Лідерство, Детальна інформація

Лідерство
Тип документу: Реферат
Сторінок: 3
Предмет: Психологія
Автор:
Розмір: 23.4
Скачувань: 2919
iaiaaa\x00BAoueny iiynieoe oeie e\x00B3aea\x00F0\x00B3a , aeoiaey/e \x00B3c iniaeeainoae ?oiuei? iie\x00B3oeee . C oeeo iiceoe\x00B3e a\x00B3i aeae\x00B3ey\x00BA e\x00B3aea\x00F0\x00B3a - \x00B3aeaieia\x00B3a, aa\x00B3oaoi\x00F0\x00B3a, oai\x00F0aoee\x00B3a. Ia aeoieo A. Eannoaea e\x00B3aea\x00F0aie - aa\x00B3oaoi\x00F0aie ea\x00F0o\x00BA ii/oooy i\x00F0iaeie, aiie ooeathoue iieaaoaiiy /a\x00F0ac oae\x00B3 iaoai\x00B3cie , ye aee\x00F0eaaiiy \x00B3ioeo . E\x00B3aea\x00F0e -\x00B3aeaieiae - oea \x00B3iaeea\x00B3aeooie, eio\x00F0\x00B3 ia\x00F0aaeeee ao\x00F0aoo aaaaoueio \x00B3aeae. E\x00B3aea\x00F0e -oai\x00F0aoeee noeeuei\x00B3 aei oai\x00F0aoecoaaiiy, ai\x00B3thoue iiai\x00F0thaaoe o\x00F0eaiao, ia\x00F0aoai\x00F0thth/e ?? o neiaa , cayae \x00B3 iai\x00B3ioethth/e ieie .

A\x00B3eueo\x00B3noue no/anieo iie\x00B3oieia\x00B3a aeoiaeeoue \x00B3c aeeoioii\x00B3/iiai o\x00F0aeooaaiiy e\x00B3aea\x00F0noaa . A. Oaaaiai aeae\x00B3ey\x00BA “ eiina\x00F0aaoeaiee “ \x00B3

“ \x00F0aaiethoe\x00B3eiee “ oeie e\x00B3aea\x00F0\x00B3a . Ia\x00F0oee o nai?e ae\x00B3yeueiino\x00B3 nie\x00F0a\x00BAoueny ia o\x00F0aaeeoe\x00B3ei\x00B3 onoaiiaee oa ii\x00F0ie, ae\x00F0oaee - iniiai\x00B3 nai? ae\x00B3? ni\x00F0yiiao\x00BA ia iiiiaeaiiy inoaii\x00B3o , oiio ioneoue iaoe iniaeea\x00B3 \x00F0ene oa\x00F0aeoa\x00F0o .

Aea\x00B3 eaoaai\x00F0\x00B3? e\x00B3aea\x00F0\x00B3a - ia\x00F0aoai\x00F0thaa/\x00B3a oa ae\x00B3eueoe\x00B3a aeae\x00B3ey\x00BA

Aeae. Aa\x00F0in . E\x00B3aea\x00F0e - ia\x00F0aoai\x00F0thaa/\x00B3 ae\x00B3thoue a \x00B3i’y \x00F0aae\x00B3caoe\x00B3? nai?o aeiaaeueieo iiaeyae\x00B3a , e\x00B3aea\x00F0e - ae\x00B3eee , iaaiaee , /eiyoue “ ooo “ \x00B3

“ iaaaeii “, eiioeaio\x00F0oth/e naith oaaao ia aeaoaeyo , iacaaaeath/e ia oa , yeei iiaeiii noaoe noni\x00B3euenoai a inoaoi/iiio i\x00B3aenoieo . Aeae. Aa\x00F0in oaeiae iia’yco\x00BA oe\x00B3 oeie e\x00B3aea\x00F0\x00B3a c iayaiith neooaoe\x00B3\x00BAth \x00B3 na\x00F0aaeiaeuai, aea a\x00B3aeaoaa\x00BAoueny ?oiy ae\x00B3yeuei\x00B3noue . A\x00B3i acaaae\x00B3 i\x00F0ioenoaaey\x00BA \x00F0aaiethoe\x00BAeia e\x00B3aea\x00F0noai a iaaeao noni\x00B3euenoaa ye ia\x00F0aoai\x00F0thth/a ia\x00F0o\x00B3eiiio e\x00B3aea\x00F0noao ye ae\x00B3eiaiio.

