/  
 ДОКУМЕНТІВ 
20298
    КАТЕГОРІЙ 
30
Про проект  Рекламодавцям  Зворотній зв`язок  Контакт 

Взаємозв’язок організованої злочинності, “відмивання” доходів незаконного походження та “тіньової” економіки, Детальна інформація

Тема: Взаємозв’язок організованої злочинності, “відмивання” доходів незаконного походження та “тіньової” економіки
Тип документу: Реферат
Предмет: Правознавство
Автор: Олексій
Розмір: 0
Скачувань: 1345
Скачати "Реферат на тему Взаємозв’язок організованої злочинності, “відмивання” доходів незаконного походження та “тіньової” економіки"
Сторінки 1   2  
Теоретичне значення поділу ДЗП на три категорії (готівка, безготівкові кошти, натурдоходи) полягає в тому, що ми отримуємо певну систему знань або певну конкретно-наукову методологію, яка закладає основи економіко-кримінологічного моніторингу тієї чи іншої групи криміногенних фінансово-господарських відносин і допомагає відповідним правоохоронним органам та іншим зацікавленим державним структурам (залежно від наведених вище ознак доходів) визначити конкретно-наукові методи і методики виявлення та локалізації тих чи інших доходів, а також встановити засади створення організаційно-правової інфраструктури з питань превентивної протидії “відмиванню” доходів незаконного походження – матеріальної бази організованої злочинності.

Сферу пошуку і відповідні розвідувальні методи необхідно спрямовувати на злочини, притаманні першому виду доходів незаконного походження, тобто готівковим коштам. Такі кошти найчастіше отримують від наркобізнесу, торгівлі людьми або їх органами для трансплантації, крадіжок творів мистецтва і предметів культури чи відкритих насильницьких злочинів, таких як рекет (вимагання), розбійний напад, захоплення літальних апаратів, наземних транспортних засобів та інших видів і способів загальнокримінальної організованої злочинності. Доходи, що отримують злочинці від вчинення зазначених загальнокримінальних діянь, передбачають, як правило, отримання доходів у сфері готівкових грошей, тобто банкнотами, які злочинці та їх співучасники у світовій практиці “відмивання” та акумуляції прагнуть ввести до банківського платіжного обігу або вкласти у легальні бізнес-проекти. Тобто, відмінність “відмивання” готівкових і безготівкових доходів полягає в тому, що перші – отримуються шляхом контактної передачі у вигляді банкнот за рахунок вчинення різних, як правило насильницьких, організованих злочинів. Відповідно, і методи реалізації оперативних матеріалів стосовно затримання учасників “відмивання” необхідно планувати в момент передачі цих коштів до банку. Друга група коштів – безготівкові – проходять через банківські мережі шляхом застосування псевдолегітимних банківських розрахункових технологій у вигляді переказних трансакцій документальних сум коштів на банківських і міжбанківських рахунках чи рахунках різних фірм-клієнтів банків. Тому реалізація оперативних матеріалів стосовно затримання злочинців потрібно планувати під час конвертації безготівкових коштів у готівку і вилучення останньої з безготівкового банківського обороту.

Друга відмінність готівкових і безготівкових доходів полягає у тому, що безготівкові кошти вже безпосередньо знаходяться у банківському і міжбанківському платіжному обороті та їх можна без перешкод використовувати у легітимному бізнесі. Стосовно готівкових незаконних коштів, отриманих у вигляді банкнот, слід зазначити, що з метою “відмивання” та акумуляції власники лише передбачають впровадити їх у банки чи інший легітимний платіжний оборот.

Враховуючи поділ організованих злочинних проявів на підставі такої ознаки, як отримання платіжного еквівалента у вигляді готівкових, безготівкових коштів або речей, прав, послуг, ми встановлюємо об’єктивну інформацію, на підставі якої фахівець може прогнозувати версії про сфери аналітичного та розвідувального пошуку для встановлення способів, форм і суб’єктів отримання протизаконних коштів залежно від вчинення предикативних злочинів, спрямованих на їх отримання. Визначена через аналіз природи і технології вчинення предикативного злочину аналітична чи оперативно-розшукова інформація вкаже не тільки на можливі способи, а й на потенційних учасників “відмивання” незаконно отриманих коштів, а також – на географію “відмивання” коштів, що часто залежить саме від способу вчинення предикативних злочинів.

Доцільно уточнити, які ще об’єктивні ознаки свідчать про відмінність цих груп доходів?

В основу класифікації доходів у формі готівки і безготівкових коштів злочинного походження покладено, перш за все, технології вчинення тих чи інших організованих злочинів.

Наприклад, для безготівкових коштів злочинного походження характерними є такі джерела, як різні способи шахрайства зі страховкою, комп’ютерні шахрайства з різними видами інформації та доступом до електронних мереж, шахрайства з використанням банківських розрахункових технологій, притаманних різним формам розрахунків (платіжне доручення, акцептні і безакцептні вимоги-доручення, акредитивні форми розрахунків, вексельні форми розрахунків, кредитні та факторингові операції (торгівля борговими зобов’язаннями), тобто, різні способи організованих злочинів у сфері легітимної фінансово-господарської діяльності із застосуванням сучасних інформаційних мереж і легітимних фінансових інструментів.

