/  
 ДОКУМЕНТІВ 
20298
    КАТЕГОРІЙ 
30
Про проект  Рекламодавцям  Зворотній зв`язок  Контакт 

Порядок і правові наслідки оголошення громадянина померлим, Детальна інформація

Тема: Порядок і правові наслідки оголошення громадянина померлим
Тип документу: Реферат
Предмет: Правознавство
Автор: Олексій
Розмір: 0
Скачувань: 627
Скачати "Реферат на тему Порядок і правові наслідки оголошення громадянина померлим"
Сторінки 1   2   3  
Таким чином, істотні умови договору це:

а) умови, які безпосередньо зазначені в законі;

б) умови, які необхідно погодити саме для даного виду договору;

в) умови, на погодженні яких наполягає одна із сторін. Звичайні умови - це умови, які традиційно, за звичаєм, включаються в договір. Вони можуть бути і відсутні безпосередньо в договорі, але розуміється, що вони підлягають виконанню. Наприклад, уклавши, договір майнового найму, сторони обійшли мовчанкою питання щодо розподілу обов'язків по проведенню капітального і поточного ремонту. Але у відповідності з чинним законодавством, за загальним правилом, капітальний ремонт виконує наймодавець, а поточний - наймач, якщо інше не передбачене договором. Тобто в цьому випадку, незважаючи на відсутність у договорі звичайної умови, на зміст договору її відсутність не впливає.

Договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі погодили між собою його істотні умови. Погодження цих умов відбувається в процесі переговорів, які передують укладанню договору.

Загальний порядок укладання договорів регулюється відповідними статтями ЦК України. Переговори починаються з пропозиції укласти договір, яку одна сторона робить іншій. Така пропозиція, що знаходить своє вираження у запропонованому проекті договору, називається офертою, а особа, яка з нею звертається - оферентом. Ініціатором оферти є, як правило, сторона, яка надає послуги, речі (продавець, поставщик, підрядчик). Щоб пропозиція укласти договір вважалася офертою, вона повинна відповідати певним умовам:

а) в ній повинні міститися всі істотні умови майбутнього договору, щоб сторона, яка отримала пропозицію, зрозуміла про що йдеться. Якщо пропозиція таких умов не містить, то вона не є офертою, а лише викликом на оферту, який ні до чого не зобов'язує;

б) оферта повинна бути адресована конкретній особі. Тому різного роду об'яви, реклами, прайслисти не можуть визнаватися офертою, це лише пропозиції невизначеному колу осіб зробити оферту.

Для укладання договору однієї оферти замало, необхідно, щоб особа, якій була адресована оферта, дала згоду прийняти пропозицію. Відповідь про прийняття пропозиції має назву акцепт. Акцептантом може бути лише та особа, якій була адресована оферта. Якщо згоду укласти договір дає інша особа, це є нова оферта, з якою ця особа звертається до колишнього оферента, який при позитивній відповіді стане акцептантом.

Акцепт повинен бути повним і безумовним. Якщо сторона погоджується в цілому з пропозицією, але бажає внести в умови договору деякі корективи, скажімо зазначає, що поставку продукції бажано здійснювати не залізницею, а автомобільним транспортом, не поквартально, а помісячне, то така відповідь не є акцептом, а новою офертою.

Якщо пропозиція укласти договір була направлена із зазначенням строку для відповіді, то договір вважається укладеним, якщо позитивна відповідь була надана протягом зазначеного строку. В тому випадку, коли строк на відповідь не зазначався, договір вважається укладеним, якщо згода його укласти дана негайно або протягом звичайного нормального часу для відповіді.

