/  
 ДОКУМЕНТІВ 
20298
    КАТЕГОРІЙ 
30
Про проект  Рекламодавцям  Зворотній зв`язок  Контакт 

ІННОВАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ У РИНКОВІЙ СИСТЕМІ ГОСПОДАРЮВАННЯ, Детальна інформація

Тема: ІННОВАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ У РИНКОВІЙ СИСТЕМІ ГОСПОДАРЮВАННЯ
Тип документу: Реферат
Предмет: Економіка
Автор: Олексій
Розмір: 0
Скачувань: 1008
Скачати "Реферат на тему ІННОВАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ У РИНКОВІЙ СИСТЕМІ ГОСПОДАРЮВАННЯ"
Сторінки 1   2   3   4   5  
Створення венчурних фірм припускає наявність наступних компонентів:

ідеї інновації – нового виробу, технології;

суспільної потреби і підприємця, готового на основі запропонованої ідеї організувати нову фірму;

ризикового капіталу для фінансування подібних фірм.

Венчурне фінансування здійснюється в двох основних формах – шляхом придбання акцій нових фірм або за допомогою надання кредиту різного виду, звичайно з правом конверсії в акції.

Венчурний капітал являє собою вкладення засобів не тільки великих компаній, але і банків, держави, страхових, пенсійних і інших фондів, у сфери з підвищеним ступенем ризику, у новий що розширюється чи перетерплює різкі зміни бізнес.

На відміну від інших форм інвестування, дана форма володіє поруч специфічних рис, а саме:

1. Пайова участь інвестора в капіталі компанії в чи прямій опосередкованій формі.

2. Надання засобів на тривалий термін.

3. Активна роль інвестора в управлінні фінансуючою фірмою.

У США, країні з високим рівнем розвитку ризикового капіталу, його основними сферами додатки є початкові етапи розвитку бізнесу (підготовчий і стартовий періоди), на которие приходиться 39,2% венчурних інвестицій.

Розглянемо види венчурних підприємств:

1. Власне ризиковий бізнес

2. Внутрішні ризикові проекти великих корпорацій.

У свою чергу власне ризиковий бізнес поділяється на два основних види суб'єктів, що хазяюють:

Перший вид – незалежні малі інноваційні фірми.

Другий вид – надаючі їм капітал фінансові установи.

3. Малий дослідницький бізнес.

Малі інноваційні фірми засновують учені, інженери, винахідники, що прагнуть з розрахунком на матеріальну вигоду втілити в життя новітні досягнення науки і техніки. Первісним капіталом таких фірм можуть служити особисті заощадження засновника, але їхній звичайно не вистачає для реалізації наявних ідей. У таких ситуаціях приходиться звертатися в одну чи кілька спеціалізованих фінансових компаній, готових надати ризиковий капітал. Подібних компаній у середині 80-х років, наприклад, у США існувало більш 500.

Специфіка ризикового підприємництва полягає насамперед у тому, що засоби надаються на безповоротній, безпроцентній основі, не потрібно і звичайного при кредитуванні забезпечення. Передані в розпорядження венчурної фірми ресурси не підлягають вилученню протягом усього терміну дії договору. Повернення вкладених коштів і реалізація прибутку відбувається в момент виходу цінних паперів фірми на відкритий ринок.

Величина прибутку визначається різницею між курсовою вартістю приналежною ризиковому інвестору частки акцій фірми-новатора і сумою вкладених їм у проект засобів. Ця частка обмовляється в укладеному контракті і може доходити до 80%. Власне кажучи, фінансова установа стає співвласником фірми-новатора, а надані засоби - внеском у статутний фонд підприємства, частиною власних засобів останнього.

Для української економіки привабливе венчурне підприємництво.

Успіхи ризикового підприємництва в розробці науково-технічних нововведень змусили окремі великі промислові підприємства Військово-промислового комплексу України, як і за кордоном, піти на внутрішні ризикові проекти чи внутрішні венчури. Вони являють собою невеликий підрозділ, який організовується для розробки і виробництва нових типів наукомісткої продукції і наділені значною автономією в рамках великих корпорацій. Добір і фінансування пропозицій, що надходять від співробітників корпорації чи незалежних винахідників, ведуться спеціалізованими службами. У випадку схвалення проекту автор ідеї очолює внутрішній венчур. Такий підрозділ функціонує при мінімальному адміністративно-господарському втручанні з боку керівництва.

Протягом обумовленого терміну внутрішній венчур повинний провести розробку нововведення і підготувати новий чи продукт виріб до запуску в масове виробництво. Як правило, це виробництво нетрадиційного для даної фірми виробу.

Внутрішній ризиковий проект повинний служити і вишукуванню нових ринків. Якщо проект виявиться успішним, підрозділ може бути реорганізоване для масового випуску даного виробу в рамках тієї ж фірми, продане інший чи передане іншим підрозділам.

Своєрідною проміжною формою між чисто ризиковим бізнесом і внутрішніми ризиковими проектами є організація спільних підприємств нового типу, що представляють собою об'єднання дрібної наукомісткої фірми і великої компанії. У рамках такого об'єднання дрібна фірма веде розробку нового виробу, а велика компанія надає фінансову підтримку, надає дослідницьке устаткування, забезпечує канали збуту, організує сервіс і послепродажное обслуговування клієнтів.

Головним стимулом для венчурних вкладень є їхня висока прибутковість у випадку удачі. Середній рівень прибутковості американських венчурних фірм складає близько 20% у рік, що приблизно в 3 рази вище, ніж у цілому по економіці США.

Для зменшення ризику розробляються типові схеми фінансування. За цей термін фірма-експлерент повинна домогтися успіху, якщо йому призначено бути. Наприклад, фінансування розраховане на 48 місяців.

Відрізки капіталовкладень.

Капіталовкладення поділяються на п'ять тимчасових відрізків, виходячи з двох правил:

Сторінки 1   2   3   4   5  
Коментарі до даного документу
Додати коментар