Етика ділового спілкування, Детальна інформація
Етика ділового спілкування
гідне та щасливе життя.
Слід розрізняти поняття “мораль” і “моральність”. Мораль пе-
редусім є певною формою свідомості — сукупністю усвідомлюваних
людьми принципів, правил, норм поведінки. Що ж до моральності, то
її здебільшого розуміють як втілення цих принципів, правил і норм
у реальній поведінці людей та стосунках між ними. Природно, що
таке втілення має дещо інший зміст, аніж сукупність абстрактних
правил і приписів моралі [8, с. 15–16].
Цариною людської моральності один із сучасних українських етиків
В. Малахов вважає спілкування. Він наголошує, що людська моральність
реально виявляється не у свідомості й навіть не в діяльності людини,
а саме в її спілкуванні з іншими. Оскільки у повноцінному спілкуванні
людина постає саме як суб’єкт, то завжди актуальною є проблема мо-
рального самовизначення партнерів один відносно одного. Залежно від
цього вибору й самовизначення спілкування може виявитися для лю-
дини найвищою, найжаданішою розкішшю (А. де Сент-Екзюпері) і
справжнім пеклом (Ж.-П. Сартр) [8, с. 259].
Моральна свідомість, що лежить в основі такого спілкування, є
відображенням моральної практики й моральних відносин. Вона
випливає із сукупності певних норм, моральних принципів, мотивів
і ціннісних орієнтирів. Під останніми найчастіше розуміють су-
б’єктивну значущість певних явищ реальності для конкретної лю-
дини й суспільства. Дослідження про ціннісні орієнтації молоді
свідчать, що в їхній ієрархії за останні десять років відбулися
помітні зміни. Якщо раніше на перше місце молодь висувала такі
цінності, як чесність, дружба, любов, то останнім часом вона виок-
ремлює ділові (кар’єра, бізнес, успіх). Отже, моральні цінності зне-
цінилися і розміщуються на “нижніх щабелях” ієрархії, тобто ієрар-
хічна піраміда цінностей останнім часом немовби перевернулася.
Тому важливо, щоб молодий спеціаліст був не тільки підготовле-
Слід розрізняти поняття “мораль” і “моральність”. Мораль пе-
редусім є певною формою свідомості — сукупністю усвідомлюваних
людьми принципів, правил, норм поведінки. Що ж до моральності, то
її здебільшого розуміють як втілення цих принципів, правил і норм
у реальній поведінці людей та стосунках між ними. Природно, що
таке втілення має дещо інший зміст, аніж сукупність абстрактних
правил і приписів моралі [8, с. 15–16].
Цариною людської моральності один із сучасних українських етиків
В. Малахов вважає спілкування. Він наголошує, що людська моральність
реально виявляється не у свідомості й навіть не в діяльності людини,
а саме в її спілкуванні з іншими. Оскільки у повноцінному спілкуванні
людина постає саме як суб’єкт, то завжди актуальною є проблема мо-
рального самовизначення партнерів один відносно одного. Залежно від
цього вибору й самовизначення спілкування може виявитися для лю-
дини найвищою, найжаданішою розкішшю (А. де Сент-Екзюпері) і
справжнім пеклом (Ж.-П. Сартр) [8, с. 259].
Моральна свідомість, що лежить в основі такого спілкування, є
відображенням моральної практики й моральних відносин. Вона
випливає із сукупності певних норм, моральних принципів, мотивів
і ціннісних орієнтирів. Під останніми найчастіше розуміють су-
б’єктивну значущість певних явищ реальності для конкретної лю-
дини й суспільства. Дослідження про ціннісні орієнтації молоді
свідчать, що в їхній ієрархії за останні десять років відбулися
помітні зміни. Якщо раніше на перше місце молодь висувала такі
цінності, як чесність, дружба, любов, то останнім часом вона виок-
ремлює ділові (кар’єра, бізнес, успіх). Отже, моральні цінності зне-
цінилися і розміщуються на “нижніх щабелях” ієрархії, тобто ієрар-
хічна піраміда цінностей останнім часом немовби перевернулася.
Тому важливо, щоб молодий спеціаліст був не тільки підготовле-
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021