Культурні процеси напередодні і в добу козаччини, Детальна інформація
Культурні процеси напередодні і в добу козаччини
КУРСОВА РОБОТА
на тему:
Культурні процеси напередодні і в добу козаччини
ЗМІСТ
Перші книгодрукарі слов'ян
Іван Федоров — першодрукар України
Характерні особливості архітектури XIV ст.
Іконопис XIV—XV ст.
Поділ України
та розвиток культури.
Братства і розвиток культури.
Роль братських шкіл у становленні освіти.
Полемічна література XVI ст.
Боротьба українців проти асиміляторських заходів, за збереження національної культури
Внесок Києво-Могилянської академії у розвиток освіти України .
Особливості пісенно-поетичної творчості козацької доби
Петро Конашевич-Сагайдачний — видатний діяч України
Книги Лаврської друкарні
Особливості реформаційного руху в Україні
Передумови формування українського театру
Особливості архітектури козацької доби
Народні думи й пісні про визвольну війну
Культурологічна та просвітницька діяльність Івана Мазепи .
Перші шкільні підручники
Колегії в Україні
Список використаної літератури
Вступ
У середині XIV ст. розпочався наступ Литовської держави на Подніпров'я. Він полегшувався князівськими міжусобицями та занепадом Золотої Орди, яка розпалася на кілька улусів. У 1355—1356 pp. литовський князь Ольгерд завоював чернігівсько-сіверські землі, пізніше захопив Київщину та Поділля. Литовське князівство стало великою феодальною державою, більшість населення якої становило руське населення. Порівняно з литовцями Київська Русь мала розви-неніші виробничі відносини, сільське господарство, ремісництво, політичну систему. Широкі міжнародні зв'язки, високий рівень розвитку культури (писемність і літописання, бібліотеки і школи, монументальна культова архітектура, живопис і декоративно-прикладне мистецтво) сприяли прийняттю Литовською державою більш досконалої системи управління, принципів і норм культурного розвитку.
Литовці дотримувалися правила: "Ми старину не рушимо, а новини не вводимо". Місцеві руські феодали зберегли свої володіння, а руські землі — автономію. Русичі займали в державі рівнорядне становище з литовцями; основою литовського судочинства стала "Руська правда". Руська (українська) мова дістала статус державної, нею велась офіційна документація, урядування, складання грамот і законів, навчання у школах, відправлялася служба в церквах, нею говорили не лише народні маси, а й вища старшина і в королівському палаці.
У Литовському князівстві здобуває популярності православна віра, священикам надаються привілеї, а окремі члени литовської княжої сім'ї приймають православ'я (литовці переважно були язичниками) та по-ріднюються з українськими князями.
на тему:
Культурні процеси напередодні і в добу козаччини
ЗМІСТ
Перші книгодрукарі слов'ян
Іван Федоров — першодрукар України
Характерні особливості архітектури XIV ст.
Іконопис XIV—XV ст.
Поділ України
та розвиток культури.
Братства і розвиток культури.
Роль братських шкіл у становленні освіти.
Полемічна література XVI ст.
Боротьба українців проти асиміляторських заходів, за збереження національної культури
Внесок Києво-Могилянської академії у розвиток освіти України .
Особливості пісенно-поетичної творчості козацької доби
Петро Конашевич-Сагайдачний — видатний діяч України
Книги Лаврської друкарні
Особливості реформаційного руху в Україні
Передумови формування українського театру
Особливості архітектури козацької доби
Народні думи й пісні про визвольну війну
Культурологічна та просвітницька діяльність Івана Мазепи .
Перші шкільні підручники
Колегії в Україні
Список використаної літератури
Вступ
У середині XIV ст. розпочався наступ Литовської держави на Подніпров'я. Він полегшувався князівськими міжусобицями та занепадом Золотої Орди, яка розпалася на кілька улусів. У 1355—1356 pp. литовський князь Ольгерд завоював чернігівсько-сіверські землі, пізніше захопив Київщину та Поділля. Литовське князівство стало великою феодальною державою, більшість населення якої становило руське населення. Порівняно з литовцями Київська Русь мала розви-неніші виробничі відносини, сільське господарство, ремісництво, політичну систему. Широкі міжнародні зв'язки, високий рівень розвитку культури (писемність і літописання, бібліотеки і школи, монументальна культова архітектура, живопис і декоративно-прикладне мистецтво) сприяли прийняттю Литовською державою більш досконалої системи управління, принципів і норм культурного розвитку.
Литовці дотримувалися правила: "Ми старину не рушимо, а новини не вводимо". Місцеві руські феодали зберегли свої володіння, а руські землі — автономію. Русичі займали в державі рівнорядне становище з литовцями; основою литовського судочинства стала "Руська правда". Руська (українська) мова дістала статус державної, нею велась офіційна документація, урядування, складання грамот і законів, навчання у школах, відправлялася служба в церквах, нею говорили не лише народні маси, а й вища старшина і в королівському палаці.
У Литовському князівстві здобуває популярності православна віра, священикам надаються привілеї, а окремі члени литовської княжої сім'ї приймають православ'я (литовці переважно були язичниками) та по-ріднюються з українськими князями.
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021