Спадкування за законом і за заповітом, Детальна інформація
Спадкування за законом і за заповітом
2. Реалізація норми права, правові відносини.
Правовідносини — це суспільні відносини, врегульовані нормами права. Це саме життя норми права. Правовідносини — явище складне для реального сприймання, їх не можна побачити чи сприйняти Іншими органами чуттів. Реально можна лише спостерігати конкретну поведінку людей, скажімо, продавця і покупця, які реалізують свої суб'єктивні права, передбачені цивільним законодавством. Через правовідносини особи можуть реалізовувати свої права і обов'язки, задовольняти свої інтереси. Правовідносини виникають з конкретної поведінки суб'єктів правовідносин (громадян, організацій, підприємств і т. ін.).
Основні ознаки правовідносин такі:
а) вони виникають на основі норм права;
б) характеризуються наявністю сторін, які мають суб'єктивні права та юридичні обов'язки;
в) вони є видом суспільних відносин фізичних чи юридичних осіб, організацій і спільнот;
г) здійснення суб'єктивних прав чи додержання юридичних обов'язків у правовідносинах контролюється і забезпечується державою.
Правовідносини мають складну будову і включають в себе такі елементи:
• суб'єкти;
• об'єкти;
• зміст правовідносин;
• юридичні факти.
Суб'єктами правовідносин вважають їх учасників, що є носіями суб'єктивних прав та юридичних обов'язків. Розрізняють такі суб'єкти правовідносин:
• фізичні та юридичні особи;
• державні та громадські організації (профспілки, партії, фонди, земляцтва, ветеранські, молодіжні організації тощо);
• різні спільноти (трудовий колектив, нація, народ, населення відповідного регіону тощо).
Суб'єкти правовідносин повинні володіти правосуб'єктністю (правоздатністю, дієздатністю й деліктоздатністю).
Правоздатність — це здатність суб'єкта бути носієм суб'єктивних прав та юридичних обов'язків.
Дієздатність — це здатність суб'єктів своїми діями набувати і самостійно здійснювати суб'єктивні права та виконувати юридичні обов'язки.
Деліктоздатність — це обумовлена нормами права здатність суб'єктів нести юридичну відповідальність за вчинені правопорушення.
Об'єкти правовідносин — це ті реальні соціальні блага, що задовольняють інтереси і потреби людей і з приводу яких між суб'єктами виникають, змінюються чи припиняються суб'єктивні права та юридичні обов'язки, їх поділяють на матеріальні і духовні блага, дії суб'єктів правовідносин, результати їх діяльності, в тому числі й духовні.
Зміст правовідносин складають права та обов'язки його учасників (суб'єктів).
Зміст суб'єктивного права (можливість певної поведінки) включає в себе такі можливості:
а) можливість діяти відповідно до свого бажання;
б) можливість вимагати певних дій від зобов'язаної сторони;
в) можливість користуватися соціальним благом, що закріплюється суб'єктивним правом;
г) можливість звернутися до суду, державного органу чи посадової особи щодо захисту свого права.
Змістом юридичних обов'язків (належної необхідної поведінки) є:
а) необхідність здійснення певних дій;
б) необхідність утримання від здійснення дій, що суперечать інтересам інших осіб;
Правовідносини — це суспільні відносини, врегульовані нормами права. Це саме життя норми права. Правовідносини — явище складне для реального сприймання, їх не можна побачити чи сприйняти Іншими органами чуттів. Реально можна лише спостерігати конкретну поведінку людей, скажімо, продавця і покупця, які реалізують свої суб'єктивні права, передбачені цивільним законодавством. Через правовідносини особи можуть реалізовувати свої права і обов'язки, задовольняти свої інтереси. Правовідносини виникають з конкретної поведінки суб'єктів правовідносин (громадян, організацій, підприємств і т. ін.).
Основні ознаки правовідносин такі:
а) вони виникають на основі норм права;
б) характеризуються наявністю сторін, які мають суб'єктивні права та юридичні обов'язки;
в) вони є видом суспільних відносин фізичних чи юридичних осіб, організацій і спільнот;
г) здійснення суб'єктивних прав чи додержання юридичних обов'язків у правовідносинах контролюється і забезпечується державою.
Правовідносини мають складну будову і включають в себе такі елементи:
• суб'єкти;
• об'єкти;
• зміст правовідносин;
• юридичні факти.
Суб'єктами правовідносин вважають їх учасників, що є носіями суб'єктивних прав та юридичних обов'язків. Розрізняють такі суб'єкти правовідносин:
• фізичні та юридичні особи;
• державні та громадські організації (профспілки, партії, фонди, земляцтва, ветеранські, молодіжні організації тощо);
• різні спільноти (трудовий колектив, нація, народ, населення відповідного регіону тощо).
Суб'єкти правовідносин повинні володіти правосуб'єктністю (правоздатністю, дієздатністю й деліктоздатністю).
Правоздатність — це здатність суб'єкта бути носієм суб'єктивних прав та юридичних обов'язків.
Дієздатність — це здатність суб'єктів своїми діями набувати і самостійно здійснювати суб'єктивні права та виконувати юридичні обов'язки.
Деліктоздатність — це обумовлена нормами права здатність суб'єктів нести юридичну відповідальність за вчинені правопорушення.
Об'єкти правовідносин — це ті реальні соціальні блага, що задовольняють інтереси і потреби людей і з приводу яких між суб'єктами виникають, змінюються чи припиняються суб'єктивні права та юридичні обов'язки, їх поділяють на матеріальні і духовні блага, дії суб'єктів правовідносин, результати їх діяльності, в тому числі й духовні.
Зміст правовідносин складають права та обов'язки його учасників (суб'єктів).
Зміст суб'єктивного права (можливість певної поведінки) включає в себе такі можливості:
а) можливість діяти відповідно до свого бажання;
б) можливість вимагати певних дій від зобов'язаної сторони;
в) можливість користуватися соціальним благом, що закріплюється суб'єктивним правом;
г) можливість звернутися до суду, державного органу чи посадової особи щодо захисту свого права.
Змістом юридичних обов'язків (належної необхідної поведінки) є:
а) необхідність здійснення певних дій;
б) необхідність утримання від здійснення дій, що суперечать інтересам інших осіб;
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021