Поняття про референдум. Види референдума, Детальна інформація

План

Поняття про референдум.

Види референдума.

Поняття про референдум і його види

У здійсненні безпосереднього народовладдя важливе значення має інститут референдуму. Референдум — це голосування всього населення держави (загальнодержавний референдум) або певної його частини (місцевий референдум) з метою вирішення найважливіших питань державного і суспільного життя. Референдум, як і вибори, здійснюється шляхом голосування, але виокремлюється предметом. Вибори проводяться для визначення особи, яка достойна обіймати певну виборну посаду. Завдання референдуму полягає у вирішенні важливих питань, не пов'язаних із наданням юридичної сили мандатам певних осіб. Це можуть бути затвердження, зміна чи скасування законів, вирішення проблем територіального устрою в межах держави тощо. Залежно від тих чи інших ознак референдуми поділяються на певні види. Розрізняють референдуми імперативний і консультативний, конституційний і законодавчий, обов'язковий і факультативний.

Імперативний і консультативний референдуми різняться за юридичними наслідками. Рішення, винесене імперативним референдумом, має загальнообов'язкове значення і не потребує жодного затвердження. Імперативним, наприклад, був референдум 1 грудня 1991 р., під час якого визначалося, бути чи ні Україні незалежною державою. Результати консультативного референдуму юридичної сили не мають. Його призначення полягає у з'ясуванні думки виборців щодо певного питання.

Конституційним називається референдум, унаслідок якого змінюється, приймається або відхиляється конституція. Якщо ж ці питання вирішуються стосовно звичайного закону, то референдум називається законодавчим.

Обов'язковим вважається референдум, проведення якого є обов'язковим для вирішення визначених Конституцією проблем. Відповідно до ст. 73 Конституції України обов'язковим є всеукраїнський референдум з вирішення питань щодо зміни території України.

Факультативним називається референдум, коли ініціатива його проведення з того чи іншого питання залежить від законодавчого органу або волевиявлення уряду. Законом не визначено, в яких випадках і з яких питань може бути проведений факультативний референдум.

Згідно із Законом України "Про всеукраїнський та місцеві референдуми" від 3 липня 1991 р. розрізняють всеукраїнські референдуми, референдуми Автономної Республіки Крим та місцеві (у межах адміністративно-територіальних одиниць). Всеукраїнський референдум може призначатися Верховною Радою України або Президентом України. Так, Верховна Рада України уповноважена призначати всеукраїнський референдум щодо вирішення питань про зміну території держави. Президент України має право призначати референдум щодо законопроектів про внесення змін до розд. І-ІІІ Конституції, а також проголошує референдум з народної ініціативи.

Всеукраїнський референдум призначається Президентом з ініціативи народу за умови, що цього вимагають щонайменше 3 млн. громадян України, які мають право голосу. Крім того, для виконання цієї вимоги необхідно зібрати не менш як у двох третинах областей України (у кожній з них) щонайменше по 100 тис. підписів. Слід також звернути увагу на те, що в Україні не допускається проведення референдумів для затвердження законопроектів, що стосуються податків, бюджету та амністії.

План

Вибори президента України.

Повноваження Президента.

У ст. 102 Конституції України Президент України визначається як глава держави, який діє від її імені. Президент є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини й громадянина.

Питання про вибори Президента України, його статус та повноваження визначаються чинним законодавством.

Президент України обирається громадянами України, які досягли 18 років, на основі загального, рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні строком на п'ять років. Законом передбачені певні вимоги, яким має відповідати кандидат на посаду Президента України: ним може бути обраний громадянин України, не молодший тридцяти п'яти років, який має право голосу і не обмежений у виборчих правах, проживає на території України протягом останніх перед днем виборів 10 років і володіє державною (українською) мовою. Одна й та сама особа не може бути Президентом України більше двох строків підряд. Президент України не може мати інший представницький мандат, обіймати посади у громадських чи державних органах і організаціях, займатися підприємницькою діяльністю. Президент України користується правом недоторканності, і в разі посягання на його честь і гідність винні особи несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Згідно з чинним законодавством Президент України має широке коло повноважень:

1) забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави;

2) звертається з посланнями до народу та із щорічними і позачерговими посланнями до Верховної Ради України про внутрішнє та зовнішнє становище України;

3) представляє державу в міжнародних відносинах, керує зовнішньоекономічною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України;

4) приймає рішення про визнання іноземних держав;

5) призначає та звільняє глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях; приймає довірчі та відкличні грамоти дипломатичних представників іноземних держав;

6) призначає всеукраїнський референдум щодо внесення змін у Конституцію України згідно зі ст. 156 Конституції України; проголошує всеукраїнський референдум з народної ініціативи;

7) призначає позачергові вибори до Верховної Ради України у строки, встановлені Конституцією України;

8) припиняє повноваження Верховної Ради України, якщо протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися;

9) за згодою Верховної Ради України призначає і припиняє повноваження Прем'єр-міністра України, а також приймає рішення про його відставку;

10) створює за поданням Прем'єр-міністра України призначає членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій і припиняє їхні повноваження на цих посадах;

11) за згодою Верховної Ради України призначає на посаду та звільняє з посади Генерального прокурора України;

12) призначає половину складу Національного банку України;