Шпаргалка з менеджменту, Детальна інформація
Шпаргалка з менеджменту
2.Ступеневість розвитку. Входження фірми в м/н бізнес, як правило, починається з простих форм звичайної зарубіжної торгівлі і по мірі розвитку досягає вищої форми - МНК. Сутність цієї особливості не зводиться до природної вимоги накопичення досвіду і нарощення потенціалу - і входження в м/н бізнес, і подальші досягнення в ньому будуть пов’язані з подоланням певних порогів: якщо на початковому етапі - поріг, наприклад, якісного рівня товарів фірми і раціональності її витрат, що дозволяє продавати товари за кордоном, то потім це питання грамотного розміщення дистриб’юції, ефективного використання м/н ринків капіталів і робочої сили, грамотної роботи з м/н транспортними сітками і т.д.
3.Технологічна глобалізація. Можливості комп’ютеризації, інформатизації і телекомунікацій принципово змінили характер м/н бізнесу, який у сучасних умовах придбав 3 принципово нові риси:
-він може ефективно здійснюватись “не виходячи з офісу”;
-він може здійснюватись в режимі реального часу;
-він може за допомогою телекомунікацій охоплювати всі інтересні для бізнесу ринки товарів, капіталів, робочої сили, інформації і т.д.
4.”Фінансіарізація”. Цей термін ввів в оборот Ж.-П. Серван-Шрайбер, і він досить точно відображає найважливішу рису “глобалізованого” м/н бізнесу: фінансовий зміст м/н ділових операцій, починаючи від їх ідеї і закінчуючи реальним результатом, стає серцевиною м/н бізнесу, тим своєрідним центром, навколо якого обертаються всі інтереси, рішення, стратегії.
Пошук і використання м/н конкурентних переваг стали жорстко опиратись на досягнення фінансового менеджменту, новітні і багаточисельні фінансові інструменти, що виростають із гігантських можливостей світового фінансового ринку. У поєднанні з унікальними можливостями комп’ютеризації і телекомунікацій, “фінансіарізація” стала мірилом досконалості м/н бізнесу.
5.Складний взаємозв’язок національного і інтернаціонального.
Складний вплив на ділове життя планети конвергентних і дивергентних процесів у сфері національних культур.
З одного боку, глобалізація веде до виключно конвергентних процесів: починаючи з джинсів, телевізорів і гамбургерів до формування мультинаціональної ділової культури, певні принципи і правила якої поділяють практично більшість бізнесменів світу. Але, з іншого боку, зростає національна і культурна диференціація, яка у крайніх формах націоналізму і релігійної нетерпимості проявляється у тяжких конфліктних формах; очевидно цілком природнім є прагнення народів та етнічних общин зберегти свої культурні і національні цінності, стереотипи поведінки, захистити їх від розмивання “усередненою” масовою культурою.
3.Інтернаціоналізація бізнесу і менеджменту.
Інтернаціоналізація бізнесу і менеджменту - поєднання зусиль національних і м/н компаній різних країн у здійсненні різноманітних ділових операцій.
Багатонаціональні компанії, корпорації (МНК) - це такі організації, що роблять бізнес у двох або більше країнах, тобто здійснюють значні ділові операції і мають інтереси на ринках іноземних країн.
Два основних типи виробництва у багатонаціональних корпораціях:
-Багатонаціональне виробництва - компанія має окрему стратегію щодо кожної країни і конкурує з місцевими підприємствами;
-Глобальне виробництво - м/н компанії конкурують між собою по всьому світі.
Основні типи м/н корпорацій:
1)Американські (Дженерал Моторз, Ай-Бі-Ем);
2)Корпорації іноземного володіння (Соні, Хонда, Нестле);
3)Неприбуткові корпорації (Червоний Хрест, Армія США);
4)Іноземні корпорації з американським володінням (Ліптон).
Методи виходу корпорацій на м/н ринки:
1)Обслуговування зарубіжних ринків продуктами, що виготовляються вдома:
-метод сліпого пошуку - компанія пропонує навмання один або декілька найкращих продуктів, які виробляються вдома;
-метод поступового переходу від однієї фази інтернаціоналізації до наступної - компанія пропонує продукти в іншій країні після ретельного дослідження ринку.
