Хард-рок: джерела, розвиток, сутність, Детальна інформація

Deep Purple («Глибокий Пурпур»)

У 1968 р. на британській рок-сцені відбулися глобальні зміни: на зміну «владі квітів» прийшов рух хіпі. Групи типу Cagle's, Plastic Penny й ін. лише ненадовго привернули увагу слухачів. Несподіваний успіх випав на долю Status Quo, ансамблю, який до цього шість років поспіль безуспішно намагався пробитися в хіт-паради. The Beatles випустили Lady Madonna, подвійний «білий» альбом, Неу, Jude тривалістю сорок хвилин. Джордж Харрісон закінчив роботу над першим великим сольним проектом. Джон Леннон і Йоко Оно видали скандальний диск «Два незаймані». Rolling Stones випустив «Банкет жебраків». Led Zeppelin почав репетиції.

Життя було насичене різноплановою музикою: у хіт-парадах звучали інструментальні п'єси X. Монтенегро, The Beatles, Луїса Армстронга, Естер та інших. Рок-музика формувалася, набувала нових форм, підкоряла чимраз більшу кількість слухачів. Використання джазових або симфонічних елементів було ще новаторством, але вже не викликало подиву або беззастережного неприйняття. Рок слухали представники різних вікових категорій, соціальних і культурних шарів.

У такій музичній круговерті три досить відомі англійські музиканти Джон Лорд, Ян Пейс і Рітчі Блекмор вирішили створити рок-групу. Джон Лорд, органіст, довго і серйозно вивчав класичну музику, пробував свої сили в театрі, потім захопився джазом, багато грав із рок-ансамблями. Ян Пейс, барабанщик, мав уже солідний стаж гри (з початку 60-х pp. грав у різних колективах), хоча до цього часу йому ледь виповнилося 20 років. Про Блекмора буде сказано трохи нижче.

Лорд, Пейс і Блекмор запросили басиста Ніка Симплера й гітариста Рода Іванса й записали свій перший сингл «Тихіше». Платівка ввійшла влітку того * року до першої п'ятірки в США. Незабаром в американських хіт-парадах з'явився й перший диск-гігант групи Deep Purple — The shades of Deep Purple. Зараз ця платівка видається багато в чому наївною і невмілою, але в деяких композиціях вже відчувається неабияка майстерність інструменталістів, що від платівки до платівки зростатиме й служитиме еталоном для багатьох їхніх послідовників. Наступна платівка The Book of Taliesyn — експеримент Джона Лорда в зближенні року й класики. Незабаром склалася парадоксальна ситуація — платівки Deep Purple займають перші місця в американських хіт-парадах, а в себе на батьківщині, в Англії, група залишається практично невідомою. Музиканти Deep Purple вирішують зробити прорив і в себе вдома.

Для початку вони змінили склад групи: замінили Іванса й Симплера Яном Гілланом і Роджером Гловером. Гіллан мав багаторічний досвід гри в різних ансамблях, крім того, він був відомий не тільки як вокаліст, але і як поет і автор пісень. У 1969 p. Deep Purple і Королівський філармонічний оркестр дали концерт, написаний Джоном Лордом, в Альберт-холі. Цей концерт став тим рідкісним винятком, коли спроба поєднання року й академічної музики була однаково захоплено зустрінута шанувальниками як тієї, так і іншої музики. Відразу ж була випущена платівка з «живим» записом із концертного залу.

Поворотним моментом в історії DP стала платівка Deep Purple in Rock. Диск вийшов улітку 1970 p., майже одночасно із сорокап'ятихвилинною Black Night, ознаменувавши новий етап у творчості групи.

У той час почав набирати обертів «важкий метал». Для мільйонів слухачів «хресним батьком» жанру став саме Deep Purple. У музиці колективу з'явилося все, що потім використовували інші групи-«металісти» — гучність, характерний вокал, прості рифи гітари й бас-гітари, що часто грають в унісон, могутній мотив ударних. DP відрізняється від інших груп тим, що постійно експериментує, привносить у свою музику нові жанри, поєднує їх із роком. Можливо, саме тому багато що в їхній музиці цікаво й сьогодні.

У 1971 p. DP займає перші місця європейських хіт-парадів. «Дивна жінка», гігант FireboU, Machine Head, «Зроблено в Японії», «Що ми про себе думаємо» висунули групу в число суперзірок світового року. На цих платівках були першокласні речі, але створювалося враження, що музиканти розробляють одну й ту саму жилу Розпад групи почався з 1973 р.

Майже через 10 років, у 1984 р. Лорд, Пейс Блекмор, Гловер і Гіллан зібралися знову, щоб випустити такі альбоми, як «Абсолютно ненормальні люди», «Будинок блакитного кольору» (1986 p.).

Група Deep Purple вплинула на розвиток рок-музики; нове покоління рок-музикантів виросло на їхній музиці й елементи, властиві цьому гіганту року, чуються в сучасних композиціях.

Р. Блекмор - Великий імпровізатор хард-роковот гітари

Створюючи свою першу групу в 15 років, Рітчі не здогадувався, що через Десятиліття гітаристи будуть «рівнятися» на нього, а молодь у клубах розбиратиме його композиції, намагаючись навчитися грати так само, як він.

Отже, у 1975 р. Р. Блекмор іде з Deep Purple. Він створює групу Rainbow; до складу якої входять: Ронні Джеймс Діо (вокал), Гері Дисколл (ударні), Крейг Грубер (бас) і Міккі Лі Соул (клавішні). Перший альбом Ritchie Blackmore's Rainbow (1975 p.) привернув увагу критиків і шанувальників стилю Hard and Heavy, що зароджувався тоді. Критика відразу ж відмітила вдале поєднання елементів класичної музики й імпровізаторський талант Блекмора, захоплення Дю середньовічною поезією, зіграність нового складу.