Свої особливості має порядок укладання господарчих договорів на підставі обов'язкового для сторін державного замовлення, який регламентований ст. 10 АПК України. Сторона, яка бажає укласти договір, направляє проект договору в двох примірниках своєму майбутньому контрагенту. Якщо останній погоджується на пропозицію укласти договір, він підписує примірники і один з них повертає партнеру. В цьому випадку договір вважається укладеним. Якщо ж проект договору викликає заперечення, то організація чи підприємство, які його отримали, протягом 20 денного строку повинні скласти протокол розбіжностей, зробити про це застереження в договорі й повернути його іншій стороні. Отримавши протокол розбіжностей, інша сторона зобов'язана протягом 20 денного строку розглянути його і вжити заходів до врегулювання розбіжностей. Погоджені умови включаються в договір, а неврегульовані передаються в цей же строк на розгляд арбітражного суду.

Якщо сторона, яка отримала протокол розбіжностей по договору, що ґрунтується на обов'язковому для сторін державному замовленні, протягом названого вище строку не передасть на розв'язання арбітражного суду неурегульовані розбіжності, пропозиції іншої сторони вважаються прийнятими.

Якщо договір укладається не на підставі обов'язкового для сторін державного замовлення, розбіжності можуть розв'язуватися арбітражним судом за умови, що на це є згода сторін.

Особливості укладання договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо визначаються відповідними законами або нормативними актами. Так, Кабінет Міністрів України 22 грудня 1997 p. затвердив “Положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна", яке визначає специфіку укладання договорів на таких аукціонах. На аукціоні договір укладає той, хто дав більшу ціну. Якщо ж торги проводяться шляхом конкурсу, то договір укладає особа, яка запропонувала найбільш привабливі умови.

3. Спадкування за заповітом

Спадкове право — сукупність цивільно-правових норм, що встановлюють порядок переходу прав та обов'язків померлої особи за правом спадкування.

Власник, після смерті якого залишилось майно, називається спадкодавцем. Особи, до яких це майно переходить після смерті його власника, називаються спадкоємцями.

Майно, що залишилось після смерті його власника, називається спадковим майном, або спадщиною. Слід зауважити, що спадщина складається з прав та обов'язків спадкодавця, тобто до складу спадщини входять і його борги (невиконані зобов'язання, неоплачені кредити тощо), якщо вони в нього були на день смерті. Спадкоємець має право приймати таку спадщину чи відмовитися від неї.

Спадщина відкривається тільки після смерті громадян (фізичних осіб). Після ліквідації юридичних осіб спадкування не буває. Тому спадкодавцями можуть бути тільки громадяни, а спадкоємцями можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Спадкування між живими не буває.

Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а оголошення його померлим набирає законної сили після відповідного рішення суду.

Нормами цивільного права встановлюються дві підстави спадкування: за законом і за заповітом. Можливе одночасне спадкування і за заповітом, і за законом (наприклад, частина майна спадкодавцем заповідана, а інша частина успадковується за законом).

Спадкоємство за законом має місце в таких випадках, коли:

• заповіту немає;

• заповіт визнано недійсним;

• спадкоємці, призначені в заповіті, померли до відкриття спадщини або відмовилися прийняти її.

Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкоємця — день, коли набирає чинності рішення суду про оголошення особи померлою.

Спадкодавцями як за законом, так і за заповітом можуть бути тільки громадяни, а не юридичні особи.

Спадкоємцями можуть бути громадяни, юридичні особи та держава. Суб'єктивне право на спадщину у спадкоємців виникає в разі смерті спадкодавця або визнання його в установленому порядку померлим. До громадян як спадкоємців належать особи, які були живими на момент смерті спадкодавця, а також Діти померлого, зачаті за життя і народжені після його смерті. Громадяни та держава можуть бути спадкоємцями як за заповітом, так і за законом. Юридичні особи можуть бути спадкоємцями лише за заповітом. Спадкоємцями можуть бути також іноземні громадяни та особи без громадянства.

Якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або жоден із спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці позбавлені заповідачем спадщини, майно померлого за правом спадкоємства переходить до держави.

Сторінки 1   2   3  
Коментарі до даного документу
Додати коментар