Професійна етика журналіста, Детальна інформація

"

’

”

–

l

\x2403\x1302¤\x1400¤\x5B00$\x245C\x6100\x0224\x1700урналіста, що випливають із законів, законодавчих актів і правових норм незалежної України з урахуванням міжнародного досвіду, документів про професійну діяльність працівників ЗМІ, наведені у книзі “Масова комунікація”

1. Соціальна відповідальність журналіста. Журналіст несе відпо-відальність перед громадянами, а також перед суспільством в цілому в особі його конституційних інститутів за зміст власних матеріалів, які пропонуються для обнародування, за правдиве і своєчасне інформування громадськості про життєві факти, явища і події, що мають суспільну значущість. Забезпечення права громадян на інформацію – найперший обов’язок журналіста.

Неприпустиме використання засобів масової інформації для розголошення відомостей, які становлять державну чи іншу таємницю, що охороняються законом, закликів до насильницького повалення чи зміни конституційного ладу чи територіальної цілісності Української держави, пропаганди війни, насильства та жорстокості, расової, національної, релігійної винятковості чи нетерпимості, розповсюдження порнографії з метою здійснення інших кримінально карних вчинків.

Забороняється використовувати засоби масової інформації для втручання в особисте життя громадян, посягання на їх честь і гідність, якщо це втручання не виправдане з точки зору інтересів громадськості.

Якщо вказівки засновника видання чи керівництва редакції суперечать вимогам етики й моралі, особистим переконанням, то журналіст може відмовитися від їх виконання.

2. Правдивість і об’єктивність. Журналіст зобов’язаний давати правдиве та об’єктивне відображення дійсності шляхом точної і вичерпної інформації, з тим щоб громадськість могла на основі повідомлення одержати чітке уявлення про соціальні процеси, їх походження, суть і значення. При доборі фактів, їх викладі і оцінок, опрацюванні й поширенні інформації журналіст виходить з інтересів суспільства. Журналіст повинен сприяти тому, щоб засоби масової комунікації об’єктивно відображали плюралізм думок і поглядів, забезпечували гарантоване право людини на свободу слова й переконання, не допускали приховання суспільно значущої інформації, перекручування фактів та їх корисливу інтерпретацію.

3. Сумлінність і чесність. Сумлінність журналіста передбачає скрупульозну перевірку фактів, точне відтворення даних, взятих із документальних та інших джерел і призначених для публікації, унеможливлює підтасування фактів, бездоказовість суджень, домисел і фабрикацію матеріалів. У разі помилки журналіст зобов’язаний негайно їх виправити через публікацію спростування, вибачення й відшкодування моральних втрат потерпілому.

Чесність забороняє журналістові користуватися перевагами, які випливають з його професійного становища, в особистих інтересах та в інтересах своїх знайомих. Використання друкованого та ефірного слова для переслідування окремих осіб, зведення особистих рахунків, задоволення групових і авторських амбіцій неприпустимі. Журналіст зобов’язаний зберігати в таємниці джерела довірливої інформації, поважати права на інтелектуальну власність і авторські права інших осіб, не допускати за авторства й плагіату.

Журналіст має поважати честь і гідність людей, які є об’єктами його професійної уваги, бути тактовними у спілкуванні з ними. Він зобов’язаний уникати втручання в особисте життя і може розголошувати подібні дані у виняткових випадках, коли це необхідно для захисту суспільства, прав і законних інтересів громадян, а також за згодою громадянина. Журналіст не повинен поширювати неперевірені дані й чутки, а також допускати висловлювання, які можуть підірвати репутацію людини чи заплямувати її.

4. Вірність загальнолюдським цінностям. Визнаючи пріоритет загальнолюдських цінностей перед усіма іншими, журналіст виступає за гуманізм, мир, демократію, соціальний прогрес, права людини. Він займає непримиренну позицію щодо будь-яких форм виправдання агресії, гонки озброєнь, інших форм насильства, зневаги й дискримінації, тоталітаризму й тиранії. Журналіст підпорядковує свою діяльність відстоюванню життєвих інтересів Української держави, її народу, ліквідації небезпечних соціальних конфліктів, охорони природи й пам’яток історії та культури, своїми виступами домагає вирішувати такі проблеми, як бідність, недоїдання, хвороби.

