Педагогічна акмеологія: здобутки і проблеми, Детальна інформація

- фактор матерiально-технiчного забезпечення;

- фактур органiзацiї викладання того чи iншого предмета, що передбачає наявнiсть достатньої кiлькостi навчальних годин, неперевантаженiсть навчальних планiв педагогiв, комплектацiй класiв чи навчальних груп у залежностi вiд рiвня знань та здiбностей учнiв (студентiв);

5) фактор відбору та контролю фахівців, що передбачає адекватнiсть вiдбору фахiвцiв при прийомi на роботу та контролю за їх дiяльністю, наявнiсть, здорової конкуренцiї мiж педагогами, стимулювання: їх дiяльностi керiвниками;

фактор колективу, суть якого полягає у можливостях, встановлення вiдносин спiвпрацi як на дiловому, так i на особистiсному рiвнiв.

Cуб’єктивнi фактори, тобто такi, що безпосередньо пов'язанi з педагогом як суб'єктом фахової дiяльностi. Вплив цих факторiв може свiдомо регулюватися i коригуватися самим вчителем. У цю групу входять:

фактор мети фахової дiяльностi, що передбачає орiєнтири викладача:

- соцiальне замовлення суспiльства;

- програму викладання того чи iншого предмета;

- власнi мотиви, потреби чи iнтереси;

- навчання чи виховання;

Дослідження показало, що вершин професiоналiзму досягають тi педагоги, у яких власнi потреби i мотиви фахової дiяльностi, фаховi цiлi спiвпадають з соцiальним замовленням суспiльства, котре передбачає виховання через навчання i навпаки:

- фактор знань;

- фактор умілості;

- фактор фахової саморефлексiї, що передбачає оцiнку педагогом себе як професiонала залежить від;

- адекватності оцiнки педагогом рiвня свого професiоналiзму;

- адекватностi оцiнки своїх фахово-особистiсних якостей;

- адекватностi оцiнки педагогом своєї дiяльностi та дiяльностi колег та студентiв;

- адекватностi уявлення про фаховий iдеал;

- адекватностi оцiнки перспектив своєї фахової динамiки.

Експериментально доведено, що iснує прямий звязок мiж рiвнем професiоналiзму педагога та рiвнем фахової саморефлекцiї. Тому в педагогiчних системах “пiдвищення квалiфiкацiї викладачiв” та “вища педагогiчна освiта”, “перекваліфікація”, “перенавчання”, “донавчання” слід надавати велику увагу навчанню прийомам i методам самоконтролю i самопiзнання, методам наукових дослiджень з метою отримання реальних знань про себе i свою дiяльнiсть:

- фактор самовдосконалення, що передбачає такi чинники, як:

- потреба педагога у самовдосконаленнi;

- бажання вдосконалити свiй професiйний рiвень;

- практична дiяльнiсть, спрямована самовдосконалення (розширення блокiв фахових знань, тренiнг умiнь i навичок, практичний аналiз i планування фахової дiяльностi, корекцiя фахових стереотипiв).

У ходi дослiдження було встановлено, що характерною рисою педагогiв вищого рiвня професiоналiзму е гостра, глибоко усвiдомлювана ними потреба у самовдосконаленні. На вiдмiну вiд iнших, цим педагогам притаманна iнтернальнiсть самовдосконалення, тобто вмiння знаходити у окладних умовах фахової дiяльностi внутрiшнi резерви i можливостi здiйснення практичної дiяльностi, спрямованої на досягнення фахового iдеалу. Тому самовдосконалення є чинником безпосереднього впливу на динамiку професiоналiзму;

6) фактор задоволеностi фаховою дiяльнiстю, який передбачає:

- задоволенiсть педагога спiвпрацею з учнями (студентами);

- взаємну, контактнiсть педагога i учнiв (студентiв);

- iнтерес до професiї i його динамiку;

- характер ставлення педагога до професiї;