Психологічний аналіз деструктивних взаємин у сім`ї, Детальна інформація

Проживають з батьками дружини 22 8 30

Проживають з іншими родичами 6 2 8

Наймають житло 10 - 10

Всього 76 24 100



За стажем подружнього життя респонденти умовно були розділені таким чином: сімейний стаж менше одного року у 26 %, від року до 3 років у 36 %, від 3 до 5 років - 26 %, більше 5 років - 12 % опитаних. Дані приводяться в таблиці № 6.

Таблиця № 6.

РОЗПОДІЛ РЕСПОНДЕНТІВ В ЗАЛЕЖНОСТІ

ВІД СТАЖУ ПОДРУЖНЬОГО ЖИТТЯ, %

Стаж шлюбу %

Менше року 26

Від 1 до 3 років 36

Від 3 до 5 років 26

Більше 5 років 12

Всього 100

З усіх пар ті, що перебували у шлюбі до 3 років, становили 62 %.

Аналізуючи причини розпаду шлюбу, а також фактори, які впливають на задоволеність шлюбом, нами було виявлено, що в подружніх парах, орієнтованих на розлучення, присутній такий дестабілізуючий фактор, як напруженість в сімейних відносинах. Після проведення попередньої бесіди з респондентами, а також після проведення методик “Типовий сімейний стан” та “Аналіз сімейної тривожності”, була виявлена залежність наявності подружньої напруженості від стажу шлюбу.

Як показали дослідження, в опитаних нами подружніх парах “піки” напруженості припадають на перший-другий та на п’ятий-шостий роки подружнього життя.

Якщо розглядати показники напруженості за окремими шкалами, то можна виділити такі тенденції:

- загальна незадоволеність (шкала У) спостерігається в 72% опитаних пар;

- нервово-психічне напруження (шкала Н) виявлене у 64% пар;

- сімейна тривожність (шкала Т) характерна в 56% пар респондентів.

Отримані дані представлені в діаграмі 1.

Діаграма № 1.

РОЗПОДІЛ РЕСПОНДЕНТІВ ПО ШКАЛАХ

ТИПОВОГО СІМЕЙНОГО СТАНУ (%).



Результати показали, що по всіх шкалах, крім шкали У (загальна незадоволеність) кількісні показники напруженості і тривожності переважають у чоловіків. Слід зазначити, що наші результати підтвердили отримані раніше дані про сильнішу реакцію ( емоційну, психічну, вольову) чоловіків, ніж жінок.

Проведене нами дослідження дає можливість констатувати сімейну напруженість як фактор дестабілізації шлюбу, який приводить подружжя до орієнтації на розлучення, в 33% подружніх парах, що становить 66 відсотків всіх опитаних подружніх пар.

Орієнтація на розлучення як метод вирішення сімейних проблем нами досліджувалась за допомогою методики “ Установки в подружній парі”. Крім основної шкали (шкала № 5 – “Відношення до розлучення”), яка показує лояльне відношення подружжя до факту розпаду шлюбу, ми якісно обробляли інші основні шкали і при допомозі аналізу неспівпадання більшості установок в подружній парі робили висновок про наявність в сімейних стосунках напруженості, яка в свою чергу призводить до виникнення конфліктних ситуацій в сім’ї.