Економетрія, Детальна інформація

дит, ощадна справа. Узгодженість усіх галузей фінансово-кредитної

системи визначає ефективність розподільчих відносин, збалансо-

ваність доходів і витрат у народному господарстві, забезпечення про-

цесів відтворення грошових ресурсів, фінансової захищеності держав-

ного, колективного та особистого майна від інфляції та інших

негативних явищ.

На мікрорівні економетричні дослідження передбачають наукове

обгрунтування управлінських рішень, що приймаються на підприєм-

ствах різних форм власності й мають ураховувати постійний вплив

зовнішнього середовища.

Моделі можуть використовуватися для аналізу економічних

і соціально-економічних показників, що характеризують відповідну

економічну систему, для прогнозування їх подальшого змінювання

або для імітації можливих сценаріїв соціально-економічного роз-

витку досліджуваної системи за умови, що деякі показники можна

змінювати цілеспрямовано.

За рівнем ієрархії виокремлюють: макрорівень (країна загалом),

мезорівень (регіони, галузі, корпорації) та мікрорівень (сім’я, під-

приємство, фірма).

Засобами економетричного моделювання вивчають проблеми рин-

ку, інвестицій, фінансової чи соціальної політики, ціноутворення, по-

питу та пропозиції тощо.

Особливого значення економетричні дослідження набувають

в макроекономіці, де взаємозв’язки величин часто неочевидні та

мінливі. Не виключені ситуації, коли модель раптом перестає “пра-

цювати” через появу або активізацію якогось фактора. Саме такі си-

туації зумовлюють розвиток макроекономічної теорії. З іншого боку,

саме економетричний аналіз дає змогу обгрунтувати та уточнити

форму залежностей в макроекономічних моделях, краще зрозуміти

механізми взаємозв’язку макроекономічних показників.