Природа цієї категорії організованих злочинів є такою, що безготівкові кошти, які отримуються від їх вчинення, не потребують запровадження у підприємницький платіжний обіг, оскільки вони одразу знаходяться і обертаються у підприємницькому платіжному обороті. Отже, їх “відмивання” полягає не у запровадженні у банки чи платіжний обіг інших бізнесових структур, а в тому, щоб надати злочинним фінансовим операціям, завуальованим під легітимні, вигляду законних. Для цього здійснюється каскад псевдолегітимних, фактично фіктивних, переказних трансакцій на рахунки підприємств, що належать безпосередньо злочинцям чи їх співучасникам у вчиненні предикативних злочинів, або особам, які здійснюють в організованому злочинному угрупованні функції “відмивання” отриманих протизаконних доходів. З метою поліпшення процесу приховування фактів розкрадань, ухилень від оподаткування і “відмивання” безготівкових грошових коштів, а також завуальовування самих суб’єктів-ініціаторів таких діянь, географія переказних трансакцій з використанням сучасних електронних міжбанківських мереж, як правило, є дуже широкою. Кошти за лічені секунди відправляються на рахунки підприємств, зареєстрованих для вуалювання таких злочинних цілей у різних регіонах країни або навіть світу, особливо там, де є офшорні зони. Оскільки правоохоронні органи не завжди мають такі технічні, фінансові та організаційні можливості, якими володіють злочинні формування, а також обмежені в оперативному доступі до необхідної інформації (у зв’язку з банківською таємницею чи процесуально-правовими процедурами), то після відправлення таких коштів з місця вчинення предикативного злочину та здійснення первинних акцій з “відмивання” злочинних доходів зібрати повний комплект доказів, що можуть свідчити про факти скоєння злочинних фінансових операцій, виявляється надто складним завданням. Латентність таких злочинів є вищою, ніж у наркобізнесі, рекеті чи інших загальнокримінальних діяннях.

Доцільно розглянути також третю групу протизаконних доходів, притаманних організованим злочинним проявам, суб’єкти вчинення яких отримують як готівкові доходи у вигляді банкнот, так і безготівкові гроші, а інколи навіть речі, права, послуги за допомогою товарообмінних (бартерних) операцій.

Чи існують випадки, коли доходи можна отримати в універсальному вигляді готівки, безготівкової форми, певних речей, прав чи послуг? Все залежить від розміру, способу вчинення незаконної операції та рівня її організаційного забезпечення.

Наприклад, коли обсяг незаконного обороту наркотиків, зброї, військової техніки є невеликим, то випадкові “споживачі” розраховуються, як правило, готівковими коштами у вигляді банкнот. Якщо злочинне угруповання організувало розгалужений кримінальний синдикат з виробництва, поставок, оптового і роздрібного збуту предметів незаконного обороту (наприклад, великих партій  зброї), “відмивання” та акумуляції коштів, отриманих від незаконного руху речей, прав, дій, то на рівні оптового збуту відповідний підрозділ злочинного синдикату практично завжди здійснює розрахунки у вигляді безготівкових коштів (тобто, останні не потребують запровадження у легітимний банківський оборот, а вже в ньому знаходяться). “Відмивання” зазначених коштів полягає лише в тому, щоб надати цим “розрахунковим операціям” вигляд легітимних, тобто, забезпечити їх фіктивними документами, що вуалюють зміст незаконної угоди. Наприклад, при постачанні наркотиків підставляють документи на поставку медичних препаратів, зброї – на поставку комплектуючих до цивільної техніки, отримання хабара – підміняють великим гонораром за книгу, лекцію, цикл лекцій і т. ін. Таким чином, “відмивання” цих доходів набуває законного вигляду. Але розрахунки при великих партіях предметів злочинного обороту можуть здійснюватися не тільки у вигляді готівкових грошей чи матеріалів і нематеріальних активів, а й у вигляді безготівкових коштів, “відмивання” яких здійснюється водночас зі вчиненням завуальовуванням предикативного злочину.

Враховуючи вищевикладене, вважаємо, що оперативним підрозділам податкової міліції чи інших правоохоронних органів у процесі проведення аналітичних та розвідувально-пошукових заходів у сфері фінансово-господарських операцій (зовнішньоекономічні трансакції, ринок цінних паперів, страховий чи інші види фінансово-господарської діяльності) необхідно звертати увагу на встановлення реального змісту угод та фінансово-розрахункових операцій. В їх основі можуть бути не тільки різні види шахрайства, розкрадання чи ухилення від оподаткування, а й завуальовані розрахунки за незаконний оборот наркотиків, зброї, вкрадених творів мистецтва, предметів антикваріату тощо. У зв’язку з тим, що законодавець предметом “відмивання” визнав тільки доходи злочинного походження, то без розкриття предикативного злочину як джерела предмету “відмивання” ставити питання стосовно притягнення “відмивача” доходів злочинного походження за ст. 209 Кримінального кодексу України є неможливим. У контексті вимог зазначеної статі Кримінального кодексу функції оперативних підрозділів податкової міліції значно розширюються і виходять за межі боротьби з податковими злочинами.

1. Грошово-кредитна та банківська статистика: Бюл. Національного банку України. – 2000. – №1. –  С. 7–18.

2. Попович В.М. Правові основи банківської справи та її захист від злочинних посягань. – К.: Правові джерела, 1996. – С. 50–57.

3. Жвалюк В. Фінансова злочинність становить велику небезпеку для цивілізованого розвитку економіки держави// Консультант. – 2000. – 28 лист.  – № 48. – С. 1.

4. Криміногенна ситуація в Україні: оцінка, тенденції, проблеми: Звіт МВС України. – К., 1995; Злочинність в Україні: Стат. зб. – К., 1998.

Зміст | Журнал

Сторінки 1   2  
Коментарі до даного документу
Додати коментар