/  
 ДОКУМЕНТІВ 
20298
    КАТЕГОРІЙ 
30
Про проект  Рекламодавцям  Зворотній зв`язок  Контакт 

Невербальні канали передачі інформації, Детальна інформація

Тема: Невербальні канали передачі інформації
Тип документу: Реферат
Предмет: Психологія
Автор: фелікс
Розмір: 0
Скачувань: 1111
Скачати "Реферат на тему Невербальні канали передачі інформації"
Сторінки 1   2   3   4   5   6   7  
1. Поняття невербального спілкування.......................................................4

2. Зміст тестів і почуттів, ходи, виразу обличчя, рукопотискання...........7

3. Агресивна невербальна поведінка.

Жестовий репертуар чоловіків та жінок..................................................9

4. Методи невербальної взаємодії...............................................................10

5. Невербальний контакт.( Вправи для практичних занять).....................13

6. Невербальні канали передачі інформації в мережі інтернет................15

Висновок........................................................................................................17

Додатки.....................................................................................................18-19

1. Поняття невербального спілкування.



Важлива складова моделі Я-особистості - це те, які наші рухи і жести, як ми стоїмо, як дивимося на співрозмовника, який у нас вираз обличчя.  Психологами встановлено, що в комунікації три фактори є найбільш важливими: зміст того, що говориться; тон, яким цей зміст промовляється і власне - невербальна комунікація (форми комунікативної поведінки людини, за допомогою яких немовленнєвим (невербальним) шляхом передається інформація від однієї людини до іншої. Це, наприклад, жести, міміка, пантоміміка – англ. non-verbal behaviour; нім. unverbales Verhalten; угор. nem verbalis viselkedes; рос. поведение невербальное.) Причому, встановлено, що від 60 до 80% комунікація здійснюється саме за допомогою невербальних засобів. Особливістю невербальної мови є те, що вона проявляється під дією імпульсів нашої підсвідомості, які неможливо “підробити”, тобто їй можна довіряти більше, ніж вербальному способу спілкування. А тому для кожної людини так важливо знати мову невербальної комунікації.

Вербальна діяльність є більш контрольованою свідомістю і тому більше містить у собі інформації щодо свідомих цілей, бажань, уявлень людини. Невербальні дії більш вільні від контролю свідомості, і тому через них можуть "прориватися" несвідомі наміри та імпульси. Вербальна і невербальна поведінка пов’язані, але не тотожні за змістом. Вони далеко не завжди несуть одне і те саме семантичне наповнення. Тому порівняння вербальної і невербальної сфери допомагає психологу успішно виявити особливості свідомого і несвідомого рівнів психіки суб’єкта, визначати глибинні несвідомі механізми, що керують усіма діями людини, вийти на глибинне внутрішнє протиріччя – основу особистісної проблематики суб’єкта.Порівняння вербальної і невербальної діяльності людини, діалог-аналіз психомалюнків діагностують глибинні механізми психіки, першопричини особистісної проблематики суб’єкта. Невербальні спілкування це любі рухи тіла,що свідчать про внутрішній стан і відношення партнерів один до одного. За допомогою жестів спілкування більше доступне і запевняюче. Невербальні жести є ще регуляторами спілкування, так як вони збільшують або скорочують дистанцію спілкування. Використовуються невербальні жести як емблема. У невербальному спілкуванні важливим засобом передачі інформації є символи і сигнали. Сигнальне значеня має одяг. Ним люди демонструють не лише свій смак і достаток, але і ставлення до інших людей, належність до певних соціальних груп. Одягом люди також виявляють своє ставлення до різних подій: один одяг вдягають на свято, інший —— на роботу, на офіційні і неофіційні зустрічі тощо. В одному одязі йдуть до шлюбу, іншим показують жалобу. Інколи одяг стає засобом привернути до себе увагу, або навпаки, дає змогу "злитися" з групою, замаскуватися.

Серед механізмів спілкування важливо виділити такі:

ідентифікація —— ототожнення себе з іншими і визначення своїх соціальних ролей, поглядів, норм, цінностей;

рефлексія —— це усвідомлення того, яким сприймають мене інші люди;

стереотипізація —— сприймання і оцінка людей (і себе) на базі певних сталих уявлень, норм, установок;

каузальна атрибуція —— інтерпретація суб'єктом причин і мотивів поведінки як власної, так і інших людей;

атракція (тяжіння) —— виникнення привабливості, симпатії, любові, дружби між людьми;

емпатія —— це співпереживання, проникнення в почуття іншої людини.

У комунікації між людьми важливе місце займає вміння знайти правильну позицію, належно підлаштуватися до партнера. Відомий психолог Е.Берн вважав, що в кожній особистості є три его-стани: Дитина (керується принципом насолоди, наше "Я хочу"), Дорослий (керується принципом реальності, раціональне прийняття рішення —— "Я можу") і Батько (керується принципом необхідності —— "Я повинен"). Спілкуючись, партнери обирають якусь позицію і з неї звертаються до певного его-стану партнера. Ці зв'язки Е.Берн називає трансакціями.

Наприклад: доброволець звертається до штатного працівника: "Якщо Вам не важко, будь-ласка, не дозволили би Ви мені скористатися телефоном?"

Працівник: "Це службовий телефон і я не дозволю його займати без необхідності".



Див. малюнок нижче:



Подібна взаємодія дорослих людей, як правило, завершується конфліктом.

Залежно від того, як і між ким відбувається акт спілкування, виділяють такі рівні.

примітивний —— коли партнер розглядається як перешкода, що потребує усунення;

маніпулятивний —— коли партнер використовується як засіб для досягнення певної мети;

Сторінки 1   2   3   4   5   6   7  
Коментарі до даного документу
Додати коментар