Основні засоби підприємства, Детальна інформація

ОФ – повна первісна або відновна вартість об’єкта основних фондів;

Л – ліквідаційна вартість об’єкта основних фондів;

Т – очікуваний термін корисного використання об’єкта основних фондів;

(ОФ – ОЛ) – вартість, що амортизується;

Ам – місячна сума амортизаційних відрахувань.

У таблиці 3 ми можемо розглянути вартість основних фондів та суму нарахованої амортизації згідно з податковим обліком за 2003 рік.

Таблиця 3. Вартість основних фондів та сума нарахованої амортизації згідно з податковим обліком (балансова вартість, тис. грн.)

Групи основних засобів Вартість основних фондів на початок року Збільшення вартості основних фондів Зменшення вартості основних фондів Вартість основних фондів на кінець року Сума нарахованої амортизації за рік







Будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої 5806,8     5521,9 284,9

Автотранспорт, меблі, побутові прилади 415,0 31,5 5,3 342,8 98,4

Інші ОФ, не віднесені до груп 1 і 2 4459,6 138,4 14,1 3945,2 638,7

ЕОМ, інформаційні системи 34,1   34,1  

Разом 10681,4 204,0 19,4 9844,0 1022,0



По цих групах в податковому законодавстві встановлено квартальні норми амортизації:

1 група – 1,25%,

2 група – 6,52%,

3 група – 3,75%,

4 група – 15%. (Для ОФ придбаних до 1.01.2004р)

РОЗДІЛ ІІ

ВІДТВОРЕННЯ ОСНОВНИХ ФОНДІВ

2.1. Строки експлуатації.

Ефективність відтворювальних процесів певною мірою залежить від строків експлуатації передовсім активної частини основних фондів, тобто від періоду їхнього функціонування у виробництві відповідно до первісного технологічного призначення. При цьому як скорочення, так і збільшення періоду експлуатації по-різному впливають на ефективність відтворення та використання знарядь праці.

Скорочення строків експлуатації машин (устаткування), з одного боку, уможливлює прискорення їхнього оновлення, тобто зменшення техніко-економічного старіння знарядь праці, підвищення технічного рівня підприємств, зростання продуктивності праці, зниження ремонтно-експлуатаційних витрат, а з іншого — призводить до збільшення собівартості продукції за рахунок амортизаційних сум, потребує більших інвестиційних ресурсів для нарощування виробничих потужностей машинобудування.

Подовження періоду функціонування машин і устаткування дає змогу зменшити обсяг щорічної заміни спрацьованих засобів праці і за рахунок цього спрямувати більше ресурсів для розширеного їхнього відтворення, але спричиняє зниження сукупної продуктивності діючих знарядь праці, значне збільшення витрат на їхнє утримання та експлуатацію.

Саме тому строки експлуатації машин і устаткування мають бути оптимальними, тобто такими, що забезпечують найменші затрати суспільної праці на їхнє виготовлення й використання у виробничому процесі протягом усього періоду функціонування. Найбільш поширеною є методика визначення оптимальних строків експлуатації виробничого устаткування за мінімальною величиною так званих питомих затрат суспільної праці на одиницю корисного ефекту (наприклад, сумарної продуктивності устаткування за різних строків його функціонування). Проте результати спеціальних досліджень свідчать, що найбільш істотний вплив на економічно доцільний строк експлуатації устаткування справляють два фактори — щорічний розмір амортизації та середньорічні ремонтні витрати. Це уможливлює практичне застосування простішого і наочнішого методу оптимізації строків експлуатації - через мінімізацію сумарної величини цих економічних показників з використанням графічного способу.

2.2. Відтворення основних фондів.