Управління затратами підприемств, Детальна інформація

- інші грошові затрати.

За статтями затрат визначають собівартість одниці продукції, тобто калькуляцію. Статті калькуляції – це затрати, які відрізняються між собою функціональною роллю у виробничому процесі і місцем виникнення.

Прелік статей калькуляції.

1. Сировина і матеріали.

2. Поворотні відходи (відраховуються від вартості сировини і матеріалів).

3. Паливо і енергія на технологічні цілі.

4. Основна зарплата виробничих роітників.

5. Додаткова зарплата виробничих робітників (визначається у відсотках до основної зарплати).

6. Відрахування на соціальні потреби (визначаються у відсотках від суми основної і додаткової зарплати).

7. Цехові затрати (визначаються у відсотках до основної зарплати).

Цехова собівартість.(дорівнює сумі статей калькуцляції).

8. Адміністративні затрати (визначаються у відсотках до основної зарплати).

9. Інші виробничі затрати.

Загальновиробнича собівартість. (дорівнює сумі цехової собівартості і 9 і 10 статей).

10. Підготовка і освоєння виробництва. (визначається у відсотках до оновної зарплати).

11. Позавиробничі затрати. (визначаються у відсотках від загально виробничої собівартості).

Повна собівартість (дорівнює сумі загальновиробничої собівартості і 10 і 11 статей).

Відміність статей калькуляції від аналогічних елементів затрат полягає в тому що в першому випадку враховуються тільки затрати на данний виріб, а в другому, всі затрати підприємства незалежно від того, де і на які потреби вони були здійсненні.

4. Класифікація затрат підприємства за окремими ознаками.



Елементні затрати є структурно однорідними і первинними, мають єдиний економічний зміст. До них належать матеріальні затрати, оплата праці, відрахування на соціальні потреби, амортизаційні затрати, ін.

Комплексні затрати є різнорідними за складом, охоплюють кілька елементів затрат. Їх групують за економічним призначенням у процесі калькулювання та організації внутрішньовиробничого економічного управління (наприклад  адміністративні затрати, затрати на збут).

Прямі затрати безпосередньо пов’язані з виготовленням певних видів продукції. Вони можуть бути розраховані прямо на фізичну одиницю виробу.

Непрямі затрати не можна безпосередньо визначити за окремим різновидом продукції, оскільки вони пов’язані з виготовленням різних виробів (наприклад, зарплата обслуговуючого управлінського персоналу, утримання та експлуатація засобів праці).

Правило визначення прямих та непрямих затрат: чи залишається будь-який вид затрат, якщо товар не буде вироблено.

Якщо так – це не прямі затрати.

Кошторис цехових затрат:

1. Зарплата апарату управління з відрахуваннями на соціальні потреби.

2. Утримання іншого цехового персоналу.

3. Амортизація будівель, споруд, інвентарю.