Творче мислення і сучасні методи його формування у школярів за досвідом С.Н. Лисенкової, Детальна інформація

питання,

розв‘язок,

відповідь.

Загальний вигляд таблички:

2 3 ?

2 + 3 = 5

5

умова

питання

рішення

відповідь

Завдяки цій табличці школярі не лише зможуть розв‘язувати задачі на додавання, але й отримали увлення про складові частини задачі.

З кожним роком записів в табличці стає все менше - все відбувається усно, але табличка надійно зберігається в пам‘яті кожного учня.

На уроках математики також широко застосовується абак, за допомогою якого формуються знання про число, його склад, та взагалі перші математичні уявлення. Використання абака нагадує гру, а саме цей вид діяльності так добре знають і так люблять діти молодшого шкільного віку, що значно полегшує процес навчання. До опор також можна віднести модель лінійки, закріпленої на верхній планці дошки, яка застосовується в процесі вивчення відрізків та їх властивостей. На уроках математики, на якіх використовуються опорні схеми, рішення задач проходить цікаво, чітко, різноманітно, оперативно. Опори можна використовувати не лише на уроках математики, а й на уроках мови, перетворюючи нудні правила у цікаві, привабливі схеми.

Схема стає алгоритмом роздкмів і доведення, а вся увага спрямована не на запам‘ятовування чи відтворення завченого, а на суть, роздуми, усвідомлення причинно-наслідкової залежності і зв‘язків. Наступний метод, яким послуговувалася С.Н.Лисенкова, це коментоване навчання. На її уроках матеріал пояснювала не лише вона сама, але й учні. Висловлення думок вголос сприяє розвитку мовлення, думок, почуття відповідальності перед друзями, собою, самоаналізу, самооцінки і саморегуляції навчально-пізнавальної діяльності. Поступово коментоване управління переходить в доказове коментування. Школярі не просто механіно застосовують правила, а роздумують над тим що вони говорять і що пишуть. Складні теми в шкільних програмах розбиваються на декілька розділів, причому один розділ може бути значно легшим, ніж інший. А часу на них відводиться приблизно однаково. С.Н.Лисенкова почала практикувати перпективну підготовку. Вивчаючи на уроці тему “Наголос” учні отримуавли початкові знання з теми “Ненаголошені голосні”. А потім на кожному наступному уроці велося закріплення попередньої теми і поступово розширювалися знання учнів з наступної. Таким чином збільшувався загальний обсяг годин, відведений на окрему тему, що сприяло кращому засвоєнню навчального матеріалу і зменшувало час його роходження. Також час від часу прводились уроки за принципом “Запитуй-відповідаємо”, де запитання ставив не вчитель, а учень. Коментоване управління, робота зі схемами-опорами допомагають дітям усвідомлювати, обдумувати все, що відбувається на уроці, пояснювати, обгрунтовувати, доводити свої дії. Учні, які навчаються за такими методиками, не заучують бездумно матеріал, а усвідомлено сприймають його, в змозі самостійно скласти правило за схемою-опорою. Це економить багато часу і сприяє розвитку все більшого зацікавлення учня навчальним процесом. Під час коментованого управління школярі вчаться працювати за схемою “мислю-говорю-записую”, що сприяє розвитку мислення, а також розвиває мовленнєві навики. Не секрет, що мовлення є проблемою багатьох людей, а початки цієї проблеми були закладені ще в початковій школі. Таким чином, методи, які застосовувала С.Н.лисенкова, сприяють формуванню у школярів творчого мислення сперших класів, а також всесторонньому розвитку дітей.

Література.

Лисенкова С.Н. Методы опережающего обучения. М.,1985.

Педагогика наших дней. Краснодар,1989. Составитель В.П.Берханова.

Педагогический поиск. М.,1988.

Творческие поиски учителей Москвы. Опорные схемы и повышение эффективности обучения. М.,1972.

Педагогика наших дней. Краснодар,1989. Составитель В.П.Берханова. - ст.3.

PAGE

PAGE 7