/  
 ДОКУМЕНТІВ 
20298
    КАТЕГОРІЙ 
30
Про проект  Рекламодавцям  Зворотній зв`язок  Контакт 

Нові форми залучення громадян до державного управління, Детальна інформація

Тема: Нові форми залучення громадян до державного управління
Тип документу: Реферат
Предмет: Політологія
Автор: фелікс
Розмір: 0
Скачувань: 865
Скачати "Реферат на тему Нові форми залучення громадян до державного управління"
Сторінки 1   2   3   4  
По-третє, хоча спільне надання послуг охоплює широкий діапазон видів діяльності громадян у сфері надання послуг, більша частина досліджень концентрується лише на одному типі: "надання послуг споживачам", або на участі окремих осіб чи груп у забезпеченні послуг, від яких вони можуть безпосередньо отримати користь. Це концептуальне розуміння є настільки поширеним, що деякі вчені описують спільне надання послуг як "залучення тих людей, які отримують користь від програми, до її виконання". Архетипним прикладом є асоціація сусідів, чиї спостережні і наглядові функції мають за мету посилити безпеку її членів ("споживачів-виробників" у сфері надання послуг). Акції громадян у себе вдома чи по сусідству, метою яких є покращення рівня пожежної безпеки чи вдосконалення системи збирання сміття, є іншими прикладами подібної діяльності (42).

3/4

o

.

d

\x00F0

3/4

рами, аж ніяк не є пріоритетними споживачами створених з їхньою допомогою послуг. Даний тип діяльності отримав у літературі назву "колективної співучасті в наданні послуг" ("collective coproduction").

Дослідники державного управління досить рідко звертали увагу на подібні програми. І все ж, на думку Брадні, потрібно підкреслити, що "урядові добровільні програми" дуже суттєво відрізняються від зусиль громадян, зорієнтованих на самодопомогу.

По-перше, потрібно розглянути мотивацію і винагороду громадян, які залучаються. На відміну від самодопомоги, добровольці мають за мету допомогу іншим людям, хоча ця діяльність не обов'язково повинна супроводжуватися самопожертвою або суперечити власним інтересам добровольців. Більшість людей, які добровільно допомагають іншим без винагороди, тим не менше поєднують свій альтруїзм з певною часткою інтересу.

По-друге, на відміну від діяльності, пов'язаної з самодопомогою, програми співробітництво урядовців і добровольців, звичайно, не можуть обійтися без значної підтримки органів влади. Адже успішна добровільна програма вимагає процедур і структур для таких першочергових функцій як набір людей, орієнтування, тренування, нагляд, оцінка і т.п. Крім того, урядовці і добровольці по-своєму зацікавлені у збільшенні кількості наданих послуг та у підвищенні їх ефективності (43).

3. Добровільна діяльність. Добровольці, як вказує професор Брадні, вкладають свій час і свою працю у певні види діяльності з умовою, що плодами їхньої праці скористаються у першу чергу не вони самі, а значно ширше коло громадян. Ми вже розповіли про можливості участі добровольців в "урядових добровільних програмах". Тут лише хочемо звернути увагу на те, що, як вважає Дж.Брадні, добровольці повинні працювати у тісному контакті з урядовцями (навіть часто під їхнім наглядом, оскільки потрібно контролювати якість наданих послуг і т.п.), але, водночас вони повинні користуватися відносною автономією, щоб уникнути лишніх конфліктів з урядовцями (44). Крім того, як вважає професор Дж.Томас, дуже важливим є те, щоб управлінці попередньо підрахували витрати і прибутки від конкретної добровільної програми (45).

4. Інституціоналізованість ролі громадян у процесі прийняття рішень. Якщо громадяни отримують можливість впливати на процес прийняття рішення на регулярній основі, то вони зможуть краще реалізувати свою обізнаність (чи досвід) у певній сфері для взаємної користі. Дуже суттєву роль могло б відіграти постійне залучення громадян в процес прийняття місцевих бюджетів, особливо якщо це стосується їхніх безпосередніх інтересів. Найкраще було б створити на постійній основі дорадчі комітети з представників громадян, які б спеціалізувалися в певних питаннях і представляли б інтереси певної групи громадян (за різними ознаками).

5. Структури для захисту загального громадського інтересу. Зростаюче залучення громадян породжує ризик, що намагаючись задовольнити інтереси окремих громадських організацій (кількість яких продовжує зростати), урядовці можуть знехтувати набагато ширшим громадським інтересом. Один з американських вчених, Р.Л.Лайнберрі, навіть вказав на "гіперплюралізм" , який відображає тенденцію до надмірного впливу численних невеликих груп інтересів на рішення представників влади (46). Для того, щоб не забути про ширший громадський інтерес, у подібній ситуації було б доцільно організувати спеціальні громадські форуми, які б представляли ключові групи громадян. Управлінці могли б використати інформацію, отриману на подібних громадських зібраннях, для того, щоб краще врахувати громадську думку у процесі прийняття рішення (47).

Для успіху впровадження нових форм залучення громадян до державноп управління в Україні необхідні, звичайно, кошти та більш досконале законодавство. Але основною запорукою успіху в цій сфері є передусім бажання співпрацювати на партнерських засадах, яке повинні продемонструвати державні управлінці та представники громадських організацій.

Перелік посилань:

Osborne D., Gaebler T. Reinventing Government. How the Enterpreneurial Spirit is Transforming the Public Sector. – New York: A Plume Book, 1993. – P. XVI, XVIII, 11-16.

Ibid. – P. XVIII.

Ibid. – P. 11-12.

Ibid. – P. 14-15.

Ibid. – P. 19-20.

Ibid. – P. 40.

Ibid. – P. 43.

Ibid. – P. 44.

Ibid. – P. 45-46.

Thomas J.C. Public Participation in Public Decisions. New Skills and Strategies for Public Managers. - San Francisco: Jossey-Bass Publishers, 1995. – P. 1.

Ibid. - P. 3-4.

Ibid. - P. 6.

Cleveland H. The twilight of hierarchy: Speculations on the global information society // Public Administration Review. - 1985. - №45. - P. 192.

Thomas J.C. Op.cit. P. 6.

Сторінки 1   2   3   4  
Коментарі до даного документу
Додати коментар