Поняттями називається форма мислення, яка відтворює предмети і явища в їхніх ознаках.
Із цього визначення випливає, по-перше, що поняття – це увний образ предмета, його відображення, а не сам предмет. Тому поняття про предмети не можна змішувати із самими предметами, відбитими цими поняттями.
Поняття – це логічна форма думки, думка про предмет.
Предмет думки – це той предмет або явище, про який мислить людина. Предметами думки можуть бути як матеріальні предмети і явища, так і думки про ці предмети, які існують в об’єктивній дійсності, і предмети та явища видумані (Бог, русалка).
По-друге, поняття відтворює не все, що має предмет, не всі його ознаки, а тільки істотні.
Ознакою називається все те, в чому предмети схожі один з одним або чим відрізняються.
Кожен предмет і явище матеріального світу мають численні ознаки. Одні з них істотні, інші – неістотні.
Істотні ознаки – це такі ознаки, котрі відображають природу предмета, його від усіх інших предметів. Істотними ознаками є загальні та необхідні ознаки, такі, котрі належать усім предметам роду і без яких немислений.
Неістотні ознаки – це ознаки, наявність або відсутність котрих не приводить до зміни природи предмета чи явища. Неістотні ознаки є ознаками нестійкими, зовнішніми, одиничними, які не виражають властивості предмета. Різниця між істотними й неістотними ознаками відносна, ознака, що є істотною, із розвитком і зміною предмета може перетворитися в неістотну, і навпаки. Ознака неістотна в одному відношенні може виявитися істотною в іншому. Критерієм істотності ознак, які відтворюються поняттям, є суспільна практика людини.
Поняття відрізняється від уявлення. Уявлення, як і поняття, відбиває предмет у його ознаках. Тільки поняття відтворює істотні ознаки, а уявлення – предмет в сукупності найрізноманітніших його ознак. Уявлення багатіше, ніж поняття відображає предмет глибше, воно дає нам знання про властивість предмета, тоді як уявлення властивості речей і явищ не розкриває.
Поняття – результат глибокого пізнання предметів або явищ. Щоб утворити поняття, необхідно вивчити предмет в усіх істотних його проявах. Вироблення того чи іншого поняття завжди є кроком уперед у пізнанні навколишнього світу, щаблем у розвитку науки.
Операції над поняттями — це такі логічні дії, унаслідок яких утворюються нові поняття. Оскільки обсяг понять розглядається як клас, із яким проводяться, ці операції, то останні й називаються операціями з класами. Унаслідок цих операцій (операцій над поняттями) здобувають нові класи. Розгляньмо такі операції над поняттями: а) складання, б) множення, в) заперечення, г) узагальнення і обмеження понять.
А. Операція складання понять полягає в об'єднанні двох чи кількох класів у один клас.
Так, операція складання понять «обвинувальний присуд» і «виправдувальний присуд» полягає в об'єднавші класу обвинувальних присудів з класом виправдувальних присудів у один клас, або в одне поняття «обвинувальний присуд» літерою А, а поняття «виправдувальний присуд» літерою В, то результат цієї операції .можна відобразити графічно так (див. рис. 1) Заштрихована поверхня є клас присудів.
За допомогою операції складання можна об’єднати класи (поняття), що перебувають між собою у найрізноманітнішнх відношеннях: тотожність, підпорядкування, перехрещення, супідрядність, суперечність, протилежності. Наприклад, при об'єднанні понять «свідки» (А) і «родичі» (В), які перебувають у відношенні перехрещення, ми здобудемо повий клас (рис. 2), до якого увійдуть не тільки свідки, що не є родичами, і родичі, котрі не є свідками, а й родичі-свідки. При складанні понять
Рис. 1 . Рис. 2
«договір» (А) та «угода» (В), .між котрими існують відношення підпорядкування, здобудуть новий клас (заштрихована поверхня рис. 3), до якого увійдуть на тільки угоди, що не є договорами, а й угоди, які є договорами.
Під час операції складання понять часто користуються сполучником «або». Він уживається не в розділювальнім, а в єднально-розділювальному значенні. Це слід мати на уїзазі при тлумаченні правових норм. Так, за ст. 161 КК України, де йдеться про те, що «Полювання в заборонений час, або в недозволених місцях, або забороненими знаряддями і способами, чи то на звірів і птахів, полювання на котрих повністю заборонене...—карається...», відповідальність будуть нести не тільки особи, що займаються полюванням у заборонений час, а й особи, які займаються полюванням у недозволеянх місцях, або на звірів і птахів, полювання на котрих повністю заборонене.
Обсяг понять «А або В», здобутий унаслідок операції складання, є об'єднання класів, що відповідають поняттям А і В. Тому вираз «А або В», наприклад, «студенти або спортсмени», означає, що до цього нового класу входять не тільки студенти, котрі не є спортсменами, і спортсмени, які не є студентами, а й студенти, котрі одночасно є і спортсменами.
Б. Операція множення понять полягає в пошуку таких предметів (елементів), котрі входять одночасно до класу обох помножуваних понять. Наприклад, операція множення понять «свідок» (А) і «родич» (В) полягає в пошуку таких елементів серед класу свідків і таких
Рис. 3 Рис. 4
елементів серед класу родичів, котрі одночасно входять до обох класів, тобто таких людей, які є одночасно і свідками і родичами.
Графічно результат цієї операції можна відобразити так (див. рис. 4). Заштрихована частина поверхні і означає шукане класу предметів, тобто тих людей, котрі є Одночасно і свідками, і родичами.
Операцію множення можна проводити з поняттями, що перебувають між собою у різних відношеннях. Наприклад, якщо нам треба провести операцію множення понять «злочин» (А) і «посадовий злочин» (В), що перебувають у відношенні підпорядкування, то ми виділяємо такі елементи підпорядкування, котрі одночасно входять до обох цих класів, тобто відшукуємо такі злочини взагалі, які одночасно є і посадовими.
Графічно результат операції множення цих понять матиме таке відображення (див. рис. 5). Заштрихована поверхня позначає клас тих елементів (злочинів), котрі одночасно входять до поняття А («злочин») і до поняття В («посадовий злочин»).
Під час множення понять, обсяг яких не збігається, мн здобуваємо нульове поняття. Наприклад, нам необхідно провести операцію множення над поняттями «навмисно» і «необережно». Оскільки обсяг цих понять не має загальних елементів, то здобута унаслідок операції множення множинність дій є одночасно навмисним і необережним, буде нульовим класом.
Операція множення позначається здебільшого за допомогою сполучника «і» («студент і спортсмен», «право і державне прано», «хабар і халатність»), котрий вживається у поєдиувальному значенні.
В. Операція заперечення поняття А полягає в утворенні нового поняття не-А, обсяг якого, складений з обсягом поняття А, становить логічний клас області предметів, про яку ми розмірковуємо.
Наприклад, областю нашого міркування е юридичні угоди. Заперечуючи поняття «купівля-продаж» (А), ми здобудемо поняття «не купівля-продаж» (не-А).
Рис. 5 Рис. 6
|
Скачати "Реферат на тему Логіка"
