Службовий етикет, Детальна інформація

Колегіальне розв'язання питань не є індивідуальним і не тягне особистої відповідальності лікаря. У практичній діяльності лікар повинен у першу чергу спиратися на свої знання, досвід та інтуїцію.

Колегіальність у медицині — це не тільки дотримання відповідних етичних норм, а своєрідне колективне надбання професійного досвіду; це школа, де набувають лікарської майстерності через інформацію, що передається вербальним шляхом за максимально короткий проміжок часу.

До таких надбань належать і чесне визнання авторитетними лікарями своїх помилок, аби застерегти колег від фатальної тактики в таких ситуаціях.

Практичні поради

Треба не вважати свої знання абсолютними тому, що медицина особливо динамічна наука, всі досягнення якої практично неможливо засвоїти одній людині.

Не треба нехтувати порадами свого колеги навіть у тих випадках, коли ваша теоретична підготовка вища за його. Пам'ятайте, що у клінічній практиці велике значення має практичний досвід.

Треба намагатися не робити категоричних умовиводів у складних клінічних ситуаціях, не співставивши свої думки з думкою колег.

Частіше потрібно радитись зі своїми колегами, адже таке взаємне спілкування допоможе вам виробити правильне клінічне мислення.

Треба запам'ятати, що ваша надмірна гординя буде спрямована проти вашого авторитету.

Не потрібно звертатися по поради до колег з дріб'язкових питань, прагніть отримати на них відповідь самостійно, шляхом кропіткої праці над спеціальною літературою.

Радячись зі своїми колегами, не треба робити спроб і зусиль перекласти свої професійні обов'язки на них, прикритись авторитетом інших.

Поради колег не повинні бути для вас аксіомами, а, скоріше, вказівками до розв'язання складних лікувально-діагностичних завдань. Прийняття остаточного рішення залишається за вами.

Не треба боятися відповідальності за свої професійні вчинки, коли останні здійснені за велінням вашої совісті.

Лікар мусить бути щирим на добрі поради й дії, ніколи не відмовлятися від поради й допомоги, коли її у нього просять.

Зауваження колезі треба намагатися робити якомога делікатніше й водночас принципово і наполегливо.

Треба бути етично безкомпромісними з колегами, коли мова йдеться про інтереси хворого. Такої поведінки вимагає професійна честь. Не соромтеся повідомляти колегіальному гуртку про свої найбільші лікарські помилки.