Культурне життя Херсона у 18 –20ст., Детальна інформація

На даний період в Херсоні існує морехідне, медицинське, музичне училища, машинобудівний, гідрометеологічний, кооперативний технікуми, де готують спеціалістів різних профілів.

Найстарішим учбовим закладом на Херсонщині є сільськогосподарський інститут імені О.Д.Цюрупи.

За 84 роки свого існування інститут випустив більш як

6000 агрономів, 300 техніків, інженерів-лісомеліораторів. ( Ці дати приведені на 1976 рік.).

Херсонський університет підготував більше 20 тисяч вчителів для середніх шкіл. Багато вихованців університету стали відомими вченими, заслуженими вчителями, письменниками.

Розділ 1.3

З Херсонщиною пов’язане життя та діяльність багатьох видатних діячів культури, мистецтва та літератури. Одні з них жили і працювали тут, інші були проїздом.

Але в пам’яті всіх залишилися хвилюючі враження та спогади про природу краю, його людей, що знайшло відображення у художніх творах, листах та мемуарах.

Починаючи з XVIII століття, на карті літературної Херсонщини з’явилося більше ніж сотня імен. Писали про наш край французи Гійом Боллан та Жільбер Ромм, історик А. Скальковський, географ і дослідник В. Зуєв, письменник О. Афанасьєв-Чужбинський, відомий історик запорозького козацтва Д. Яворницький.

Цікаво, що поет Олександр Пушкін залишив спогади про відвідання маєтку в Білозерці, який належав його “африканському” предку І. Ганнібалу, керівникові будівництва молодого Херсона.

Лев Толстой занотував у щоденнику свої враження від знайомства з нашими земляками під час походу на Кримську війну.

Одним з перших відвідав наш край російський поет Іван Хемніцер. Друг Державіна, Капніста він ввійшов в історію літератури як байкар, котрий удосконалював форму й стиль байки. У записах відомого бібліофіла, початку ХІХ століття, Г. Надхіна є матеріали, які розповідають про поїздку Хемніцера до Херсона у 1782 році. Хемніцер був гостем Ганнібала, котрий жив на дачі у Білозерці.

1793 року ще хлопчиком разом з батьком був на Херсонщині Денис Давидов. Відомо, що тут відбулась його перша зустріч із Суворовим. Був Денис Давидов на Херсонщині ще 1818 року.

Херсонським генерал-губернатором був брат видатного декабриста П. Пестеля – В.Пестель, який на початку брав участь у таємних товариствах декабристів. Ім’ям В. Пестеля була названа одна з вулиць нашого міста. Після 13-річного перебування в Сибіру в Херсон на постійне місце проживання, під таємний нагляд поліції приїхав М. І. Лорер.

Історія зберегла для потомків пам’ять про приїзд у Херсон великого актора М. Щепкіна, якого супроводив великий критик

В. Белінський.

Так судилося, що саме в нашому місті наприкінці 19- на початку 20 століть жив і творів гурт людей, пилко відданих Україні, рідній мові, кращій долі нарду. Це поетеса й письменник Дніпрова чайка (Людмила Василевська), котра написала тут лібрето до першої української дитячої опери “коза-дереза”. Відмий етнограф, поет і художник, видавець українських народних пісень Андрій Конощенко ( Грабенко ). Як чудово на два голоси співали ці двоє людей рідні пісні, виливаючи в них і радість, і сум буття, збераючись вечорами

(за спогадами Миколи Чернявського ) в будинку на тихій херсонській вулиці. Сам Чернявський, котрий прожив свої останні 35 років у Херсоні, змалював степовий край у багатьох поезіях :

Степ і степ один навколо

Розгорнувся, наче море,

А над ним – шатро просторе,

Небо синє й сонця коло

І недарма саме таку наяву – “Степ” – отримав альманах, яки херсонська громада видала в нашому місці в 1886 році. Борис Грінченко, що працював тоді в місцевому земстві, написав рецензію на це видання. Того ж року в Херсоні виходять “Збірник драматичних творів” І. Карпенка-Карого. Сюди до М. Чернявського у видавничих справах та й просто як друг приїжджав Михайла Коцюбинський. Місто жило насиченим літературними подіями життям.

Не давно, що в 1910- ті роки на Херсонщині започатковується нова течія, новий напрямок у літературі й мистецтві – авангард.

Давня назва нашої землі – Гілея – стає знаменом футуристів, а Чорнянка, що на Каховщині, - батьківщиною мистецького експериментаторства. Олексій Кручених, Давид Бурлюк, Володимир Маяковський, Велімир Хлебніков – усесвітньо відомі поети і художники, вони влаштовували епатуючи виставки, писали вірші, видавали футуристичні книжки в Херсоні і Каховці.

Приїзд у Чорнянку й майбутній письменник Борис Лавреньов; в одну з таких поїздок він отримав в дарунок від Д. Бурлюка чудову картину з пейзажем Чорнянки, яка, на щастя, збереглась і прикрашає меморіальний кабінет письменника в літературному музеї. Змальовуючи рідне місто, образи херсонців у романі “Синє та біле” і в численних оповіданнях Б. Лавреньов знаходить щирі, ніжні слова захоплення і синівської любові до своєї землі, її історії

І знову степ, тепер чаплинський, де народився славетний Микола Куліш. Куди б його не закинула доля, - і в Одесі, і в Харкові, і на горезвісних Соловках – йому снився рідний край. У п’єсах Куліша ми бачимо нужденне голодне таврійське село, спостерігаємо важку ходу подій громадянської війни на півдні України.

У Куліша був вірний товариш на все життя, теж драматург і наш земляк з Колончяка Іван Дніпровський. У фондах літературного музею зберігається його документальна повість “Микола Хвильовий. Портрет м’ятежника”, яка є безцінним прикладом позацензурної літератури тридцятих років.

Вірує літературний Херсон.

Благословенна в болях ран