Клеопатра, Детальна інформація

Краса цієї жінки була не тою, що зветься незрівнянної й уражає з першого погляду; зате звертання її відрізнялося непереборною принадністю, і тому її вигляд, що сполучався з рідкою переконливістю мов, з величезною чарівністю, що протягала в кожнім слові, у кожнім русі, накрепко урізався в душу. Самі звуки її голосу пестили і радували слух.

Плутарх: На відміну від легенди про незвичайну красу єгипетської цариці, Клеопатра не мала красиву зовнішність. Клеопатра не комплексувала з приводу надто нежіночого горбатого носа і хижо загостреного підборіддя. Характерні риси свого царственого профілю вона відчеканила на державних монетах. А поводилася з такою природною впевненістю у власні чари, що ніхто з чоловіків уже не змів у них сумніватися. З чоловіками не підлещувалася, але без нестатку не була зарозумілої, з розумним співрозмовником говорила, як з рівним, а дурню не намагалася пояснити, що він дурень.

Її грецькі хітони, пеплоси і гіматії, у які вона вдягалася, начебто б нагадували всі інші на інших жінках, але на Клеопатрі будь-які убрання по привабливості могли суперничати з одіяннями наложниць гарему.

Отут Клеопатра відрізнялася винахідливістю. Додайте сюди вишукані зачіски: складні пучки, переплетені стрічками з золота і парчі і перлових ниток, увінчані діадемою.

А запах! Їй були відомі такі ароматичні мазі і креми, такі неймовірні парфуми, запах яких обволікав свідомість чоловіка не гірше алкоголю. Збірник парфумерних рецептів Клеопатри якимсь дивом дійшов до наших днів. Не інакше як із благословення богині Ізіди.

Родина Клеопатри

Клеопатра була не просто улюбленою дочкою пануючого Птолемея XІ, але що куди важливіше - його старшою дочкою, першою спадкоємицею корони. Правда, існувала й інша, більш старша дочка, теж Клеопатра, але, слава богу, вчасно вмерла - за кілька років до своєї можливої коронації. Одну з дочок, перекірливу Береніку, що вступила в змову проти батька, Птолемею довелося страчувати. Зі стратою Береніки в Клеопатри не залишилося конкуренток, крім останньої сестрички Арсіної. Та помітно програвала Клеопатрі в розумі, що, щоправда, лише збільшувало її амбіції. Щодо Арсіної в Клеопатри не було ілюзій: усадить ніж у спину, аби залізти на трон. Що ж до братів, те Клеопатра не приймала їх у розрахунок: Діонису було десять, а Неотеросу всего дев'ять років.

Батько, Птолемей XІ, за свою любов до гри на флейті презирливо прозваний у народі Авлет ("флейтист"), переживав не кращі часи. Скарбниця була порожня, він заборгував римським менялам і навіть був змушений продати найважливішу посаду скарбника римському лихварю! На правах улюбленої дочки Клеопатра сунула свій зацікавлений горбатий ніс у державні справи, допомагаючи тату рахувати борги, приймати послів і лагодити розправи над негідними підданими єгиптянами, що постійно бунтували, незадоволені тим, що в себе ж на батьківщині виявилися в самому нижчому стані - навіть нижче персів і євреїв. Один раз у самій Олександрії спалахнуло таке повстання, що Авлету довелося рятуватися втечею з країни під захист римських легіонів. Доля і саме життя Клеопатри зависли на тоненькій ниточці: при дворі вистачало претендентів на загублену корону. Врятував Авлета і повернув йому трон молодий командуючий римського легіону Марк Антоній. Той самий Марк Антоній, що стане улюбленим цариці Клеопатри, про їх складуть легенди, і Шекспір увічнить їхню любов. Але поки Антоній не підозрював про існування Клеопатри і зажадав, щоб Авлет за порятунок виплатив Риму величезний гонорар у десять талантів, а таких грошей у царя не було.