Oe\x00B3eaao oeiieia\x00B3th iie\x00B3oe/iiai e\x00B3aea\x00F0noaa cai\x00F0iiiioaaa \x00AA. Ayo\x00F0. Aiia a\x00F0oioo\x00BAoueny ia ineoieia\x00B3/ieo \x00F0enao e oeiao iiaaae\x00B3iee iie\x00B3oe/ieo e\x00B3aea\x00F0\x00B3a \x00B3 iinoa\x00BA o oaeiio aeaeyae\x00B3: aeoiaey/\x00B3 c\x00B3 noaaeaiiy aei \x00B3aeaieia\x00B3? aeaniiai \x00F0ooo aeae\x00B3ethoue “ /eno\x00B3 “ oeie e\x00B3aea\x00F0a - \x00B3aeaieiaa oa e\x00B3aea\x00F0a - i\x00F0aaiaoeea ; ca noaaeaiiyi aei aeanieo i\x00F0eo\x00B3eueiee\x00B3a \x00B3niothoue e\x00B3aea\x00F0-oa\x00F0eciaoee oa e\x00B3aea\x00F0 - i\x00F0aaenoaaiee ( ia\x00F0oee oi\x00F0io\x00BA , ae\x00F0oaee ae\x00F0aaea\x00BA aieth oeo , ooi ca iei noi?oue ) ; ca noaaeaiiyi aei i\x00F0ioeaiee\x00B3a e\x00B3aea\x00F0e aoaathoue oaiaeiaoeyie , ui i\x00F0aaiooue aei iii’yeoaiiy eiioe\x00B3eoo \x00B3 iiooeo eiii\x00F0ii\x00B3nieo \x00F0\x00B3oaiue , a oaeiae oaiaoeeaie , eio\x00F0\x00B3 iaiaaathoueny iaaienia caaino\x00F0eoe eiioe\x00B3eo \x00B3 cieueoe i\x00F0ioeaieea aoaeue-ui ; ca niiniaii ioe\x00B3iee ae\x00B3eniino\x00B3 aeae\x00B3eythoue “ /eno\x00B3 “ oeie a\x00B3aee\x00F0eoiai e\x00B3aea\x00F0a oa e\x00B3aea\x00F0a - aeiaiaoeea .

Aeiioneathoueny e \x00B3io\x00B3 e\x00F0eoa\x00F0\x00B3? eeaneo\x00B3eaoe\x00B3? iie\x00B3oe/ieo e\x00B3aea\x00F0\x00B3a. Cie\x00F0aia, iiaeeeaa \x00B3 iaiao\x00B3aeia oeiieia\x00B3y ca \x00F0\x00B3aiai e\x00B3aea\x00F0noaa: caaaeueiiiaoe\x00B3iiaeuei\x00B3 e\x00B3aea\x00F0e, e\x00B3aea\x00F0e \x00F0aa\x00B3iiaeueieo, eieaeueieo ni\x00B3eueiinoae \x00F0\x00B3ciiai ianooaao .

Iiaeeeaee i\x00B3aeo\x00B3ae aei e\x00B3aea\x00F0noaa ia \x00F0\x00B3ai\x00B3 \x00F0\x00B3cieo iie\x00B3oe/ieo \x00B3inoeooo\x00B3a - “ ia\x00F0oeo in\x00B3a “ oeo /e \x00B3ioeo ia\x00F0o\x00B3e , noni\x00B3eueii- iie\x00B3oe/ieo i\x00F0aai\x00B3caoe\x00B3e oa \x00F0oo\x00B3a.

