Техніко-технологічна база підприємства, Детальна інформація

Контрольна робота

з предмету

«Економіка підприємства»

Техніко-технологічна база підприємства

Техніко-технологічна база підприємства

Потенційна виробнича спроможність підприємства (тобто здатність забезпечувати випуск певного обсягу продукції належної якості за одиницю часу), мірилом якої є його виробнича потужність, вирішальним чином залежить від наявної у нього техніко-технологічної бази.

Техніко-технологічна база (ТТБ) підприємства виробничої сфери економіки - це впорядкована система найбільш активних компонентів належних йому основних виробничих фондів (машин і обладнання й транспортних засобів, тобто виробничої техніки) та використовувана технологія виготовлення продукції, які інтегровані в технологічний спосіб виробництва продукції в рамках окремих виробничих підрозділів і підприємства в цілому.

Отже, технічна компонента ТТБ підприємства є лише частиною його ОВФ (виробничого апарату), однак найбільш активною їх частиною. До складу цієї компоненти входять лише ті види знарядь і засобів праці, які беруть безпосередню участь у реалізації виробничих технологій.

Основна складова технічної компоненти ТТБ, утворена такою групою ОВФ, як "машини й обладнання ", носить назву "виробнича система машин підприємства ".

Оскільки виробнича система машин (ВСМ) є основною складовою технічної компоненти ТТБ підприємства, то в основі належного формування ТТБ лежить раціональна побудова ВСМ і постійне її удосконалення на основі використання досягнень НТП. В зв'язку з цим, необхідно хоча б коротко охарактеризувати ВСМ підприємства.

"Система машин як економічна категорія - це найбільш завершена форма розвитку техніки, що характеризується кількісною і якісною сукупністю функціонально взаємозв'язаних і співвідносних по техніко-економічних параметрах засобів праці, які діють в рамках замкнутого технологічного способу виробництва і мають властивості цілісності та стійкості".

С.М. Ямпольський

Отже, ВСМ підприємства складається з окремих елементів, якими виступають верстати, апарати, агрегати та ін. види знарядь праці. Однак не будь-яка сукупність знарядь праці утворює ВСМ підприємства.

Елементами ВСМ, по-перше, повинні бути різнорідні, але доповнюючі одна одну робочі машини. По-друге, окремі робочі машини, що входять у ВСМ, взаємозв'язані і взаємодіють між собою по реалізації цільової функції системи, тобто, по здійсненню системою необхідної обробки предметів праці з метою перетворення їх у продукти (складові продуктів), призначені для задоволення суспільних потреб. ВСМ передбачає, по-третє, співвідносність окремих її елементів, тобто дотримання необхідних співвідношень між окремими робочими машинами (кількісних співвідношень, а також співвідношень по техніко-експлуатаційних параметрах). По-четверте, ВСМ повинна бути цілісною, інтегративною, тобто мати властивості, відмінні від властивостей окремих елементів, з яких вона складається, і від механічної суми властивостей всіх елементів. Наявність в упорядкованої сукупності знарядь праці (робочих машин) всіх перерахованих вище властивостей свідчить про те, що вона утворює ВСМ, здатну стійко функціонувати в часі й у просторі.

ВСМ підприємства, як і будь-якій іншій системі, властива структура. Первинним структурним елементом ВСМ є кожне окремо взяте знаряддя праці (окрема робоча машина або одиниця технологічного обладнання), що входить у її склад. Однак переважна більшість знарядь праці, що утворюють ВСМ, функціонують не поодинці, а в складі груп взаємозамінюваного обладнання (ГВО), які складають первинну ланку цієї системи. Суть ГВО достатньо зрозуміла з самої їх назви. Знаряддя праці (одиниці технологічного обладнання), об'єднані в ГВО, повністю замінюють одне одного (одна одну) при виконанні технологічних операцій, закріплених за ГВО, з обробки на них програми випуску продукції, що випливає з виробничої програми підприємства. ГВО є первинними ланками ВСМ підприємства, оскільки вони не складаються з яких-небудь більш дрібних ланок цієї системи (ланок нижчого порядку).

