоров'я споживачів і стану довкілля, які з цього випливають. З іншого боку, якщо ген, що надає культурній рослині стійкість до шкідників, перейде шляхом запилення в дику споріднену рослину, вона може теж стати стійкою до шкідника і перетворитися на супербур'ян.

3. Трансгенники та сільське господарство

Усе вищевикладене свідчить, що впровадження в сільське господарство України ГЗО, отриманих з допомогою генної інженерії (кукурудзи, сої, картоплі та інших), здатно призвести не лише до певного підвищення врожайності та істотного скорочення обсягів застосування традиційних засобів боротьби зі шкідниками та хворобами рослин (у перші кілька років їхнього застосування).

3.1 Трансгенні корми

Впровадження у виробництво ГЗО і споживання кормів та харчів з продуктами їхньої переробки таїть у собі потенційний ризик, пов'язаний з можливістю нанести шкоду здоров'ю населення та екологічному балансу на фундаментальному для всього живого генетичному рівні. Це означає, що якщо негативний вплив на живі організми з боку ГЗО реально відбудеться, то цей негатив не буде з плином часу слабшати, навпаки, закріплений в геномі, буде передаватися у спадок майбутнім поколінням, причому з відповідним посиленням, завдяки накопиченню генетичного "бруду" в популяції.

Висновок

В даній роботі ставив за мету на простих та зрозумілих прикладах висвітлити певні теорії з приводу біотехнологій, їх використання в сільському господарстві та взагалі в будь якій сфері, де є робота з біологічно живим матеріалом.

У тваринництві генетична інженерія поки що не набула широкого розмаху. А головне — розмноження трансгенних тварин легко контролювати, а їхній вплив на навколишнє середовище такий самий, як у звичайних порід.

Список використаної літератури

1. Шевчук Е. Н. Философско-этические последствия клонирования человека // Социально-правовые аспекты клонирования человека. — Одесса: ЛАТСТАР, 2001. — С. 89—124.

2. Пирогов Н. И. Севастопольские письма и воспоминания. — М.: АН СССР, 1950. — С. 65—94.

3. Согласны ли Вы клонировать себя? // Известия.— 2001. — 28 июля.

4. Гуманистический манифест 2000: Призыв к новому планетарному гуманизму // Современный гуманизм.— М.: Рос. гум. об-во, 2000. — С.28—67.

5. Корочкин Л. В лабиринтах генетики // Новый мир. — 1999. — №4. — С.112.