Аналіз криміногенної ситуації в Україні за 2001 рік та прогноз на 2002 рік, Детальна інформація

Внаслідок дії вказаних вище загальних соціально-економічних та соціально-психологічних факторів в Україні в останні роки складаються сприятливі умови для поширення наркоманії, особливо серед молоді.

Рівень наркотизації населення зростає. У 1997-1999 рр. Україна за цим показником стійко утримує друге місце серед країн СНД. Тільки за офіційними даними кількість осіб — немедичних споживачів наркотиків за п‘ять останніх років збільшилась удвічі і перевищила 60 тисяч, а щорічно виявляється та береться на облік близько 10 тисяч таких осіб. Переважну більшість серед споживачів наркотиків (майже 90%) становить молодь у віці до 30 років (з них близько половини становлять неповнолітні), а кожен третій з тих, які перебувають на обліку, — жінка.

За оцінками експертів реальна кількість немедичних споживачів наркотиків, враховуючи високу латентність цього явища, мінімум у 10-15 разів більша, що підтверджується і даними соціологічних досліджень, за якими майже 10% населення знайомі з наркотиками. Крім того, за даними анонімного опитування, що було проведене МВС України у деяких великих ВУЗах країни, до споживання наркотичних засобів прилучився кожен другий-третій студент.

Невпинно зростає смертність осіб, які зловживають наркотиками. За п`ятиріччя кількість таких смертей зросла більш ніж у чотири рази. В основному це особи, які вживали наркотики шляхом ін'єкцій, а така категорія споживачів становить майже 85% від їх загальної кількості. Проблема СНІДу також безпосередньо пов'язана із наркоманією, оскільки 90% ВІЧ-інфікованих є ін’єкційними наркоманами.

10.2. Відбувається процес створення ринку наркотиків з усіма його характерними ознаками - споживачами, інфраструктурою виробництва, перевезення та збуту. Хоча слід зазначити, що збутом здебільшого займаються самі наркомани. Збільшується обсяг наркотичних речовин, що поставляються в Україну з-за кордону і стає більш небезпечним їх склад. Цьому сприяють також зв`язки, які встановились між вітчизняними та зарубіжними злочинними угрупованнями, що займаються збутом наркотичних засобів, близькість України як до азіатських країн-виробників наркотиків, так і до європейського ринку збуту. Негативним є й факт приватизації та втрати внаслідок цього належного державного контролю за підприємствами, які виготовляють психотропні та лікарські препарати.

Якщо врахувати негативний вплив розповсюдження наркотиків на стан загальної злочинності, то є всі підстави констатувати поступове набуття наркоманією статусу загального фактору впливу на криміногенну ситуацію в Україні.

Фактором, що в значній мірі стримує розповсюдження наркотиків в Україні, є обмеженість купівельної спроможності прошарків населення, представники яких найчастіше стають наркоманами.

11. Економічна злочинність

11.1. Кількість злочинів в сфері економіки протягом 1993 - 2001 рр. зросла майже вдвічі і склала в 2001 р. 65724. Середньорічний темп їх зростання дорівнює 9,5%. Ці дані відображають лише виявлену частину економічних злочинів, тобто обсяг діяльності служби БЕЗ. Між тим, перевірки діяльності господарюючих суб’єктів та оцінки експертів свідчать про те, що 90% таких злочинів залишаються невідомими правоохоронним органам.

11.2. Перехід від командно-адміністративної до ринкової моделі економіки призвів до істотних змін в структурі економічної злочинності. Так, істотно зменшилась питома вага розкрадань державного або колективного майна шляхом крадіжки (1993 р. - 18,7%, 2001 р. - 6,8%); з 17,2 до 7,1% зменшилась питома вага випадків обману покупців та замовників. Починаючи з 1995 р. намітилась тенденція зростання питомої ваги випадків виготовлення або збуту підроблених грошей (з 2,8 до 6,2% у 1999 р.). Загальна кількість цих злочинів у 1999 р. майже втричі перевищила показник 1993 р. і складала 4027. В 2001 р. спостерігається зменшення кількості злочинів даного у (на 30,7%) по відношенню до попереднього року. Але кількість випадків виготовлення або збуту підроблених грошей чи цінних паперів в поточному році продовжує перевищувати відповідні показники 1993 -1997 рр.

