Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів, Детальна інформація

Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів
Тип документу: Реферат
Сторінок: 2
Предмет: Правознавство
Автор: Олексій
Розмір: 10.1
Скачувань: 845
Якщо підакцизні товари (алкогольні напої, тютюнові вироби) виготовляються шляхом їх фальсифікації, дії винного за наявності для цього підстав слід кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ст. ст, 204 і 229.

Обладнання, що забезпечує масове виробництво підакцизних товарів, — це відповідні технічні пристосування (апарати, пристрої, прилади, агрегати, спиртосховища тощо), які використовуються на різних етапах технологічного процесу і забезпечують промислове виготовлення відповідної продукції у великих розмірах, товарних партіях. Питання про те, чи є виробництво підакцизних товарів масовим, вирішується у кожному конкретному випадку.

У разі незаконного виготовлення підакцизних товарів особою, яка раніше була засуджена за цією статтею, спосіб їх виготовлення (домашні умови, кустарне виробництво, відкриття підпільного цеху тощо) на кваліфікацію за ч. 2 ст. 204 не впливає.

Якщо в незаконному виготовленні підакцизних товарів відсутні ознаки, вказані у ч. 2 або ч. З ст. 204, дії винного за наявності підстав можуть кваліфікуватися за ч. 1 ст. 202 або за ст. 203. У разі, коли у вчиненому немає ознак того чи іншого складу злочину, особа, яка займається незаконним виготовленням підакцизної продукції, повинна притягуватись до адміністративної відповідальності (наприклад, за ст. 164 або ст. 177-2 КАП).

Відмежовуючи передбачений ст. 177-2 КАП проступок від злочину, передбаченого ст. 204, слід виходити з того, що адміністративна відповідальність має наставати лише у разі, коли правопорушення за своїм характером не тягне кримінальної відповідальності (ч. 2 ст. 9 КАП). 4. Суб’єкт злочину загальний.

Протиправні дії з підакцизними товарами, вчинені службовою особою з використанням службового становища, необхідно кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ст. ст. 204 і 364.

5. Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 1 ст. 204, є мета збуту.

Придбання, зберігання або транспортування незаконно виготовлених підакцизних товарів без мети збуту, а, наприклад, для власного споживання розглядуваного складу злочину не утворює.

6. Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. З ст. 204 ) є: 1) незаконне виготовлення підакцизних товарів з недоброякісної сировини (матеріалів), що становить загрозу для життя і здоров’я людей;

2) незаконний збут таких товарів, що призвело до отруєння людей чи інших тяжких наслідків.

Недоброякісними визнаються сировина і матеріали, які не відповідають встановленим стандартам, нормам, правилам і технічним умовам (див. коментар до ст. 227). Сировина — це предмети праці та природні компоненти, які підлягають подальшій переробці.

Створення загрози для життя і здоров’я людей означає, що внаслідок використання в процесі виготовлення підакцизних товарів недоброякісної сировини чи матеріалів виникає загроза серйозного розладу здоров’я або смерті хоча б однієї людини у разі споживання вказаної продукції.

Поняття отруєння людей означає смерть однієї або кількох осіб внаслідок вживання підакцизних товарів, виготовлених з недоброякісної сировини (матеріалів). Іншими тяжкими наслідками слід визнавати, зокрема, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень одній або декільком особам, масове захворювання людей.

Суспільне небезпечні наслідки у вигляді заподіяння шкоди життю або здоров’ю споживачів недоброякісних підакцизних товарів за умови психічного ставлення до цих наслідків у формі необережності охоплюються ч. З ст. 204 і не потребують додаткової кваліфікації за ст. ст. 119, 128. У разі встановлення умислу на заподіяння шкоди життю або здоров’ю людей, дії того, хто збуває відповідні підакцизні товари, слід кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених ч. З ст. 204 і відповідною статтею розділу II Особливої частини КК (зокрема, ст. ст. 115 або 121).

Закон України “Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби” від 15 вересня 1995 р.

Закон України “Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами” від 19 грудня 1995р.

Закон України “Про ставки акцизного збору і ввізного мита на тютюнові вироби “ від 6 лютого 1996 р.

Закон України “Про ставки акцизного збору іввізного.мита на спирт етиловий та алкогольні напої” від 7 травня 1996 р.

Закон України “Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі транспортні засоби та шини до них” від 24 травня 1996 р.

Закон України “Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію) ві^П липня 1996 р.

Декрет КМ ‘Про акцизний збір” від 26 грудня 1992 р.

Постанова ВР “Про перелік товарів (продукції), на які встановлюється акцизний збір” від 12 вересня 1996 р.

Указ Президента України “Про платників та порядок сплати акцизного збору” № 453 від 11 травня 1998 р.

Указ Президента України “Про державну монополію на виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів” № 806 від 22 липня 1998 р.

Указ Президента України “Про порядок реалізації деяких підакцизних товарів та обчислення акцизного збору” № 1385 від 29 грудня 1998 р.

Указ Президента України ‘Про посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних налой і тютюнових виробів” № 510 від 11 липня 2001 р.

Положення про порядок контролю за зберіганням, відпуском і транспортуванням спи; л> етилового. Затверджене постановою КМ № 1438 від 2 грудня 1996 р.

The online video editor trusted by teams to make professional video in minutes