Латентність комп’ютерної злочинності, Детальна інформація

Наступний аспект – це формування правосвідомості окремих індивідів, учасників суспільних інформаційних відносин. Недостатній обсяг юридичних знань про особливості суспільних відносин в умовах інформатизації створює інформаційний вакуум при формуванні правосвідомості програмістів-математиків, інженерів-електронників, інженерів-програмістів комп’ютерних (електронно-обчислювальних) систем. Необхідно звернути увагу, що це саме те середовище, з якого, переважно, виходять не тільки фахівці з технічного захисту інформації в АС, а й висококваліфіковані хакери – особи, які нерідко є центральними фігурами вчинення найбільш небезпечних правопорушень із використанням комп’ютерних технологій.

Наступна проблема має відношення до правознавства. Юридичні знання, сформовані за часів, коли комп’ютер був екзотикою, створили комплекс суспільної ентропії в колах правознавців (у тому числі в середовищі працівників правоохоронних органів, суду, прокуратури) до особливостей нових інформаційних правовідносин в умовах комп’ютеризації, інформатизації.

Сьогодні критична маса правової інформації до світового емпіричного матеріалу (зокрема, щодо порушення роботи комп’ютерних автоматизованих інформаційних систем) потребує відповідного цілеспрямованого, комплексного моніторингу, системного наукового осмислення на міжгалузевому науковому рівні.

Переважно наукові розробки, предметом яких є суспільні інформаційні відносини, в нашій країні проводяться здебільшого в межах таких традиційних юридичних інституцій, як право інтелектуальної власності, авторське право, антимонопольне право та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності. Це породжує ще одну проблему: недостатній рівень вітчизняних комплексно – наукових напрацювань щодо боротьби із комп’ютерними правопорушеннями в межах традиційних провідних галузей правознавства: цивільного, адміністративного, кримінального, трудового. Вузьким галузевим підходом щодо з’ясування сутності комп’ютерних правопорушень викликано ентропію у юристів-практиків щодо інформатизації та ентропію технократів щодо можливостей права у боротьбі з такими правопорушеннями.

Поступ України до інформаційного суспільства зумовив необхідність формування нових багатоаспектних наукових дисциплін. Сьогодні такими є інформаційне право, правова інформатика, тектології (теорії організації) інформаційної безпеки. Тобто концептуально визначається, що інформаційна безпека, зокрема її складова – захист інформації в автоматизованих (комп’ютерних) системах як вид суспільних інформаційних відносин, як предмет дослідження, повинна формуватися в контексті трьох складових: права, інформатики та теорії управління соціальними системами (особливо її складової – теорії організації соціальних систем).

В Україні інформаційна безпека щодо захисту інформації в автоматизованих (комп’ютерних) системах як наукова дисципліна переважно формувалася у технічному напрямі. Організаційно-правові аспекти відігравали вторинну роль. Це знайшло вираз у якості окремих нормативно-правових актах щодо інформатизації та захисту інформації в автоматизованих системах. Відчувається, що їх розробляли фахівці з технократичним світоглядом та освітою. Такі нормативно-правові акти породжують у широкого загалу учасників інформаційних відносин розширення ентропії, хоча кожен нормативно-правовий акт покликаний зменшувати невизначеність у суспільстві.

Існує думка, що доцільно додатково впровадити у навчальних закладах, особливо там, де готують висококваліфікованих фахівців з навичками роботи на комп’ютері, за обов’язкову навчальну дисципліну “Інформаційне право”. Як альтернатива (у межах більш вузького кола питань) можливо введення навчальної дисципліни “Правове регулювання захисту інформації в автоматизованих системах” та більш широкою за змістом – “Інформаційна безпека”. За структурою такі навчальні дисципліни повинні охоплювати вивчення тем конституційного, адміністративного, цивільного, трудового та кримінального законодавства щодо регулювання суспільних інформаційних відносин в умовах інформатизації та теми з тектології (теорії організації соціальних систем) щодо захисту інформації в комп’ютерних автоматизованих інформаційних системах.

Зазначимо, що перші кроки на державному рівні вже зроблено Урядом України. Розпорядженням Прем’єр-міністра (яке покладено в основу відповідних нормативних актів міністерств і відомств) у відомчих вузах правоохоронних органів зазначені дисципліни рекомендовано до введення у навчальні плани. Введення тематики інформаційного права, поряд з іншими юридичними навчальними дисциплінами, покликано зменшити ентропію у майбутніх правоохоронців щодо правового регулювання інформаційних правовідносин та протидії комп’ютерній злочинності.

Одним із шляхів подолання соціальної та індивідуальної ентропії є удосконалення національного законодавства у сфері суспільних інформаційних відносин, у тому числі кримінального законодавства щодо боротьби з комп’ютерною злочинністю. Цей захід дозволяє правовими методами знизити ентропію суспільства щодо комп’ютерних правопорушень, визначити межу дозволеної поведінки особи в суспільстві.

Особливість юридичної науки полягає у тому, що, досліджуючи практику, вона допомагає напрацюванню практичних заходів стримування негативних проявів інформаційного суспільства через регламентацію захисту правовими методами.

1. Див.: Юридичний вісник України, 1998. – 5 – 11 березня. – С.7.

2. Див.: Основы когнитивного обществознания (информационная теория социальних систем). –К., 1993.

3. Computer World. – К., 1999. – 3 лют. – С.1, 29.

4. Computer World. – К., 2000. – 29 мар. – С. 24.

HYPERLINK "../3.htm" Зміст | HYPERLINK "../gurn_main.htm" Журнал