AE.Aeiiaeaeue cai\x00F0iiiioaaa aeaa aei\x00B3\x00F0e iie\x00B3oeee e\x00B3aea\x00F0\x00B3a ia i\x00B3aenoaa\x00B3 oiai, /e i\x00F0aaiooue aiie ci\x00B3ieoe aai caa\x00F0aaoe \x00B3nioth/a noaiiaeua \x00B3 ye\x00B3 ianooaae i\x00F0iaeai, eio\x00F0\x00B3 ?i aeiaiaeeoueny \x00F0ica’ycoaaoe\x202E\xE7C2\xBAE0\xEEEC\xE0E7\xE5EB\xEDE6\xF1B3\xFCF2\xF620\xF5E8\xE420\xEEE2\x20F5\xE8E2\xB3EC\xB3F0\x20E2\xE0E4\x20BA\xECE7\xE3EE\x20F3\xE8E2\xE2FF\xF2E8\x20E8\xE8F2\xE8EF\xE220\xEBEF\xE2E8\x20F3\xB3EB\xE5E4\xB3F0\x20E2\xE0ED\xF120\xF1F3\xB3EF\xFCEB\xF2F1\xEEE2\x0D2E

Перший вимір Другий вимір

Сфери діяльності

широка помірна вузька

Збереження існуючого “рятівники“ “заспокоюючі” менеджери

становища Черчиль, де Голь ( Ейзенхауер )

Помірні зміни патерналісти, популісти “переглядачі” “поліпшувачі”

( Бісмарк, Сталін) (Рейган, Тетчер)

Широкомасштабні ідеологи “реформісти” “новатори”

зміни ( Мао, Гітлер ) (Рузвельт)

Цікавий тип лідерства описав Б. Рассел, зокрема на прикладі Кромвеля ,Леніна та Гітлера . Він зазначає, що “ Кромвель і Ленін були людьми глибоких релігійних за характером переконань, які вірили в те , що є обраними виконавцями надлюдського замислу. Таким чином їх власні спонукання здавались їм виправданими, і вони мало піклувалися про ті блага , що дає влада .Наполеон , на відміну від них, - яскравий приклад солдата удачі. Революція влаштовувала його, оскільки вона забезпечила його власний шанс, в інших відношеннях він був байдужий до революції . Його успіх прийшов не стільки завдяки його визначним якостям особистоств , скільки завдяки првктичним навичкам в військовій справі . Саме розум Наполеона , а не його психологія, aeaee eiio neeo aeey oiai , uia iaea\x00F0aeaoe ia\x00F0aiiao oai , aea \x00B3io\x00B3 caciaaaee ii\x00F0aceo. Caaaeath/e ia ana oea oei A\x00B3oea\x00F0a noiaeee c oeiii E\x00F0iiaaey \x00B3 Eai\x00B3ia , a oei Ionnie\x00B3i\x00B3 - c Iaiieaiiii.

Iie\x00B3oe/iee aeina\x00B3ae \x00F0icae\x00B3ey\x00BA e\x00B3aea\x00F0\x00B3a ca iaoiaeaie cae\x00B3eniaiiy aeaaee ye aeaiie\x00F0ao\x00B3a \x00B3 aeeeoaoi\x00F0\x00B3a. Inoaii\x00B3e oei e\x00B3aea\x00F0noaa aeanoeaee aaoi\x00F0eoa\x00F0iei \x00F0aaeeiai. sse cacia/aa \x00D0. I\x00B3хельс, диктоторство вождів випливає не тільки з ганебної жадоби панування і дикого свавілля , а й дуже часто зі щирої впевненості в значимість власного " я " для суспільства . Що представляє собою цей тип , можна побачити на прикладі Й. Сталіна . Поширювалися міфи про його виняткову силу волі , стійкість , рішучість та " геніальність " . Насправді він був надзвичайно нерішучим , дуже часто не знав , як бути і що робити . Така ж пристрасть до влади і честолюбство , бажання будь-якою ціною бути об'єктом уваги, досягти слави і викликати захоплення юрби була властива й іншим диктаторам , зокрема Гітлеру . До речі , не завадить знати , що Гітлер страждав на короткозорість . Тексти його промов друкувалися на машинці великими літерами , і виходив Гітлер до народу без окулярів , роблячі вигляд абсолютно здорової людини .

Дія демократичного лідера не виходить за межі закону, насамперед конституції . А це передбачає , що він є носієм виконавчої влади ( головою уряду , президентом ) . Однією з ознак демократії є можливість ненасильницьким шляхом усунути від влади недостойного лідера .