Другий альбом, записаний за допомогою Мюнхенського симфонічного оркестру, представляв шанувальникам новий склад групи, реорганізація якого допомогла Блекмору дати заряд нової енергії сценічному шоу групи. Після виходу платівки музиканти відправилися в турне, після чого записали ще один альбом «На сцені» (1977 р.). У 1978 р. Блекмор, прагнучи до досконалості, знову змінює склад групи. У Rainbow з'явилися Боб Дейслі (бас) і Девід Стоун (клавішні) Нова платівка Long live Rock-n-Roll (1978 p.) об'єднала ті музичні стилі, які завжди прагнув поєднати Блекмор, — бароко, класицизм і важкий рок.

У 1979 р. Рітчі створив найсильніший і найгнучкіший склад Rainbow, у якому працювали Роджер Гловер (бас-гітара), Дон Ейрі (клавішні), Козі Пауелл (ударні), Грем Боннет (вокал). Улітку цього ж року виходить п'ятий альбом групи під назвою Down to Earth. Відома в минулому як група важкого року, у цьому альбомі група підкреслила вишукану постановку «шоу», акцентувала увагу слухачів на тексти виконуваних пісень, шо були настільки ж футуристичними, як і музика. Випущені в 1981 і 1982 р. альбоми «Важковиліковний» і «Прямо межи очі» об'єднуються блискучою, непередбаченою, віртуозною гітарою Рітчі Блекмора. Також тут звучать нові інтонації вокалу: до групи взяли Джо Лінна Тернера.

У середині 1986 р. група Rainbow припинила своє існування.

Сучасний хард-рок. Scorpions

Західнонімецька група Scorpions утворилася (1972 р.) значно пізніше того часу, коли рок зароджувався як цілий напрямок, але вважається класиком цього стилю. Заявила про себе тим, що, виконуючи хард, була однією з найбільш мелодійних груп.

За словами Майне, група ніколи не відчувала нестачі в матеріалі, мелодійне рішення завжди було природним. У середині 70-х років Scorpions були вже досить популярною групою в Західній Німеччині, але на гастролях закордонних знаменитостей виступали в себе на батьківщині для «розігріву» публіки.

Наприкінці 70-х Scorpions провели турне Америкою, довівши критикам, журналістам, публіці, що рок — явище інтернаціональне. Музиканти не тільки показали, що добре володіють інструментами, складають мелодійну музику, але ще й можуть виконувати свої пісні англійською мовою, що вкрай складно для іншомовної групи, тому що рок-музика має певні традиції, свої закони жанру, пов'язані з фонетичною структурою мови, які необхідно не тільки знати, але й дотримувати.

У 1984 p. Scorpions випускає платівку «Любов із першого укусу», що вийшла дуже сильною, а це означало, що наступні альбоми повинні бути не гіршими, а кращими. Тому платівка Savage amusement (1988 p.) записувалася методом проб і помилок, важко й нестерпно довго — майже 3 роки.

Про що співають Scorpions? Зазвичай про любов. Адже любов править світом, любов виводить Scorpions на світові підмостки. Любов — це лірика, виражена за допомогою мелодійності.

Heavy Metal («Важкий Метал», «Важкі Знаряддя»)

Це одне з відгалужень хард-року, що розповсюдилося на початку 80-х р. XX ст. Вираз «хеві-метал» уперше з'явився в романі американського письменника Вільяма Берроуза «Naked Lunch» (1959), де він використовує цей термін для опису різкої, незвичної музики. Широке поширення термін одержав після пісні американської групи Steppenwolf «Born to be wild» (1968), у якій є слова «heavy metal thunder», тобто «грім важких знарядь».

Основи хеві-метал були закладені групами Led Zeppelin, Black Sabbath, Grand Funk Railroad, Deep Perple та ш. У їхньому виконанні були використані винятково могутні гітарні рифи, доведені до віртуозності соло й «канонадні» ударні. Групи «нової хвилі» англійського важкого року (Diamond Head, Saxon, Iron Maiden) лише розробили інструментальну структуру стилю, що одержала пізніше остаточний розвиток у музиці представників так званого спід- і треш-металу.

Дотепер існує плутанина у визначенні хард-року і важкого металу. У США хеві-метал — це поняття, що поєднує і «метал», і хард-рок. В Англії класифікація дуже близька до нашої, хоча при порівнянні, наприклад, музики Metallica і Def Leppard тільки першу групу, за англійськими стандартами, можна віднести до «металу»

У справжньому «металі» елемент імпровізації практично відсутній, однак досвідчені «металеві» групи (Metallica, Slayer, Megadeath) часто вводять у свої композиції дуже складні зміни ритму, і в непідготовленого слухача може виникнути відчуття какофонії, хоча мова йде про ритмічну імпровізацію, за духом дуже близьку до тієї, котру вивчають серйозні сучасні композитори.

Початок Heavy Metal - Black Sabbath

Група Black Sabbath була утворена в 1968 р. в Англії. До початкового складу групи увійшли: Оззі Осборн (вокал), Тоні Йоммі (гітара), Террі Батлер (бас), Білл Уорд (ударні). Із самого початку музиканти вирішили не копіювати своїх попередників і «вчителів» (Deep Purple, Led Zeppelin), і одними з перших почали грати так званий «важкий блюз» Тоні Йоммі казав: «Ми не знали, як назвати свою музику — єдиним нашим бажанням було грати її, і якомога гучніше»