Художній образ в хореографічному мистецтві, Детальна інформація

“Подоляночка”, “Рукодільниці” “Плескач”, “Хміль” “Сестри” – все це постановки з різноманітними образами, стилістикою, з жанровими та лексичними відтінками. Разом з тим їх єднає те, що в усіх трьох мініатюрах владно панує поетичний і ніжний сучасний український танок. Саме широкі й натхненн героїчні хореографічні полотна перейняті високими поетичними узагальненнями дали свого часу підстави назвати П.Вірського істинним поетом танцю.

Майже півстоліття не сходить зі сцени іскрометний “Повзунець”, “Ляльки”, “Чумацькі радощі”, “Запорожці”. Фінальний “Гопак”, що став візитною карткою ансамблю дивує і захоплює калейдоскопом віртуозних чоловічих трюків і ніжністю і душевністю жіночих партій і викликає бурхливі овації у найбільших концертних залах планети.

Творіть П.Вірського синтезувала досягнення декількох поколінь українських хореографів сфері сценічної інтерпретації народного танцю. Він завжди спирався на традиції, але традиції сприймав творчо, збагачуючи їх досвідом фахового класичного танцювальника і талановитого багатопланового хореографа. Уряд високого оцінив невтомну працю хореографі і присвоїв йому звання народного артиста СРСР, лауреата Державної премії СРСР і Державної премії УРСР ім. Шевченка.

ВИСНОВКИ

В своїй роботі я детально дослідила шляхи створення художнього образу в хореографії. І зрозуміла, що художній образ створюється на конкретну музику з розвиненою драматургією, яка виразно підчеркує характерні і національні риси даного персонажу.

Його дія підпорядкована ідеї номеру і будується за законами драматургії. Створюється хореографічний образ завдяки тісній взаємодії музики, малюнку, хореографічного тексту і професійній майстерності виконавців і доповнюється допоміжними засобами танцю; костюмом, гримом, атрибутикою, світловим і шумовим оформленням.

Злиття музичного і хореографічного образів дає цілісний художній образ в хореографії, вносять поетичний зміст і інтонацію.

Іще я зрозуміла, що фантазі, уява, талант балетмейстера, як постановника, репетитора, вихователя і організатора відіграє чи не найголовнішу роль у створенні хореографічних творів. А тому треба вчитись, вчитись і ще раз вчитись на кращих зразках хореографічного мистецтва, які талановито створював і творчо розвивав видатний балетмейстер нашого часу П.П.Вірський.

ЛІТЕРАТУРА

Ельяш Н. Образы танца «Исскуство» М. 1970.

Захаров Р. Искусство балетмейстера – «Искусство» М. 1954.

Новер Ж.Ж. Письма о танце и балетах. С. 91.

Захаров Р.В. Записки балетмейстер М. 1976. 181 с.

Захаров Р. Сочинение танца – «Искусство» М. 1983 . 10-12 с.

Смирнов И.В. Искусство балетмейстера – Просвещенике М. 1986 г. 110-115 с.

Боримська Г.В. Самоцвіти українського танцю – “Мистецтво” К. 1974. 135с.