Культурні процеси напередодні і в добу козаччини, Детальна інформація

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

Культурні процеси напередодні і в добу козаччини

ЗМІСТ

Перші книгодрукарі слов'ян

Іван Федоров — першодрукар України

Характерні особливості архітектури XIV ст.

Іконопис XIV—XV ст.

Поділ України

та розвиток культури.

Братства і розвиток культури.

Роль братських шкіл у становленні освіти.

Полемічна література XVI ст.

Боротьба українців проти асиміляторських заходів, за збереження національної культури

Внесок Києво-Могилянської академії у розвиток освіти України .

Особливості пісенно-поетичної творчості козацької доби

Петро Конашевич-Сагайдачний — видатний діяч України

Книги Лаврської друкарні

Особливості реформаційного руху в Україні

Передумови формування українського театру

Особливості архітектури козацької доби

Народні думи й пісні про визвольну війну

Культурологічна та просвітницька діяльність Івана Мазепи .

Перші шкільні підручники

Колегії в Україні

Список використаної літератури

Вступ

У середині XIV ст. розпочався наступ Литовської держави на Подніпров'я. Він полегшувався князівськими міжусобицями та занепадом Золотої Орди, яка розпалася на кілька улусів. У 1355—1356 pp. литовський князь Ольгерд завоював чернігівсько-сіверські землі, пізніше захопив Київщину та Поділля. Литовське князівство стало великою феодальною державою, більшість населення якої становило руське населення. Порівняно з литовцями Київська Русь мала розви-неніші виробничі відносини, сільське господарство, ремісництво, політичну систему. Широкі міжнародні зв'язки, високий рівень розвитку культури (писемність і літописання, бібліотеки і школи, монументальна культова архітектура, живопис і декоративно-прикладне мистецтво) сприяли прийняттю Литовською державою більш досконалої системи управління, принципів і норм культурного розвитку.

Литовці дотримувалися правила: "Ми старину не рушимо, а новини не вводимо". Місцеві руські феодали зберегли свої володіння, а руські землі — автономію. Русичі займали в державі рівнорядне становище з литовцями; основою литовського судочинства стала "Руська правда". Руська (українська) мова дістала статус державної, нею велась офіційна документація, урядування, складання грамот і законів, навчання у школах, відправлялася служба в церквах, нею говорили не лише народні маси, а й вища старшина і в королівському палаці.

У Литовському князівстві здобуває популярності православна віра, священикам надаються привілеї, а окремі члени литовської княжої сім'ї приймають православ'я (литовці переважно були язичниками) та по-ріднюються з українськими князями.