Істотне значення має поділ лідерів на реформаторів і революціонерів . Це , насамперед , відмінності в питаннях тактики . Для реформаторів типовим є прагнення до мирної тактики поступових змін , в основному щляхом переконання . Революціонери дотримуються екстремістської тактики , що включає насильство . Хоча для досягнення окремих цілей революціонери за певних умов беруть на озброєння тактичні прийоми реформаторів. Своєю чергою реформатори стикаються з тим, що їхня ненасильницька конфронтація викликає тактику насильства з боку прихильників існуючих порядків.

Різниця між лідерами - реформаторами і лідерами - революціонерами більшою мірою виявляється в розумінні й оцінці ситуації . Як зазначає Р. Такер , реформатор відстоює ьазовий міф політичного суспільства , його ідеальну модель культури . Відхилення практики в деяких сферах життя від моделі - це ситуація , яку можна і потрібно виправити . Революціонер, визначаючи колективну ситуацію , вважає , що вона ганебна , виправити її неможливо . Єдиний вихід - фундаментальна перебудова суспільства .

Завдяки авторитету й особистому впливу політичний лідер відіграє визначальну роль у здійсненні влади над організацією , до якої він належить і яку очолює . Функціонально він покликаний формувати політичний курс , стратегію і тактику . Його діяльність здійснюється на трьох взаємопов'язаних рівнях : перший - здійснення функції оцінки ( від лідерів чекають авторитетної , мудрої та своєчасної оцінки групових ситуацій ) , другий - вироблення лінії поведінки ( визначення від імені групи напряму її дій з метою розв'язання проблеми ) , третій - виконання мобілізуючих функцій ( лідер повинен домагатися підтримки всієї групи або її більшості в оцінці ситуації і реалізації наміченого плану ).

Лідер - обов'язково особистість , продукт " природного відбору " . В зв'язку з цим слід розрізняти поняття " лідер " і " керівник " . Політичний керівник також визначає мету політики і засоби її досягнення, домагається реалізації певної стратегії і тактики . Проте робить це тому , що призначений або вибраний на керівну посаду . Звичайно , він може бути при цьому справжнім лідером - це найкращій варіант. Але можлива і відсутність у політичного керівника , як в особи , якостей лідера . І ще одне : якщо керівник призначається , то лідер висувається стихійно .

Серед усіх атрибутивних якостей політичного лідера на перше місце можна поставити харизматичні якості : говорити, спілкуватись з людьми . Базовими для лідера є також якості організаторські . Перше з організаторських якостей - це вміння створювати свою команду . Третьою важливою якістю політика , без якої не відбудеться лідер - аккумуляційність , тобто вміння накопичувати , обдумувати і виражати інтереси людей .

Три вирішальні і обов' язкові якості для лідера визначав М. Вебер . Це - пристрасть , почуття відповідальності , окомір . Пристрасть у розумінні орієнтації на сутність " справи " , пристрастну самовідданість їй . Проте однієї тільки пристрасті недостатньо . Відповідальність за справу повинна бути провідною зіркою його діяльності . А для цього потрібен окомір , здатність внутрішньо зібрано і спокійно піддаватися впливові реальностей . Відсутність дистанції і тільки такої - один із смертних гріхів усякого політика .

Взагалі , лідер повинен бути наділений багатьма визначальними рисами . Зокрема він повинен вміти зрозуміти , ліквідувати , а ще краще, не допустити політичного конфлікту . Лідер повинен мати здібність відчувати політичний час , адже вважається , що лідер , який іде на компроміс раніше ніж треба , втрачає авторитет , а лідер, який іде на компроміс пізніше ніж треба , втрачає ініціативу.

Певна річ , серйозний політичний лідер повинен мати власну політичну програму втілення якої у життя стане альфою і омегою його власної політичної лінії . Процес реалізації цієї програми багато в чому залежить від уміння особистості доповнити формальне лідерство ( яке пов'язане з встановленими для " першої особи " правилами і функціональними відносинами ) з лідерством неформальним ( воно виникає на основі особистістих взаємовідносин у даній групі ) . У іншому випадку , якшо формальне лідерство вступає в конфлікт з лідерством неформальним , то проблема реалізації політичної програми матиме низький процент ймовірності і слабку перспективу .

The online video editor trusted by teams to make professional video in minutes