Ознайомлення учнів з окремими положеннями нового Кримінального кодексу України на прикладі уроку з Основ правознавства на тему: "Кримінальна відповідальність", Детальна інформація

Знайомлячи учнів з матервіалами про мету і види покарань, звертаю увагу учнів на досить простий принцип, що покладений в основу кримінального законодавства: за менші злочини менш суворі покарання, натомість у разі вчинення особливо небезпечних злочинів (вбивство, бандитизм, розбій, торгівля наркотиками, вимагання тощо) до винних можуть застосовуватись покарання у вигляді довічного позбавлення волі. А у разі помилування Президентом України засудженого на довічне увязнення йому призначається позбавлення волі на строк не менше 25 років. Наголошую, що смертна кара новим Кримінальним кодексом відмінена. Визначаючи обставини, які звільняють від відповідальності кримін??????? Нагадую учням вже відомі положення про те, що алькоголізм, наркоманія, токсикоманія не лише не звільняють від кримінальної відповідальності, але й з часта обтяжують її.

Питання, пов'язані з помилуванням і амністією, учні можуть вивчити за підручником вдома самостійно.

В зв'язку з тим, що до параграфу 31 запропоновано завдання, пропоную їх на закріплення. Питання 1-5, 7 та 9-11 вимагають лише уважного читання підручника. Більш ??????? є завдання 6, 8 та 12.

Так, у 6 питанні запропоновано розв'язати слідуюче:

В. і Я. Озброївшись ножами, влаштували засідку і старались напасти на перехожого з метою пограбування. В цей момент їх затримали працівники міліцї. Спробуйте відповісти, на якій стадії перервані злочинні дії В. і Я.?

Учні приходять до висновку, що дії В. і Я. Буди перервані на стадії готування до злочину, оскільки В. і Я. Вже знайшли знаряддя для вчинення злочину (ножі), створили умови для вчинення злочину (тобто влаштували засідку), але ще не виконали дії, безпосередньо спрямовані на вчинення злочину тобто не розпочали власне напад.

Дещо складнішим є завдання 8. Воно позначено зірочкою, тобто завдання підвищеної трудності. В ньому зокрема сказано: “У відомій пєсі Вільяма Шекспіра Яго, бажаючи ??????? дружині Отелло Дездемоні, увів Отелло в оману, переконавши її в подружній невірності дружини. Розлючений отелло вбив Дездемону, а згодом покінчив життя самогубством. Спорбуйте визначити, чи підлежав би Яго кримінальній відповідальності за законами України. Обгрунтуйте відповідь. Уважно вивчивши умову завдання і тексту підручника, учні приходять до висновку, що дії Яго повинні розцінюватися як підмовництво умисного вбивства. Адже підмовником є і та особа, яка штовхнула іншу людину на вчинення вбивства з допомогою обману. Саме так і вчинив Яго у відомій пєсі Вільяма Шекспіра. Отже, Яго підляш\гав би кримінальній відповідальності.

Дещо важчим для учнів є запитання 12. Зміст його такий:

“Г. вчинив умисне вбивство за обтяжуючих обставин. Чи можна звільнити його від покарання за амністією”.

Закон України “Про застосування амністії в Україні” не забороняє надавати амністію навіть таким злочинцям, як особи, що вчинили умисне вбивство. Отже, як це не дивно, Г. в принципі може бути звільнений за амністією, якщо буде виданий закон про амністію, який поширюватиметься і на вбивць.

Разом з тим зазначаю і повідомляю учням, що жоден із виданих від початку існування незалежності України законів про амністію, чи указів Президента України, що видавались до прийняття Конституції України 1996 не передбачав амністії для даної категорії злочинців. Отже, звільнення таких злочинців за амністією можливе ??????? , але ніколи не проводиться реально.

На домашнє завдання пропоную учням такі питання:

Використовуючи Кримінальний кодекс України, складіть діаграму кримінальної відповідальості неповнолітніх в залежності від їхнього віку, послуговуючись діаграмою, складеною на попередньому уроці.