Структурними ланками ВСМ підприємства є її підсистеми і технологічні лінії. Останні утворюються виключно ГВО. Підсистеми ВСМ підприємства утворюються ГВО і технологічними лініями. Окремі підсистеми машин у ВСМ підприємства розрізняються в залежності від виробничих підрозділів, в межах яких вони функціонують. Так, можна говорити про підсистеми машин: виробничих дільниць та інших прирівняних до них виробничих підрозділів основного виробництва; основних цехів; блоків (груп) цехів окремих стадій або фаз основного виробництва (наприклад, заготівельних цехів, обробних цехів, складальних цехів).

Для забезпечення раціонального формування основної складової технічної компоненти ТТБ підприємства - його ВСМ, необхідно раціонально сформувати кожну з первинних ланок і підсистем цієї системи, які були названі й охарактеризовані вище.

Другою компонентою ТТБ підприємства є її технологічна складова - технологія (або технології) виготовлення підприємством його основної продукції. Технологія є засобом перетворення виробничих ресурсів, що поступають на "входи" підприємства як виробничої системи, у кінцеві результати його діяльності, якими є готова основна продукція ( продукція кінцевого споживання). Знаряддя і засоби праці та предмети праці правомірно розглядати як компоненти технології. Однак найбільш значимим компонентом є процес, за допомогою якого матеріали та інші виробничі ресурси перетворюються у готову продукцію.

У сучасній літературі прийнято давати визначення технології як процесу зміни виробничих ресурсів у потрібному напрямку з метою перетворення їх у готову основну продукцію підприємства.

У визначенні ТТБ відмічається, що її технічна й технологічна компоненти інтегруються в технологічний спосіб виробництва продукції в межах всього підприємства і окремих його підрозділів. Відповідно до трьох етапів розвитку виробничої техніки, що є основною складовою технічної компоненти ТТБ, розрізняють три технологічні способи виробництва:

оснований на ручній праці;

оснований на машинній праці;

оснований на автоматизованій праці.

Перший етап розвитку техніки бере початок від виникнення первіснообщинного ладу, появи найелементарніших знарядь праці, а тривав він до кінця 13-го - початку 19-го століття, тобто до появи машинного виробництва. Цей етап охоплює багато тисяч років існування людського суспільства, а притаманний йому технологічний спосіб виробництва базується на ручній праці.

Другий етап розвитку техніки тривав від появи машинного виробництва до початку сучасної НТР - із середини 50-х років XX століття. Притаманний йому технологічний спосіб виробництва базується на машинній (механізованій) праці. На цьому етапі розвитку техніки механізація праці й виробництва пройшла дві стадії.

Перша стадія механізації - це часткова механізація, тобто застосування машин (механізації) лише на окремих операціях технологічних процесів виготовлення продукції при ручному виконанні решти операцій.

Друга стадія механізації - це комплексна механізація, тобто застосування робочих машин (механізації) на всіх операціях технологічних процесів виготовлення продукції при збереженні ручної праці по управлінню машинами та їх обслуговуванню.

Третій етап розвитку техніки розпочався сучасною НТР і триває по сьогоднішній день. Притаманний йому технологічний спосіб виробництва базується на автоматизованій праці. На цьому етапі розвитку техніки виділяються дві стадії автоматизації праці й виробництва.

Перша стадія автоматизації - це часткова автоматизація, тобто автоматизоване виконання лише частини операцій технологічних процесів виготовлення продукції при механізованому ( і, не виключено, ще й ручному) виконанні решти операцій. Автоматизоване виконання операцій здійснювалось з використанням машин - напівавтоматів і машин - автоматів.

Напівавтомат — це така робоча машина, цикл автоматичної роботи якої в кінці виконуваної операції переривається і для його відновлення необхідне втручання робітника.