Що до Клеопатри, то вона мало думала про любов, більше про корону - усього лише маленький золотий обруч з литою змійкою, а скільки в ньому влади! У цариці Клеопатра готувалася ґрунтовно: читала філософів і літописи воєн. Більше всього її займали іноземні книги. Клеопатра учила мови. Коли прийшла настав час вести переговори з послами і царями, вона вже знала десять мов, у тому числі арабську, яку ніхто не поважав. Колись нікому з Птолемеев у голову б не прийшло говорити мовою чорні! А Клеопатра щебетала, як пташка, чим до сліз розчулювала слуг-єгиптян. По Олександрії пішла поголоска про принцесу, що знає арабський.

Їй повезло з бібліотекою - самої величезної на світі, у сімсот тисяч книг. Єгипет володів абсолютною монополією на виготовлення папірусу, і всі книги, які тільки існували у світі, були зібрані отут - в Олександрійській бібліотеці.

Бібліотека згорить під час так називаної олександрійської війни, ознаменувавши грандіозним пожарищем закінчення мирної теоретичної підготовки цариці і її перехід до нещадної військово-політичної практики.

Особисте життя Клеопатри

Однак в історії вона залишилася не завдяки своїм військово-політичним діянням. Добрі обивателі знають Клеопатру як найбільшу гулящу античних часів. Ефектним ярликом Клеопатра зобов'язана навіть не сучасним шукачам голої правди, а богобоязливим історикам християнського періоду.

До введення християнства жінки користалися практично рівними сексуальними правами з чоловіками. Але саме жінки не виявилися осторонь при поширенні християнства, що знищило як велелюбних античних богів, так і особисте право жінок на самовизначення.

Можливо, усі так і відбувалося, як пише Пушкін у "Єгипетських ночах", і після ночі любові цариця Клеопатра, верховна жриця богині Ізіди, покровительки любові і сексуальних насолод, дійсно страчувала своїх коханців. Так вимагав культ богині Ізіди. Боги не можуть без жертв.

Існують слухи, що сексуальне життя Клеопатра вела з дванадцяти років. Навіть якщо так і було, ніхто в ту екзотичну епоху не здивувався і не засудив.

Але хоч і були вільні погляди на секс у ту епоху, Клеопатру ще при житті вважали гулящої, як у Греції, так і в Римі. Справа в політиці. Грецьким патріотам не подобалося, що своїх коханців Клеопатра знаходить винятково в Римі - яке зрадництво! Римський же плебс не любив царицю за те, що самозванка родила сина від самого Гая Юлія Цезаря і посмітила назвати його Цезаріоном. У Цезаря не було спадкоємців, а виходить, єгипетський вилупок міг стати наступним правителем Рима! Коли ж Цезаря, як худобу, закололи змовники, Клеопатру зненавиділи ще більше: вона заманила до себе в постіль спадкоємця Цезаря, Марка Антонія, і той подарував їй завойовані Римом царства. Ненависть юрби до Клеопатри допомогла Октавіану знищити свого єдиного суперника Антонія, стати одноособовим правителем і тепер уже назавжди заткнути рот римській голоті з її республіканської демократії.

Клеопатра і Цезар

Головну славу Клеопатрі принесли три коханці - усі могутні політичні діячі Рима: Гней Помпей, прозваний Великим, слідом його суперник у боротьбі за владу - сам Гай Юлій Цезар, і завершує список спадкоємець Цезаря на вершині влади Марк Антоній. Але, як не дивно це звучить, Клеопатра не вибирала коханців, доля взагалі не надавала їй вибору, крім одного - між життям і смертю.

Смерть завжди, немов жалобний шлейф, який би чарівне убрання ні надягла Клеопатра, тяглася за нею по п'ятах. Після пишного похорону Авлета, по його заповіті, Клеопатра стала дружиною малолітнього брата Діониса, що був оголошений царем Птолемеем XІІ, а вона - царівною Єгипту Клеопатрою VІІ. Ніяких інтимних відношенні з ним у неї, звичайно, бути не могло: що за чоловік з десятилітнього хлопчиська? А от як цар, їй здавалося, він був ідеальний: правити Єгиптом Клеопатра бажала самоособисто.

Клеопатрі йшов вісімнадцятий рік - увесь світ лежав у її ніг, і увесь світ був проти її. Не устигла вона примірити корону зі змійкою, як смерть у принизливому обличчі євнуха безшумною тінню лягла в неї за спиною. Євнух Потін, наставник братика Діоніса, проводир палацевої опозиції, тихої сапой правил країною від імені сопливого хлопчиська. Заодно з євнухом був і командуючий єгипетської армії Ахілл. А в арсеналі Клеопатри мався лише один засіб - жіноча зваба. Але на євнухів цей засіб не діє.

