Коран і Сунна - Святе письмо та Святий переказ мусульман, Детальна інформація

Одним з найбільш спірних джерел мусульманського права, що викликає гострі розбіжності між різними напрямками, був кіяс - рішення правових справ за аналогією. Згідно кіясу правило, встановлене в Корані, Сунні чи іджмі, може бути застосоване до справи, що прямо не передбачена в цих джерелах права. Кіяс не тільки дозволяв швидко врегулювати нові суспільні відносини, але і сприяв звільненню шаріату в цілому ряді моментів від теологічного нальоту.

Але в руках мусульманських суддів кіяс часто ставав і зброєю відвертої сваволі. Найбільше широко даний метод був обґрунтований Абу Ханіфа та його послідовниками- ханіфатами.

Як додаткове джерело права шаріат допускав і місцеві звичаї, що не ввійшли безпосередньо в саме мусульманське право в період його становлення, але не суперечили прямо його принципам і нормам. При цьому визнавалися правові звичаї, що склалися в самому арабському суспільстві (урф), а також у численних народів, скорених у результаті арабських завоювань.

Список використаної літератури:

Ю.А.Калінін, Є.А.Харьковщенко. “Релігієзнавство”. - Київ: Наукова думка, 1998

Л. Климович “Книга о Коране”. – Москва: из-тво политической литератури, 1986

Ислам. Проблеми идиологии, права, политики и экономики /Под ред. Г. Ф. Ким. – Москва: Наука, 1985

С.Токарев “Религия в истории народов мира”. – Москва: 1986

Религии мира. Энциклопедия. Том 6. Москва: Аванта +, 1996



PAGE

PAGE 3