Управління, Детальна інформація

Державний комітет України з енергозбереження;

Державний комітет лісового господарства України;

Державний комітет промислової політики України;

Державний комітет стандартизації, метрології та сертифікації;

Державний комітет статистики України;

Державне казначейство України.

Крім того функціонують центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом. Такими є:

Антимонопольний комітет України;

Державна податкова адміністрація України;

Державна митна служба України;

Державний комітет України з питань регулярної політики та підприємництва;

Національна комісія регулювання електроенергетики України;

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку України;

Фонд державного майна України;

Служба безпеки України.

Конкретні функції, що їх виконують центральні регіони державного управління, визначено здебільшого їхньою назвою. Пояснення здійснюваних функцій потребують лише деякі центральні органи управління, зокрема:

- Міністерство економіки – визначає головні напрями економічної політики держави, спрямовує зовнішньоекономічну діяльність і торгівлю;

- Фонд державного майна – проектує й реалізує щорічні програми приватизації державних підприємств;

- Державне казначейство – розробляє й реалізує плани фінансування переважно організацій, діяльність яких здійснюється за рахунок державного бюджету.

Треба знати також і ті центральні органи виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через відповідних міністрів:

через Міністра екології та природних ресурсів України: Державний комітет України по водному господарству, Держкомітет по земельних ресурсах;

через Міністра економіки України: Держкомітет будівництва, архітектури та житлової політики, Держкомітет енергозбереження, Держкомітет промислової політики, Держкомітет стандартизації, метрології та сертифікації;

через Міністра фінансів України: Головне контрольно ревізійне управління, Державне казначейство України.

Література

Економіка підприємства. – Підручник / Під ред. С.Ф.По кропивного. – 2-е видання. – К.: КНЕУ, 2001, - 526 с.