За рахунок активізації діяльності підрозділів БЕЗ і переорієнтації їх зусиль на найбільш небезпечні види злочинної діяльності в сфері економіки, в тому числі, внаслідок криміналізації ряду таких діянь, продовжує зростати кількість виявлених випадків ухилення від сплати податків (+0,4% в порівнянні з 1999 р.).

11.3. В 2001 р. значно зросла кількість злочинів, виявлених в найбільш криміногенних сферах економіки: фінансово-кредитній (+ 15,7% в порівнянні з рівнем минулого року), в банківській (+ 5,6%), зовнішньоекономічній (+ 15,3%), приватизації (+ 19,7%). Продовжує зменшуватись кількість злочинів, виявлених в комерційних структурах. В порівнянні з 1999 р. вона скоротилась на 14%.

Широко використовуються нові способи вчинення економічних злочинів - ухилення від сплати податків за допомогою завищення дебіторської заборгованості, бартерних розрахунків, операцій з давальницькою сировиною; безпідставні завищення собівартості продукції та заниження прибутку; різні схеми «відмивання» нелегального капіталу; переведення безготівкових коштів в готівку тощо.

12. Організована злочинність

В 2001 р. виявлено 1166 організованих злочинних угруповань (+0,8% до кількості угруповань, виявлених в 1999 р.) та 4673 особи, що скоїли злочини в їх складі (-3,4%), зареєстровано 9307 злочини, вчинені членами організованих злочинних угруповань (+0,4%). Причому, дедалі частіше в поле зору зазначених підрозділів стали попадати не злочинні групи загальнокримінального характеру, а саме розгалужені, стійкі, тобто найбільш небезпечні злочинні організації, члени яких займалися бандитизмом, розбійними нападами, розкраданням державного або колективного майна у великих і особливо великих розмірах.

Активізувалась діяльність і організованих злочинних угрупувань економічної спрямованості. Використовуючи накопичені капітали і зв`язки у владних структурах, вони намагаються встановити контроль над кредитно-фінансовою системою, перш за все, комерційними банками, розподілом квот та ліцензій на експорт товарів та сировини, зовнішньо-торговельними операціями, процесом приватизації державного майна. Ознакою часу є їх прагнення здійснювати активний вплив на формування та діяльність органів державної влади різних рівнів, намагання створити цілу систему корумпованих зв`язків.

Можна констатувати, що, якщо на початку кризи і загального погіршення криміногенної обстановки збільшення організованої злочинності виступало як наслідок цих глобальних процесів, то в даний час воно набуло вже значення самостійного і дуже вагомого криміногенного фактору. Діяльність організованих злочинних угрупувань дестабілізує ситуацію в суспільстві, створюючи зразки та стимули для загальнокримінальної злочинності.



13. Корупція

Вагомим фактором ускладнення криміногенної ситуації в державі є корупція. Корупційні дії є складовим елементом багатьох економічних злочинів та діяльності організованих злочинних угруповань.

В 2001 р. в Україні було зареєстровано 2327 випадків хабарництва, 211 виявлених фактів хабарництва, вчинених організованими злочинними групами, складено біля 6 тис. протоколів про вчинення адміністративних правопорушень, пов’язаних з корупцією.

Згідно з результатами опитування, проведеного в 1999 р. на замовлення Української правничої фундації в рамках дослідження «Питання національної доброчесності», рівень корумпованості державних органів оцінений таким чином:

державна автоінспекція - 4,17;

медичні заклади - 4,09;

міліція - 4,04;

вищі учбові заклади - 4,04;

міністерства та інші центральні органи виконавчої влади - 3,99;

органи місцевого самоврядування - 3,93;

митниця - 3,93;

податкова інспекція - 3,89;