Вона звернулася по допомогу до Помпею Великого. Завдяки римській протекції, тільки і залишилася в живих. Тепер, якби змовники її убили, вони б дали Помпею привід увести свої легіони, перетворивши Єгипет у римську провінцію. В палаці Птолемеїв між Потином і Клеопатрою установилося що вимотує, напружене, три роки триваюче вижидання: кому першому випаде шанс знищити суперника? Шанс випав євнуху - але Клеопатрі удалося його переграти.

Вона угадала перемогу Цезаря над її заступником Помпеем, таємно бігла з палацу в розташування частин єгипетської армії, що стояли в границі із Сирією, і - утрачати їй уже було чогось - оголосила війну брату Діонісу. Помпей біг в Олександрію, але не встиг зійти з корабля, як його відразу, на очах у дружини і дітей, що стояли на палубі, заколов кинджалом один з легіонерів Ахілла. Від імені пануючого Птолемея XІІ забальзамована голова Помпея на блюді була піднесена Цезарю, що приплив слідом. Цезар з відразою відвернувся.

Зовсім не загорненої, немов подарунок, у розкішний перський килим, як про тім говорить легенда, з'явилася молода цариця до Цезаря. Не сюрприз і не сексуальну розвагу замислила Клеопатра - попросту рятувала своє життя. З'явися вона відкрито в місті, Клеопатру б відразу убили. А упакування, у якій уночі її доставили Цезарю, було звичайним грубим мішком.

\x2406\x0F00\x9684\x1300¤\x1400¤\x4000\x0926\x845E\x0096

E

сторону Клеопатри, тому що йому був потрібний надійний союзник у його війні з римським сенатом. А союз із Клеопатрою, законною царицею, усе-таки був надійніше, ніж з підлим властолюбним євнухом. Що до Клеопатри, то життя і зараз пропонувала їй тільки один вибір - Цезаря. І вона, не барячись, його зробила.

Ах, любов спізніла - пояснюють літописці дивне поводження Цезаря, що віддається бенкетам, у той час як його війна з Римом ще не кінчена. Він не залишає Клеопатру не тому, що їй так хочеться. Такий розрахунок Цезаря. Що чекає його в Римі? Боягузлива ненависть сенату і кинджали змовників? Поки ще Рим не дозрів для Цезаря. Коли ж його година проб'є, його відпочилі в Єгипті і легіони, що рвуться в бій, з легкістю добудуть перемогу. Заодно, як жирну кісту, він кинув юрбі завойоване їм Боспоро-Понтийское царство. А Марк Антоній, народний трибун у Римі (поки і не думає про те, що незабаром випадок перетворить його, далеко не першої людини, у спадкоємця Цезаря, як у Римі, так і на царственому ложі Клеопатри), подбає, щоб фраза Цезаря: "Прийшов, побачив, переміг" облетіла усіх. І на плечах захопленого плебсу Цезар в'їде в Рим.

Ставши повновладним правителем, Цезар офіційно оголосив Клеопатру "іншому римського народу". У ті часи замість орденів удостоювали статуями і погруддями, і Цезар повелів - проігнорувавши невдоволення сенаторів, - установити позолочене погруддя Клеопатри в храмі Венери. Як це ні дивно, він зберігся до наших днів: очевидно, настільки некрасива Клеопатра у своїй скульптурній копії, що римляне вирішили залишити її для нащадків - як глузування.

Клеопатра з'явилася в Рим, вразивши зевак пишністю звиті, оселилася в кращому палаці в аристократичному районі Сади Цезаря, улаштовувала царські прийоми, зводячи з розуму вигадливими убраннями римських модниць. Вона привезла із собою не тільки фальшивого чоловіка Птолемея, але і сина Цезаріона, що було сприйнято сенатом як принизливий ляпас. Натяк читався ясно: Клеопатра мріяла, що коли-небудь її син стане першою людиною Рима. Але не пройшло і року, як Цезар був убитий сенаторами, а з ним загинула і мрія.