Вплив сім`ї на соціально-психологічну адаптацію підлітків, Детальна інформація

матір’ю

Дівчата 25,6 59,0 15,4

Хлопці 16,7 56,7 26,6

Наявність розуміння з боку батьків, на думку підлітків, є найважливішою умовою добрих стосунків між батьками і дітьми. І, навпаки, нерозуміння посідає перше місце у виникненні конфліктів між ними.

Про різні позиції батька і матері в очах підлітка засвідчили відповіді на запитання: “Кого з членів родини ви хотіли б наслідувати?” Вказали: матір - 26,9%, батька - 11,5%, обох батьків - 11,6%, старшого брата чи сестру - 3,8%, нікого - 34,6%, відсутня відповідь -11,6%. Тенденція певної автономії в сім’ї виявилась у відповідях підлітків на запитання: “Чи не нудно проводити вільний час з батьками?” (ніколи не нудно - 43,6%, інколи - 30,3%, завжди нудно - 26,1%).

За методикою PARY (автори Шеффер і Белл) нами отримані результати ставлення батьків до дітей. Дослідження дало змогу виділити три групи батьківського ставлення до своїх дітей.

1 група - батьки, які мають оптимально-емоційний контакт з дитиною. Це значить, що в стосунках переважають партнерські взаємовідносини, спонукання словесних проявів. Діти в таких сім’ях мають можливість проявити своє “я”, самоствердитися.

2 група - батьки, які мають надлишкову емоційну дистанцію з дитиною. В таких сім’ях батьки часто потурають дітям, мало цікавляться їх особистим життям; в сім’ї панує строгість і безліч заборон. Кожний прояв самостійності дитини або подавлюється, або ж має неправильне трактування.

3 група - батьки, які різними способами подавляють будь-який прояв активності дітей, нав’язують їм свою думку, проявляють надмірну турботу, втручаючись надмірно у їх внутрішній світ, тим самим руйнуючи вже сформовані зв’язки і приводячи дитину до роздвоєння особистості.

1 групу становлять 50% батьків від загальної кількості; 2 групу - 12 батьків (40%); до 3 групи ввійшло 3 батьків (10%).

Стосунки між батьками і дітьми не можуть не впливати на емоційний стан дитини, формування внутрішнього світу, і, загалом, на соціально-психологічну адаптацію підлітків.

Результати дослідження свідчать, що соціально-психологічна адаптація підлітків прямо залежить від процесу і характеру міжособової взаємодії в сім’ї, де батьки і діти виступають активними сторонами. Таким чином, в загальному комплексі факторів, які впливають на формування особистості, найвизначнішим є характер взаємин у родині.

ЛІТЕРАТУРА

Бодалев А.А. Личность и общение. М. 1983.

Варга А.Я. Роль родительского отношения в стабилизации детской невротической реакции. //Вестник МГУ. Психология.1985. №4.

Волкова А.Н., Трапезникова Т.М. Методические приемы диагностики супружеских отношений. // Вопросы психологии. 1985. № 4.

Каган В.Е. Психогенные формы школьной дезадаптации. // Вопросы психологии. 1984. № 4.

Капралова Р.М. Влияние семейных отношений на волевое развитие подростков. Р. 1967.

Ковалев С.В. Психология семейных отношений. М. 1987.

Личко А.Е.Подростковая психиатрия. Л. 1979.

Обозов Н.Н. Межличностные отношения. Л. 1978.

Титаренко В.Я. Семья и формирование личности. М. 1987.

АННОТАЦІЯ.

В статті розглядається одна з актуальних проблем соціальної психології - формування соціально-психологічної адаптації у підлітковому віці. На основі результатів досліджень розкривається її пряма залежність від процесу і характеру міжособової взаємодії в сім’ї.

Звернена увага, що в загальному комплексі факторів, які впливають на формування особистості, найзначимішим є характер взаємин у родині.

ANNOTATION

The influence of the family on the social-psychological

adaptation of teenagers.

The article presents one of the actual problems of social-psychological adaptation of teenagers. The results of the investigation show that this adaptation depends upon the process and the character of interpersonal relations in the family. The author underlines that the main factor, that influences on the formation of a person is the family.

Курилюк Орислава Ярославівна