Ефективність використання інновацій, Детальна інформація

3. Норма рентабельності Ер – являє собою ту норму дисконту, при якій величина дисконтова них доходів за певну кількість років стає рівною інноваційним вкладенням. У цьому випадку доходи і витрати інноваційного проекту визначаються шляхом доведення до розрахункового моменту:

Т Дt Kt

Д = \x03A3 -------------- , K=\x03A3 --------------

t=1 (1+Ep)t (1+Ep)t

Даний показник характеризує рівень прибутковості, що виражається дисконтною ставкою за якою майбутня вартість грошового потоку від інновацій доводиться до дійсної вартості інвестиційних засобів.

Показник норми рентабельності має інші назви: внутрішня норма прибутковості, внутрішня норма прибутку, норма проведення інвестицій.

За рубежем розрахунок норми рентабельності часто застосовують як перший крок кількісного аналізу інвестицій. Для подальшого аналізу відбирають ті інноваційні проекти, внутрішня норма прибутковості яких оцінюється величиною не нижче 15-20%.

Норма рентабельності визначається аналітично як таке граничне значення рентабельності, що забезпечує рівність нулю інтегрального ефекту, розрахованого за економічний термін життя інновацій.

Одержану розрахункову величину Ер порівнюють з необхідною інвестору нормою рентабельності. Питання про ухвалення інноваційного рішення може розглядатися, якщо значення Ер не менше необхідної інвестору величини.

Якщо інноваційний проект цілком фінансується за рахунок позички банку, то значення Е р вказує верхню межу допустимого рівня банківської процентної ставки, перевищення якого робить даний проект економічно неефективним.

У випадку, коли має місце фінансування з інших джерел, то нижня межа значення Ер відповідає ціні авансового капіталу, що може бути розрахована як середня арифметична зважена величина виплат за користування авансованим капіталом.

4. Період окупності То – є однією з найбільших розповсюджених показників оцінки ефективності інвестицій. На відміну від використовуваного у вітчизняній практиці показника «строк окупності капітальних вкладень» він також базується не на прибутку, а на грошовому потоці з доведенням інвестованих засобів в інновації і суми грошового потоку до дійсної вартості.

Інвестування в умовах ринку поєднане із значним ризиком, і цей ризик тим більший, чим триваліший термін окупності вкладень. Занадто істотно за цей час можуть змінитися і кон'юнктура ринку і ціни. Цей підхід незмінно актуальний і для галузей, у яких найбільш високі темп науково-технічного прогресу і де поява нових технологій чи виробів може швидко знецінити колишні інвестиції.

Нарешті, орієнтація на показник «період окупності» часто вибирається в тих випадках, коли немає впевненості, що інноваційний захід буде реалізовано, і тому власник засобів не ризикує довірити інвестиції на тривалий термін. Формула для розрахунку періоду окупності має вигляд:

К

То = ----

Д

де К – первісні інвестиції в інновації

Д – щорічні грошові доходи



PAGE