Журналіст з повагою ставиться до особливостей, цінностей і гідності кожної національної культури, кожної людини. Своєю діяльністю він допомагає усувати непорозуміння й настороженість у стосунках між народами, сприяє вихованню культури міжнаціональних відносин, пробуджує у своїх читачів, глядачів, слухачів розуміння потреб інших народів, повагу прав і гідності всіх націй і всіх людей, незалежно від статі, раси, мови, національності, релігійних та ідейних переконань. Він сприяє створенню клімату довіри в міжнародних відносинах, роззброєнню і національному розвитку, відстоює право на свободу слова.

Обов’язок журналіста – сприяти гласності й демократизації у сфері засобів масової інформації, рішуче виступати проти спроб здійснювати цензуру. Він має підносити роль української національної преси у світовій цивілізації, добиватися, аби Україна мала своє представництво у світовій комунікативній системі, утверджувала в міжнародних інформаційних потоках власний неповторний голос.

5. Професійна солідарність. Журналіст піклується про престиж професії, поважає честь і гідність колег, не допускає дій, які завдавали б шкоди авторитету журналістики, бореться проти диктату преси інших країн, її втручання у справи суверенної України, підтримує рівноправні контакти з усіма творчими організаціями Української держави, відстоює ідеї дружби, злагоди, порозуміння, зміцнює журналістське братерство, співдружність творчих сил, бере участь у міжнародних організаціях журналістів. Професійна солідарність не може бути виправданням посягань на правду й справедливість.

Журналіст підтримує демократичну, прогресивну журналістику, бореться проти шкідливого провінціалізму, меншовартості й національної обмеженості, підтримує дружні контакти з українською діаспорою, еміграційною пресою. У творчому змаганні журналіст не дозволяє собі зловживати довір’ям своїх колег, заважати їм виконувати професійні обов’язки. Він сприяє колегам у розвитку їх творчих здібностей, підвищенні знань і майстерності, приходить на допомогу колегам, які потрапили в біду.

Порушення професійної етики – це порушення принципів свободи преси. У законах, законодавчих актах і правових нормах, передбачена відповідальність за порушення свободи діяльності ЗМІ.



Висновок

Сучасна українська журналістика функціонує в суспільстві, що переживає перехідний період, який мало чим відрізняється від аналогічних періодів в історії багатьох сучасних країн. Ця ситуація характеризується переходом з однієї політичної системи в іншу, яка передбачає демократичний розвиток, плюралізм думок, наявність суспільно-правових засобів інформації.

У демократичній державі люди мають право висловлювати свої погляди, переконання. Але відстоювати Ії можна, не створюючи словесних бійок, не вдаючись до мітингових мотивів, а інтелігентним способом спів розмови. І, безперечно, кожний виступ журналіста, хоч які б ідеї він сповідував, має бути спрямований не на роз’єднання, а на згуртування людей. Система глобального спілкування, незважаючи на різні платформи і напрями, має виражати засади загальнолюдських вартостей, політичного плюралізму, сприяти розкриттю творчого потенціалу громадянського суспільства.

Журналістика має формувати громадську думку конкретними фактами, об’єктивною й чесною інформацією, з яких читач, слухач чи глядач зможе краще побачити й оцінити дійсність.

Використана література

Аврамов Д. Профессиональная этика журналиста: парадоксы развития, поиски, перспективы. – М.: Мысли, 1991.

Владимиров В. Основы журналистики в понятиях и коментариях: Учебное пособие. – Луганск: Изд-во Восточноукраинского гос. унив., 1998.

Етика і журналістика: Вайріх, Дітер/ Київ. нац. ун-т ім.. Т.Шевченка. – К., 2000р.

Каменецький В. Журналістська етика під час передвиборчої компанії (семінар під егідою Ради Європи, 12-13 січня 1998р.)//Профспілкова газета. – 1998. – 4-14 січня.- с.1.