Гетьман Іван Мазепа та його доба, Детальна інформація

HYPERLINK "http://litopys.narod.ru/coss3/ohl25.htm" Василь Капнист

HYPERLINK "http://litopys.narod.ru/coss3/ohl26.htm" Берлінська місія Капніста 1791 року.

HYPERLINK "http://litopys.narod.ru/coss3/ohl27.htm" Олександер Ріґельман

HYPERLINK "http://litopys.narod.ru/coss3/ohl28.htm" Семен та Олекса Дивовичі

HYPERLINK "http://litopys.narod.ru/coss3/ohl29.htm" Андрій Полетика

Оглоблин Олександер. Гетьман Іван Мазепа та його доба / Редактор Любомир Винар, упорядники Ігор Гирич, Алла Атаманенко. — 2-е доповнене видання. — Нью-Йорк — Київ — Львів — Париж — Торонто, 2001. — 464 с.: іл.

ISBN 1-879070-13-8

У збірці праць видатного українського історика Олександра Петровича Оглоблина вміщені одна з найкращих монографій про гетьмана Івана Мазепу, доповнена пізнішими примітками автора, а також статті, присвячені Мазепинській добі. Написані у кін. 20-х — 60-і роки XX століття, вони не втратили свого наукового значення і сьогодні. Крім того, до книги включено бібліографію праць різних авторів про Мазепу, опублікованих після 1960 року.

Книга розрахована на фахівців-істориків, а також усіх, хто цікавиться українською історією.

OLEXANDER OHLOBLYN

HETMAN IVAN MAZEPA AND ITS ERA

Second updated edition

EDITED BY LUBOMYR WYNAR

New-York • Куіv • Lviv • Paris • Toronto

2001

ПЕРЕДМОВА ВІД РЕДАКТОРА

В анналах української і світової науки професор Олександер Мезько-Оглоблин (1899-1992) записаний як провідний український історик і здібний організатор українського наукового життя в XX столітті. Одночасно Олександер Петрович є одним із найвидатніших дослідників Козацько-Гетьманської держави XVII-XVIII ст., зокрема доби гетьмана Івана Мазепи.

Ідея нового видання монографії «Гетьман Іван Мазепа та його доба» виникла в 1998 році, в якому при Українському Історичному Товаристві було створено Міжнародний ювілейний комітет для вшанування Олександра Оглоблина з нагоди 100-ліття його народження. Тоді було вирішено видати монографію історика про гетьмана Івана Мазепу, збірку історичних нарисів «Люди Старої України» та інші видання й архівні матеріали. За ініціятивою УІТ і при співпраці інших наукових установ у 1999 році в Україні і на Заході відбулися численні конференції, присвячені Олександрові Оглоблину, а також започатковано нове серійне видання «Оглоблиніяна» (Нью-Йорк, Острог: Українське історичне товариство, Університет «Острозька Академія», 2000, 215 с., том І), присвячене виданню праць і архівних матеріалів історика, а також досліджень про нього. Одночасно було започатковано редагування другого доповненого видання праці «Гетьман Іван Мазепа та його доба», що з’явилося в 1960 році, як 170-й том «Записок НТШ» у серії «Праці історично-філософічної секції товариства» (видання Організації оборони чотирьох свобід України і Літ визволення України. Нью-Йорк — Париж — Торонто, 1960, 406 с.).

У науковій спадщині Олександра Оглоблина ця праця займає одне з головних місць як глибинна аналітично-синтетична студія Івана Мазепи і його держави. Історик багато років присвятив дослідженню Козацько-Гетьманської держави XVII — XVIII ст. в контексті багатовимірного українського історичного процесу, що зазублювався з історією Польщі, Росії, Криму, Туреччини, Швеції та інших держав. Ця монографія є до наших часів однією з найкращих студій, присвячених гетьманові Івану Мазепі і його часам. Після 1960 року Олександер Петрович доповнював спою монографію на окремих аркушах паперу, що було типовим у його праці, і на маргінесах виданої книжки — усі ці матеріали. а також рукопис його праці першого видання монографії ми віднайшли в його архіві. Ми узгляднили цей матеріал і включили як доповнення в наше видання разом із деякими джерельними матеріялами і працями історика з мазепинської тематики. Також у новому виданні вміщено історичні ілюстрації, що деякою мірою доповнюють текст монографії історика. Це є одна з причин другого видання книги «Гетьман Іван Мазепа та його доба», що з’являється з цими важливими додатковими матеріялами. Існували, однак, ще й інші причини і стимули для нового видання цієї унікальної монографії.