Назвіть види злочинів, які ви вважаєте найбільш небезпечними для держави, суспільства, людини.

Опрацюйте запитання і завдання до параграфа 31 підручника.

Література:

Конституція України. – К.- 1996.

Кримінальний кодекс України. Відомості Верховної Ради України. К.- 2001.

Усенко І.В. Конституція України і Основи правознавства в школі: книга для вчіння. – К., 1999. – с.148-151.

Михайленко О. Основи правознавства. К. – 1997.

Маляр І.В. Основи правознавства. К. – 2001 – с.165-167.

Коляда І. Основи правознавства. К. – 1996.

Нарівлянський О.Д. Дидактичні матеріали з основ правознавства. К. – 1999.

Висновки про педагогічну та методичну діяльність вчительки Основ правознавства ЗОШ І-ІІІ ст. № 3 м. Коломиї Юринець Ірини Михайлівни.

Юринець Ірина Михайлівна працює вчителем Основ правознавства з 1 вересня 1994 року. за час роботи в школі їй вдалося виробити власний почерк, створити ефективну систему роботи, в основі якої поєднання методів активізації пізнавальної діяльності учнів на уроці, поступовий розвиток самостійної навчально-дослідницької діяльності.

Вчитель розуміє, що основне завдання вчителя Основ правознавства виховати учнів у дусі поваги до права, до прав людини, до утвердження людської гідності та вартості особистості. Вчитель ставить завдання переконати учнів, що життя в демократичному суспільстві залежить від свободи і незалежності його членів, але свобода і незалежність не можуть бути самоціллю й кінцевою метою суспільства, а це лише обєктивно необхідні для демократичного співробітництва умови.

Ірина Михайлівна ставить собі за мету виховати соціально активну особистість, якій притаманні стійкі національно-патріотичні і соціальні приоритети. Виробляє в учнів переконання в необхідності побудови правової держави, дотримання принципів верховенства, демократичного закону, як державними органами, так і окремими особами, виховує у школярів переконання дотримуватись правових обов'язків, що є важливою умовою підвищення ефективності профілактики правопорушень і шкідливих звичок, соціальної пасивності.

На уроках Основ правознавства вона створює сприятливі умови для розвитку особистих здібностей і пізнавально діяльності учнів, поступово розвиває соціально-правовий напрям мислення, формує власну систему вивчення і усвідомлення навчального матеріалу, залучає учнів до самостійної навчально-дослідницької діяльності, формує національну самосвідомість. Вчитель наголошує, що учні повинні засвоїти, що права людини і їх свободи не є суто правові та нормативні установки, що ці правила поведінки людей випливають із моральих, етичних, поітичних, культурних нормативів суспільтсва.

Для активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках Ірина Михайлівна застосовує різноманітні методи, зокрема ??????? систему оцінки знань в процесі заняття і повторення матеріалу, систему опорних логіко-пізнавальних сигналів і схем, дискусійно-еврестичний метод ведення уроків.

Так, вивчаючи найпоширеніші цивільно-правові договори, щоб учні могли добре засвоїти поняття та зміст купівлі-продажу, позики, майнового найму, дарування ??????? складає порівняльну таблицю цих договорів. При вивченні цивільно-правових договорів особливу увагу звертає на засвоєння учнем такого правового поняття, як істотні умови договору. З цією метою пропонує порівняти їх із звичайними та випадковими, а ??????? інакше навіть самим визначити істотні умови того чи іншого договору (наприклад, договору підряду – предмет, ціна, строки). В четвертій чверті, вивчаючи розділ “юридична відповідальність за правопорушення” Ірина Михайлівна домагається, щоб девятикласники могли розмежувати види юридичної відповідальності та усвідомлювати їх спільні та відмінні ознаки. Учні засвоюють ??????? та відмінний між дисциплінарною та матеріальною відповідальність і цивільною і матеріальною відповідальністю.