Шляхи підвищення рентабельності при виробництві художніх фільмів, Детальна інформація

Безперервність зйомок створює об’єктивну необхідність кропіткої і детальної підготовки, як художньої, так і виробничої сторони процесу створення фільму, обмежуючи можливість для імпровізації на зйомочній площадці.

Кажучи другими словами, скорочення строків зйомки фільмів потребує перенесення центра тяжіння художньо-творчої роботи над фільмом із зйомочного періоду в підготовчий.

Рене Клер: „У мене фільм готовий в моїй голові. Залишилось його тільки зняти”.

І. Хейфіц: „Щоб знімати швидко, готуватися потрібно поволі”.

Можливість знімати кожен день і безперебійно на зарубіжних студіях забезпечується також за рахунок повного забезпечення зйомочних груп павільйонною площею та всіма засобами технічної оснащеності.

Наприклад, англійські кіновиробничі фірми, звичайно виділяють кожній зйомочній групі три повністю офактурені декорації, обставлені меблями, реквізитом, бутафорією та освітлювальною апаратурою.

Для зйомок група одержує на весь період зйомок фільму від 1,5 до 2 павільйонів за тим, що роботи по збірці, розборі, обстановці, фактуровці декорацій не заважали безперервнсть зйомок. Аналогічно забезпечуються резерви апаратури, та оснащення, що служить страховкою від всяких випадковостей, що могли б привести до зриву завдань по зйомках фільму.

Боротьба за подальше скорочення строків зйомки фільмів потребує корінного покращення методів планування запуску фільмів в виробництво з розрахунком на ритмічну роботу студії, найкраще використання павільйонної площі та максимальну кількість зйомочних днів в місяць по кожному фільму.

Необхідно йти до того, щоб в зйомочному періоді одночасно перебували не більше тієї кількості фільмів, яка забезпечить зйомочній групі безперервність переходу із однієї декорації в іншу.

Цей метод організації зйомок практикується на студіях, але в далеко не повній мірі. Існує думка, що здійснення принципу безперервності зйомочних робіт груп може викликати скорочення обсягів виробництва фільмів. Така точка зору ґрунтується на невірному представленні, ніби кіностудії вже працюють на граничній потужності. А між тим безперервність роботи зйомочних груп в павільйонах значно підвищує оборотність їх площ, тобто підвищує номінальну потужність кіностудії. В цьому можна впевнитись з наступного приблизного розрахунку по кіностудії ім. О.Довженка.

Корисна площа чотирьох павільйонів кіностудії складає 4780м2. Середня площа декорації складає 300м2 (за звітними даними 1982 року).

Для забезпечення безперервності зйомочних робіт кожна група повинна мати в своєму розпорядженні площадки для трьох декорацій (одна в розбудові, друга в зйомці, третя в розборі), що потребує закріплення за групою в середньому півтора павільйону загальною площею 900-1000м2 (середня 950м2).

В цих умовах в зйомочному періоді одночасно можуть перебувати 5 зйомочних груп (4780;950).

Якщо метраж фільму, відзнятих в павільйонах в середньому рівняється 1600м, а норма виробки в зміну 70м, тобто потрібно 23 зйомочні зміни, то при 22 зйомочних змінах в місяць, зйомки в павільйонах можуть бути виконані за 1,15 місяця.

Тоді в павільйонах студії за рік можна зняти 52 фільми (12:1,15х5).

Ш Розділ 1

Оцінки можливості зйомочної групи в зниженні

собівартості фільму

Права та взаємні обов’язки зйомочних груп та цехів технічної бази кіностудії не розмежовані з певною чіткістю, а головне вони не закріпленні практичною можливістю застосування дійових санкцій у випадках порушення зобов’язань .

А це ставить оцінку та матеріальне заохочення зйомочної групи в залежність від незалежних від неї причин. Наприклад, собівартість фільму, за яку несе відповідальність зйомочна група, залежить при інших рівних умовах, від ритмічності роботи кіностудії, на протязі року.

Як правило, в першому кварталі року та в першій половині року валова продукція студії менша, ніж в інших кварталах та другій половині року.

Загальностудійні ж витрати відносяться на собівартість фільму пропорційно до прямих витрат.

В зв’язку з цим по фільмах, які знімаються в першому кварталі, звичайно одержується перевитрати порівняно з кошторисом, які від зйомочної групи не залежать. До такого ж результату приводять і перевитрати кошторису загально студійних витрат.

Нерівномірність завантаження кіностудії приводить також до значних коливань собівартості продукції та послуг технічної бази кіностудії на протязі року. В періоди найменшого завантаження цехів ціни, як правило, набагато вищи за планові. Проте всяке перевищення фактичних витрат над плановим, як і взагалі любий збиток при сьогоденному стані речей на студіях, списувати нікуди, як на собівартість того чи іншого фільму, тобто на ту ж зйомочну групу.

Таким чином сьогоденна практика госпрозрахункових відносин на кіностудіях не задовільна. Вона потребує як мінімум здійснення таких заходів:

Ввести нову, більш завершену методологію внутрістудійного планування та обліку, яка вимагала б в собі більш уніфіковану систему планових та облікових показників для зйомочних груп, цехів та відділень технічної бази кіностудії:

Розробити та ввести в практику уніфіковані планові середньопрогресивні норми витрат праці, матеріалів, томлива, електроенергії та інше на одиницю продукції і на послуги цехів технічної бази:

На базі цих нормативів ввести цінники на всі види продукції, робіт, послуги цехів та відділів технічної бази:

Результати роботи зйомочної групи оцінювати тільки з урахуванням факторів, залежних від дії роботи:

Раціонально переглянути систему оплати праці всіх категорій студійних працівників, з метою різкого підвищення їх матеріального зацікавлення в пошуках завдань та якості фільму.