2)Вихід на м/н ринки з новими продуктами, що відповідають потребам клієнтів у країні-господаря.
3)Використання різних форм інтернаціоналізації бізнесу.
4.Шляхи і обмеження інтернаціоналізації бізнесу і менеджменту.
-розвиток м/н економічних відносин і розширення сфери м/н менеджменту;
-використання досвіду управління провідними м/н корпораціями;
3.Технологічна глобалізація. Можливості комп’ютеризації, інформатизації і телекомунікацій принципово змінили характер м/н бізнесу, який у сучасних умовах придбав 3 принципово нові риси:
-він може ефективно здійснюватись “не виходячи з офісу”;
-він може здійснюватись в режимі реального часу;
-він може за допомогою телекомунікацій охоплювати всі інтересні для бізнесу ринки товарів, капіталів, робочої сили, інформації і т.д.
4.”Фінансіарізація”. Цей термін ввів в оборот Ж.-П. Серван-Шрайбер, і він досить точно відображає найважливішу рису “глобалізованого” м/н бізнесу: фінансовий зміст м/н ділових операцій, починаючи від їх ідеї і закінчуючи реальним результатом, стає серцевиною м/н бізнесу, тим своєрідним центром, навколо якого обертаються всі інтереси, рішення, стратегії.
Пошук і використання м/н конкурентних переваг стали жорстко опиратись на досягнення фінансового менеджменту, новітні і багаточисельні фінансові інструменти, що виростають із гігантських можливостей світового фінансового ринку. У поєднанні з унікальними можливостями комп’ютеризації і телекомунікацій, “фінансіарізація” стала мірилом досконалості м/н бізнесу.
5.Складний взаємозв’язок національного і інтернаціонального.
Складний вплив на ділове життя планети конвергентних і дивергентних процесів у сфері національних культур.
З одного боку, глобалізація веде до виключно конвергентних процесів: починаючи з джинсів, телевізорів і гамбургерів до формування мультинаціональної ділової культури, певні принципи і правила якої поділяють практично більшість бізнесменів світу. Але, з іншого боку, зростає національна і культурна диференціація, яка у крайніх формах націоналізму і релігійної нетерпимості проявляється у тяжких конфліктних формах; очевидно цілком природнім є прагнення народів та етнічних общин зберегти свої культурні і національні цінності, стереотипи поведінки, захистити їх від розмивання “усередненою” масовою культурою.
3.Інтернаціоналізація бізнесу і менеджменту.
Інтернаціоналізація бізнесу і менеджменту - поєднання зусиль національних і м/н компаній різних країн у здійсненні різноманітних ділових операцій.
Багатонаціональні компанії, корпорації (МНК) - це такі організації, що роблять бізнес у двох або більше країнах, тобто здійснюють значні ділові операції і мають інтереси на ринках іноземних країн.
Два основних типи виробництва у багатонаціональних корпораціях:
-Багатонаціональне виробництва - компанія має окрему стратегію щодо кожної країни і конкурує з місцевими підприємствами;
-Глобальне виробництво - м/н компанії конкурують між собою по всьому світі.
Основні типи м/н корпорацій:
1)Американські (Дженерал Моторз, Ай-Бі-Ем);
2)Корпорації іноземного володіння (Соні, Хонда, Нестле);
3)Неприбуткові корпорації (Червоний Хрест, Армія США);
4)Іноземні корпорації з американським володінням (Ліптон).
Методи виходу корпорацій на м/н ринки:
1)Обслуговування зарубіжних ринків продуктами, що виготовляються вдома:
-метод сліпого пошуку - компанія пропонує навмання один або декілька найкращих продуктів, які виробляються вдома;
-метод поступового переходу від однієї фази інтернаціоналізації до наступної - компанія пропонує продукти в іншій країні після ретельного дослідження ринку.
2)Вихід на м/н ринки з новими продуктами, що відповідають потребам клієнтів у країні-господаря.
3)Використання різних форм інтернаціоналізації бізнесу.
4.Шляхи і обмеження інтернаціоналізації бізнесу і менеджменту.
-розвиток м/н економічних відносин і розширення сфери м/н менеджменту;
-використання досвіду управління провідними м/н корпораціями;
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021