По-перше, декілька місяців перед відходом у вічність Олександер Петрович попросив мене, щоб по його смерті познайомити істориків в Україні, особливо представників молодого покоління і студентів, з його творчою спадщиною, зокрема з його працями, присвяченими Іванові Мазепі, Петрикові, Хмельницькому, «Людям Старої України» й іншими дослідженнями. Я обіцяв виконати його бажання, його «історіографічний заповіт» і започаткував систематичне видання історичних праць Олександра Петровича в Україні. «Люди Старої України та інші праці» з’явилися в 2000 році.

По-друге, ми свідомі, що в минулі роки в комуністичній Україні і взагалі в СССР гетьмана Івана Мазепу партійні історики представляли як «зрадника України, українського народу і братньої Росії», а професора Оглоблина — як «зрадника радянської батьківщини» і «фальсифікатора історичного минулого і сучасного України». Історичні праці Олександра Петровича були заборонені в совєтській Україні, історики та інші дослідники не мали змоги познайомитися з його монографією про гетьмана І. Мазепу та його іншими мазепознавчими працями. Цю кривду направляємо в 2001 році, в якому відзначуємо 10-ліття відродженої незалежної Української Держави.

По-третє, вже сам факт видання монографії Олександра Мезька-Оглоблина Українським Історичним Товариством (УІТ) і Світовою Науковою Радою Світового конгресу українців при співпраці Української Вільної Академії наук у США (УВАН у США), Української Американської Асоціяції університетських професорів (УААУП), Наукового Товариства Шевченка в Европі (НТШ-Е), не випадковий. Адже Олександер Петрович був першим президентом, а згодом — почесним президентом УІТ, першим головою Історичної Секції, а згодом — президентом і почесним президентом УВАН у США, почесним членом і заступником голови Історично-філософічної секції НТШ і довголітнім редактором «Історичного відділу» Енциклопедії Українознавства НТШ, почесним членом УААП і близьким дорадником Наукової ради СКВУ. Також він був першим головою Українського генеалогічного та геральдичного товариства, почесним доктором і довголітнім професором Українського Вільного Університету у Празі і Мюнхені, професором-гостем Гарвардського університету та членом інших наукових і академічних установ. Як бачимо, Олександер Петрович значну частину свого життя на Заході присвятив розбудові українського наукового життя в Европі і Америці. Цим виданням сплачуємо, деякою мірою, борг вдячності проф. Олександрові Оглоблину за його вклад у розбудову національної культури й історичної науки на Заході.

Друге доповнене видання монографії «Гетьман Іван Мазепа та його доба» складається з таких розділів:

1. Передмова редактора.

2. Англомовна передмова редактора.

3. Вступна стаття «Видатний дослідник Мазепинської доби».

4. Доповнений текст монографії «Гетьман Іван Мазепа і його доба» з ілюстраціями і уточненнями цитат історичних джерел і літератури.

5. Додатки до монографії О. Оглоблина. Тут містяться деякі праці історика з мазепинською тематикою: «З історії української державницької думки доби Мазепи», «Дума гетьмана Івана Мазепи», «Бендерська конституція 1710 року», «Нові матеріяли до повстання Петра Іваненка (Петрика)».

6. Також містимо досі надруковану хронологію історика «Труди і дні гетьмана Івана Мазепи», яку Олександер Петрович склав у Києві. З історичних джерел друкується лист гетьмана Пилипа Орлика до митрополита Стефана Яворського від 1 червня 1721 року, в якому містяться важливі дані про таємні польсько-українські та українсько-шведські переговори Мазепи.

7. В окремому розділі міститься «Вибрана бібліографія праць про Івана Мазепу, що появилися після 1960 року».