Культура італійського Ренесансу, Детальна інформація

Природно, настільки глибока і ортодоксальна віра характеризує Савонаролу як діяча Середньовіччя. Про це ж свідчить його відношення до філософії Платона, яку він добре знав. Він писав: «Єдине добро, зроблене Платоном і Арістотелем, полягає в тому, що вони придумали аргументи, які можна застосувати проти єретиків. Однак і вони, і інші філософи, знаходяться в пеклі. Будь-яка баба знає про віру більше, ніж Платон. Було б досить добре для віри, якби книги, які багато хто вважає корисними, були знищені. Якби не було такої безлічі книг, природних доводів розуму і всяких диспутів, віра швидше поширилася б». З цього тексту слідує, що знищення знаменитих книг і картин на багаттях, які запалали з волі Савонароли, не мало характеру вандалізму, а було актом підтримки і зміцнення віри.

І все-таки Савонарола був гуманістом. Щира віра в Христа, непідкупність, порядність, глибина думки свідчили про духовну наповненість його буття і тим самим робили його істинним представником культури Ренесансу. Сама його загибель (спочатку його повісили, а потім спалили) говорить про суперечливість і неоднорідність культури Ренесансу, що була не тільки світла і піднесена, але і похмура і низинна. Сама поява особистості Савонароли підтверджує той факт, що культура Ренесансу, не маючи під собою народної основи, торкнулася лише верхів суспільства. Загальний стиль ренесансного мислення, модифікація релігійної свідомості не зустріли відгуку в душах простого народу, а проповіді Савонароли і його щира віра потрясли його. Саме широке розуміння народу допомогло Савонаролі, по-суті, перемогти гуманістичний ентузіазм флорентійців. Ідеї індивідуалізму в повному обсязі воскресли значно пізніше, в XVIII ст., а в XVI вони були лише надбанням умів великих мислителів і художників.

Література:

Виппер Ю., Самарин Р. Курс лекций по истории зарубежной литературы ХVІІ в. – М.,1954.

Елизарова М. и др. История зарубежной литературыХІX в. - М., 1961

Зарубежная литература средних веков: В 2 Вып. / Сост. Б. Пуришев. - М., 1975.

История зарубежной литературы ХІX в. / Под ред. Н. Соловьева. - М.,1986.

История римской литературы: В 2 Т. / Под ред. С. Соболевского - М., 1959-1962.

Искусство стран и народов мира: Краткая художественная энциклопедия: В 5 Т. - М., 1962-1980.

Кертман Л. История культуры стран Европы и Америки. 1870-1917. – М., 1987.

Куманецкий К. История культуры Древней Греции и Рима. - М., 1990.

Литература Средних веков. Хрестоматия. / Сост. Б. Пуришев и Р. Шор. - М., 1953.

Модернизм: Анализ и критика основных направлений. - М.,1987.

Никитина В., Паевская Е. и др. Литература Древнего Востока. - М., 1962.

Рассел Б. Історія західної філософії – К., 1994.

Самарин Р. Зарубежная литература. - М., 1987.

Стамеров К. Нариси з історії костюмів: У 2 Т. - К., 1978.

Тойнбі А. Дж. Дослідження історії: У 2 Т. - К., 1995.